Рішення № 7086410, 08.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2009 р. Справа № 17/96-1966

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Лучко Р.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "Укрінбанк", м. Київ в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль

За участю представників сторін:

Позивача: Хоростковська Я.І., провідний юрисконсульт, довіреність №204 від 31.07.09р.;

Відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у звязку з відсутністю письмового клопотання.

Позивач - Акціонерне товариство "Укрінбанк" в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів, звернувся 19.10.2009р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, про стягнення 10346,70 грн. заборгованості, з яких: 9140,00 грн. основного боргу та 1206,70 грн. пені (в тому числі - 1190,33 грн. пені на прострочену заборгованість та 16,38 грн. нарахованої пені по прострочених процентах), посилаючись на умови укладеного між сторонами кредитного договору №85/07 від 20.06.07р.

Позов обґрунтовується копією кредитного договору №85/07 від 20.06.07р.; договором про внесення змін та доповнень від 19.03.08р. до кредитного договору №85/07 від 20.06.07р.; графіком зменшення ліміту заборгованості по кредитному договору №85/07 від 20.06.07р.; копіями платіжних доручень №1 від 20.06.07р. та №2 від 20.06.07р.; розрахунком суми заборгованості та пені; банківською випискою по рахунку відповідача; іншими матеріалами.

Судове засідання, призначене вперше на 10.11.2009р. відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 08.12.09р. у звязку з хворобою судді Андрусик Н.О. та з урахуванням поданого відповідачем клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та подав суду витребувані додатково документи.

Відповідач не забезпечив явки свого представника в судовому засіданні, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №№02573203, 2594219). Клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи, що явка повноважних представників сторін не визнавалася обовязковою, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.ст. 345,346 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

20 червня 2007 року між Акціонерним товариством “Український інноваційний банк” в особі Тернопільської філії АТ “Укрінбанк” (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №85/07 (далі Договір), у відповідності до п.п. 3.1., 3.2.1., 3.4 якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 200000,00 грн. для оплати за платіжні термінали ММТ-РАУ-2 та оргтехніку, з кінцевим терміном погашення до 19.03.2008р. та зі сплатою 18% річних, що нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів на основі календарної кількості днів в році, котрі підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях на відповідний розрахунковий рахунок.

У відповідності до п. 5.1.3. Договору банк зобовязався відкрити позичальнику рахунки в гривнях № 20622000253001 для обліку заборгованості по кредиту та рахунок №20688000253001 - для сплати відсотків.

19 березня 2008 року між сторонами у справі укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 85/07 від 20.06.07р., у відповідності до якого, зокрема, зменшено розмір кредитних коштів, які надаються Банком Позичальнику до 10 000,00 грн. та встановлено кінцевий строк повернення кредиту - 19.09.2008р.

Забезпеченням виконання зобовязань Позичальника за договором (п. 3.7.1. з урахуванням договору про внесення змін та доповнень від 19.03.08р. до кредитного договору №85/07 від 20.06.07р.) є застава легкового автомобіля марки DEAWOO, модель LEGANZA, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 46000,00 грн. та застава цифрового тиражу вального пристрою з компютерним інтерфейсом RISONIK 3V8000, заставною вартістю 96000,00 грн.

Також наданий кредит згідно п. 3.7.3. Договору забезпечувався всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.

За своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобовязання з кредитування, що регулюються ст. 1054 ЦК України, згідно якої банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного кредитного договору на підставі розпорядження директора Тернопільської філії АТ «Укрінбанк»від 20.06.07р. на видачу кредиту, позивачем 20 червня 2007р., у відповідності до платіжних доручень №№ 1, 2 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача №20622000253001 кредитні кошти в загальній сумі 200000,00 грн.

Факт отримання кредитних коштів підтверджується поданими суду документами та не заперечується у встановленому законом порядку відповідачем.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обовязок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобовязання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71, тобто щодо правового регулювання договору позики, а відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Всупереч згаданих приписів закону, умов укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання по поверненню кредиту у термін, передбачений кредитним договором №85/07 (з урахуванням договору про внесення змін та доповнень від 19.03.08р. до кредитного договору), тобто до 19.09.2008 року, допустивши станом на 01.09.2009р. заборгованість перед Банком в розмірі 9140 грн. по неповернутому кредиту, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача за 02-16-09 10-15-09, за 02-20-09 11-9-09 та за 03-19-08 02-20-09, розрахунком заборгованості.

Надіслана на адресу відповідача претензія №314 від 22.07.2008р. з вимогою в 10-денний термін оплатити суму заборгованості по кредиту в розмірі 9140,00 грн., залишена підприємцем без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, представленими суду доказами позивач у справі довів наявність заборгованості відповідача перед Банком за наданий кредит, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за кредитом на суму 9140,00 грн., як підтверджені документально, не заперечені відповідачем у встановленому законом порядку, підлягають до задоволення.

Чинним законодавством України визначено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (стаття 546 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань.

Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до п. 7.3. та п. 7.4. договору Позивальник повинен сплати Банку пеню, яка нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів та на суму простроченої заборгованості за кредитом, починаючи із дати їх виникнення до дати фактичного повернення кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, позивач здійснив нарахування пені на прострочену заборгованість по кредиту (за період з 24.09.2008р. по 24.03.2009р. -182 дні) та пені на прострочені відсотки по кредиту (за період з 03.09.07р. по 16.09.2007 р., з 01.09.2008 р. по 02.09.208 р., з 05.01.2009 р. по 02.02.2009 р. та з 13.03.2009 р. по 24.03.2009 р.), що становить 1190,33 грн. та 16,38 грн. відповідно, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінивши подані суду розрахунки пені, суд вважає, що вимоги в цій частині позову як правомірні та такі, що відповідають вимогам чинного законодавства, умовам укладеного договору, підлягають до задоволення на суму 1206,70 грн.

У звязку з наведеним, позовні вимоги, як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи підлягають до задоволення в повному обсязі, на суму 10 346,70 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі.

У судовому засіданні 08.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення господарського суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про судоустрій України”, ст. ст. 11, 15, 509, 525, 526, 546, 599, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 231-232, 345, 346 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43, 44 - 49, 75, 811, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2, - 9140,00 грн. заборгованості по кредиту, 1206,70 грн. пені та 339,47 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, м. Київ, вул. Інститутська, 12-А, ідент. код 05839888, від імені якого діє Львівська філія Акціонерного товариства “ Український інноваційний банк ”, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18, ідентифікаційний код 20817074.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття ( підписання ) „11” грудня 2009 р. рішення , через місцевий господарський суд.

Суддя