Ухвала суду № 70864595, 05.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 761/22197/15-ц Головуючий в 1 інстанції - Волошин В.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/12821/2017 Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

05 грудня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Желепа О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення не нарахованої та невиплаченої додаткової заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2017 року позов - задоволено часткового.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, подав заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Як на підставу відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги посилався на те, що ПАТ «ВіЕйБі Банк», знаходиться у важкому фінансовому становищі, оскільки відповідно до постанови НБУ останній віднесений до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію. Після чого НБУ прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк». Крім того, посилалась на те, що до внесення змін у ЗУ «Про судовий збір», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнялась від сплати судового збору. Тобто внесення змін у ЗУ «Про судовий збір» та виключення вищевказаних пільг унеможливлює роботу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо захисту прав і законних інтересів вкладників банку, держави, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, що в свою чергу може мати наслідком неефективного та нецільового використання бюджетних коштів.

Про те, апеляційний суд не приймає вказані доводи, як на підставу відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги виходячи з наступного:

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

В п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи те, що стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження підстав для відстрочення сплати судового збору (довідки про наявність чи відсутність коштів на рахунках, тощо), вважаю, що в задоволенні заяви слід відмовити, у зв'язку з її безпідставністю.

Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Зі змісту уточнених позовних вимог вбачається, що останні пред'явлені на загальну суму 435448,08 грн. (44 130,00+391 318,08 (а.с. 168), тобто судовий збір підлягав сплаті в розмірі 4354,48 грн.

При подачі, апеляційної скарги необхідно було сплатити 4789 грн. 93 коп. (4354,48х110%), про те останній не був сплачений заявником.

Таким чином, судовий збір в розмірі 4789 грн. 93 коп., ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» необхідно сплатити на розрахунковий рахунок 31210206780010, одержувач УДКС у Солом'янському районі м. Києва, банк-одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 38050812 (код ЄДРПОУ Апеляційного суду м. Києва 02894757).

Крім того, заявник подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження та не порушує питання про його поновлення.

Згідно з ч. 1 ст.294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2017 року Шевченківським районним судом м. Києва було проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення.

Відповідно до журналу судового засідання (а.с. 199-200), представник відповідача був присутнім в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення. Дана обставина також підтверджується в описовою частиною рішення (а.с. 202).

Зауваження на журнал судового засідання в матеріалах справи відсутні.

Апеляційна скарга подана 24.11.2017 року (конверт а.с. 216), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Зава про поновлення строку на апеляційне оскарження в матеріалах відсутня і не ставилось таке прохання в апеляційній скарзі.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що останній не пропустив строк на апеляційне оскарження, оскільки копію повного тексту рішення отримав 20.11.2017 року, апеляційним судом не приймаються, оскільки представник відповідача був присутнім в судовому засіданні під час проголошення рішення, а тому строк на апеляційне оскарження для позивача відраховується з наступного дня після ухвалення судового рішення.

Оскільки, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а заява про поновлення процесуального строку не подавалася і не зазначалось про таке прохання в апеляційній скарзі, вона підлягає залишенню без руху для подачі належним чином оформленої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, так як можливість вирішення цього питання при відсутності такої заяви за власною ініціативою суду законом не передбачена.

Керуючись ст.ст.121, 297 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про відстрочення сплати судового збору при подачі апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року - залишити без руху.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.1 ст.121 ЦПК недоліки апеляційної скарги необхідно усунути (сплатити судовий збір та подати належним чином оформлену апеляційну скаргу) протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.3 ст.297 ЦПК України він має право протягом тридцяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Попередити заявника, якщо у визначений судом п'ятиденний строк він усуне недоліки своєї апеляційної скарги (сплатить судовий збір та подасть належним чином оформлену апеляційну скаргу), однак протягом тридцяти днів не подасть заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду належним чином оформленої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, оригіналу документу про сплату судового збору.

Суддя: