Рішення № 7086372, 07.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" грудня 2009 р. справа № 5020-11/159 За позовом:           Риболовецького колгоспу імені Першого Травня

(98307, м. Керч, с. Жуковка)

до                     Приватного підприємства „Штиль-Севсервіс”

(99014, м. Севастополь, вул. Блюхера, 7-1)

про                     стягнення заборгованості у розмірі 66913,00 грн.,

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивача - не з’явився, Риболовецький колгосп імені Першого Травня;

відповідача - не з’явився, ПП „Штиль-Севсервіс”.

СУТЬ СПОРУ:

Риболовецький колгосп імені Першого Травня (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „Штиль-Севсервіс” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 66913,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого товару за договором № 03/л/14 від 18.11.2008.

Ухвалою суду від 25.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/159.

07.12.2009 позивач надіслав клопотання про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 46913,00 грн. та пеню у розмірі 7622,98 грн. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання 07.12.2009 повідомлявся належним чином, під розпис (а.с. 79).

У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2008 між приватним підприємством „Штиль-Севсервіс” (Покупець) та Риболовецьким колгоспом імені Першого Травня (Продавець) укладений договір купівлі-продажу № 03/л/14 (далі - Договір) (а.с.16).

Відповідно до розділу 1 Договору продавець продає, а покупець купує хамсу охолоджену, у подальшому –товар.

Сума договору складає 200000,00 грн. (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.2 Договору у редакції Доповнень до Договору (а.с. 18) вартість товару (хамси охолодженої) встановлюється сторонами у 1 грн. 80 коп. за 1 кілограм.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу 43300 кг. товару на загальну суму 77913,00 грн., що підтверджується квитанціями (а.с. 18-21) та витратними накладними, які долучені до матеріалів справи (а.с. 22, 24, 27).

Але зобов’язання з оплати за отриманий товар відповідачем здійснювалась не у повному обсязі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на момент вирішення спору склала 46913,00 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вказаних вимог Цивільного кодексу України 01.06.2009 за вих. №278 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою повністю погасити заборгованість з оплати вартості поставленого товару (а.с.35-37).

Проте, станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 46913,00 грн. відсутні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 46913,00 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі –Кодексу) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою статті 546 Кодексу передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Кодексу).

Відповідно до частини другої статті 551 Кодексу якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки договір № 03/л/14 від 18.11.2008, укладений між сторонами спору, не містить положення відносно відповідальності сторін у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, а також договором не встановлений розмір неустойки і іншої угоди з цього приводу сторонами не укладалося, вимога позивача відносно стягнення суми пені у розмірі 7622,98 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Штиль-Севсервіс” (99014, м. Севастополь, вул. Блюхера, 7-1 код ЄДРПОУ 34393727, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Риболовецького колгоспу імені Першого Травня (98307, м. Керч, с. Жуковка, код ЄДРПОУ 03889066, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 46913,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 575,60 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 203,01 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                   В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 08.12.2009

Розсилка:

1.          Риболовецький колгосп імені Першого Травня

(98307, м. Керч, с. Жуковка)

2.          ПП „Штиль-Севсервіс”

(99014, м. Севастополь, вул. Блюхера, 7-1)

3.          Справа