Рішення № 7086454, 23.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2009 р. Справа № 4/275д/09-54/216-09

вх. № 6753/4-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 22.07.2009 року

відповідача - Гримайло Н.Р., дов. від 20.01.2009 року

розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_3, м. Запоріжжя

до АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків

про стягнення 127892,29 грн. та розірвання договору

та зустрічний позов АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_3, м. Запоріжжя

про визнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Розглядаються позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_3, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2009 р., про стягнення з відповідача АКІБ “УкрСиббанк”, заборгованості за користування приміщеннями за договором оренди нежитлового приміщення від 06 липня 2005 року в сумі 153272,64 грн., пені в розмірі 5662,56 грн., штрафу за дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення в сумі 50000,00 грн.; розірвання договору оренди нежитлового приміщення, який був укладений 06.07.2005 року між СПДФО ОСОБА_3 та АКІБ “УкрСиббанк” та зобов'язання АКІБ “УкрСиббанк” повернути законному власнику СПДФО ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме частину торгівельно-адміністративного комплексу загальною площею 168,45 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_1. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Також розглядається зустрічний позов АКІБ “УкрСиббанк” про визнання недійсним на майбутнє договору оренди нежитлового приміщення від 06 липня 2005 року, укладеного з СПДФО ОСОБА_3, посвідченого Сенченко В.М., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу. Підставами заявленого позову визначено відсутність в оскаржуваній угоді істотних умов договору оренди, передбачених ст.. 284 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 23.11.2009 року представник позивача за первісним позовом вимоги заявленого позову підтримав в повному обсязі. Проти вимог заявленого зустрічного позову заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом проти вимог заявленого первісного позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та у відзиві на уточнену позовну заяву. Вимоги заявленого зустрічного позову підтримав в повному обсязі. Надав для залучення до матеріалів справи відзив на уточнену позовну заяву з документами (вх. № 15003). Які були залучені судом до матеріалів справи.

Суд вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

06.07.2005 року між СПДФО ОСОБА_3 (орендодавець) та АКІБ “УкрСиббанк” (орендар) був підписаний договір оренди нежитлового приміщення (далі по тексту Договір), який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1194.

Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме частину торгівельно-адміністративного комплексу літ. Б-2 загальною площею 168,45 кв.м., де за заявою власника оренді підлягає: приміщення 6 другого поверху, пл.. 154.9 кв.м., 1/2 частина котельні ІІ, пл.. 6.8 кв.м., 1/2 частина коридору ІІІ, пл.. 6.2 кв.м., 1/2 частину сходової клітини ІV, пл.. 14.1 кв.м. та є власністю ОСОБА_3. Приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1. (п.1.2 договору).

Факт передачі майна відповідачу за первісним позовом в оренду підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна, підписаного сторонами 06.07.2005р.

Пунктами 1.5. договору передбачено що, строк оренди встановлюється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі та діє до 06 липня 2015 року.

У пункті 3.1. договору сторони встановили, що орендар з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату, яка становить суму 15860,44 грн. без ПДВ, що в еквіваленті до долару США за курсом купівлі готівкових доларів США в підрозділі АКІБ “УкрСиббанк” на день підписання договору становить 3116,00 доларів США, з розрахунку 18,5 доларів США за 1 кв. м. площі зданого в оренду приміщення. У подальшому, 15.01.2008 року, додатковою угодою № 3 до договору оренди нежитлового приміщення від 06.07.2005 року розмір орендної плати був змінений, а саме сторони прийшли до згоди , що відповідач по первісному позову починаючи з 01 січня 2008 року сплачує позивачу за первісним позовом щомісячно орендну плату, яка становить суму 25545,44 грн. без ПДВ, що в еквіваленті до долару США за курсом купівлі готівкових доларів США в підрозділі АКІБ “УкрСиббанк” на день підписання договору становить 5053,50 доларів США, з розрахунку 30,0 доларів США за 1 кв. м. площі зданого в оренду приміщення.

24 грудня 2008 року на адресу позивача за первісним позовом було направлено лист № 133-114/1981 згідно якого відповідач за первісним позовом пропонував встановити орендну плату в розмірі 26 000,00 грн. в місяць.

Позивач по первісному позову на вказану пропозицію не погодився, про що повідомив відповідача по первісному позову надіславши факс.

23.02.09р. на адресу позивача по первісному позову був повторно направлений лист щодо встановлення орендної плати на рівні 26 000 грн. в місяць. У відповідь на пропозицію відповідача по первісному позову, орендодавцем направлено лист від 05.03.2009р. щодо встановлення орендної плати в розмірі 28000 грн. в місяць, терміном на 3 місяці. Відповідач за первісним позовом на вказану пропозицію не погодився, про що повідомив орендодавця листом від 12.03.2009р., та просив встановити орендну плату в розмірі 22 000грн. на місяць. У відповідь на адресу відповідача за первісним позовом надійшла пропозиція щодо встановлення орендної плати в розмірі 26 000грн. але строком на 4 міс.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не було досягнуто згоди щодо розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 06.07.2005 р.

Відповідачем по первісному позову 27.03.2009 року було направлено Лист позивачу по первісному позову, в якому у зв'язку з необхідністю негайного реагування на ринкові зміни для захисту інтересів партнерів та клієнтів банку, орендар звернувся до орендодавця з пропозицією вирішення розбіжностей шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору № б/н від 06.07.2005р. з 04.04.2009р. за взаємною згодою сторін, а також приймаючи до уваги поточне стрімке зниження цін на українському ринку нерухомості, росту курсу долара США, гостру фінансову та загальноекономічну кризу в країні, здійснити розрив договірних відносин без застосування штрафних санкцій з боку банку до контрагента.

01.06.2009 року позивачем за первісним позовом було направлено на адресу відповідача лист № 62, в якому зазначив, що не заперечує проти розірвання договору, при цьому необхідно виконати ряд дій, передбачених умовами договору оренди, а саме: оформити розірвання договору оренди в письмовій нотаріальній формі та повернути орендоване майно згідно акту прийому-передачі, сплатити штраф за дострокове розірвання договору з ініціативи орендаря в сумі 50000,00 грн., сплатити заборгованість з орендної плати та пеню.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 11.5 договору, він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду в випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

У відповідності до ч. 3 ст. 653 ЦК України у раз зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно п. 11.9 договору, дія договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи сторони не досягли згоди щодо зміни розміру орендної плати або розірвання договору оренди та в матеріалах справи відсутнє рішення господарського суду щодо розірвання спірного договору.

Пунктом 4.2. договору оренди передбачено, що відповідач за первісним позовом зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно до вимог п. 3.5. цього договору

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата перераховується відповідачем за первісним позовом в національній валюті України до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, в порушення умов договору відповідач починаючи з квітня 2009 р. не сплачує орендні платежі, в звязку з чим виникла заборгованість по орендній платі, яка станом на 01.10.2009р. склала 153272,64 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд критично ставиться до письмових пояснень відповідача за первісним позовом, в яких він зазначає, що ним фактично було звільнено орендоване приміщення та припинено нарахування орендної плати, оскільки в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі орендованого майна, підписаний обома сторонами.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 153272,64 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів на підставі договору оренди від 05.07.2005р. за період з квітня по вересень 2009 року обґрунтовані та підлягають задоволенню на користь позивача по первісному позову.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

У п. 3.4. договору сторони встановили, що орендна плати, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від заборгованості.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 5662,56 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до п. 8.3 договору у випадку дострокового розірвання цього договору з ініціативи орендаря або орендодавця, при відсутності вини іншої сторони за таке розірвання, ініціююча сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 50000,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення штрафу у сумі 50000,00 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи дають суду підстави для висновку, що відповідач за первісним позовом прострочив сплату орендної плати більш ніж за три місяці. Відповідачем за первісним позовом цей висновок суду не спростовано, витребуваних судом доказів належного виконання зобов'язань за договором не надано.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом щодо розірвання договору оренди та виселення відповідача із обєкту оренди обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, розглянув вимоги заявленого зустрічного позову, вважає його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вже було встановлено судом, 06.07.2005 року між СПД ФО ОСОБА_3 (орендодавець) та АКІБ “УкрСиббанк” (орендар) був підписаний договір оренди нежитлового приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1194.

Положеннями статті 215 Цивільного кодексу України, передбачені підстави для визнання правочину недійсним, а саме недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Та з інших підстав прямо не встановлених законом для недійсності правочину, але якщо інша особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом.

Позивачем за зустрічним позовом у позові не наведено, наявність підстав недійсності правочину встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, заяв щодо зміни підстав позову на адресу суду не надавалось і судом до розгляду не приймалось.

В обґрунтування заявленого зустрічного позову позивач посилається на порушення при укладенні спірного договору оренди вимог ст. 284 ГП України, в якій встановлені істотні умови договору оренди.

Суд не приймає до уваги посилання позивача за зустрічним позовом на відсутність істотних умов договору, передбачених частиною 1 статі 284 Господарського кодексу України, з огляду на те, що відсутність істотних умов договору, відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, не спричинює таких наслідків як визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач за зустрічним позовом не довів суду обґрунтованість своїх вимог щодо неправомірності укладання згадуваного договору.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків. Окрім того, у діях сторін була головна ознака правочину - спрямованість на встановлення припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. Тобто волевиявлення учасників правочину відповідає їхній дійсній волі. Позивачем не доведено, що оскаржуваний договір суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов є необґрунтованим, недоведеним матеріалами справи та не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито в сумі 2173,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. належить стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, а судові витрати по зустрічному позову слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного Комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, кор. р. № 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2, Код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 27.03.1997 р.) 153272,64 грн. заборгованості з орендної плати, 5662,56 грн. пені, 50000,00 грн. штрафу, 2173,45 грн. державного мита та 312,50 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 06.07.2005 р., укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" в особі заступника начальника Дніпропетровського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" з розвитку торгівельної мережі в Запорізькій області Пап"ян Сергія Арменаковича.

Зобов'язати Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) повернути законному власнику Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3, нерухоме майно, а саме частину торгівельно-адміністративного комплексу загальною площею 168,45 кв. м., розташованого в будинку АДРЕСА_1.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 25.11.2009 року.