Рішення № 7086370, 03.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" грудня 2009 р. справа № 5020-11/225 За позовом:           Приватного підприємства “Брава”

(99046, м.Севастополь, пр.Перемоги, 42-36)

до:                    Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)

Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 3)

про                     визнання права на приватизацію, зобов’язання підготувати проект договору купівлі-продажу,

          Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Полякова З.В., довіреність б/н від 01.09.2009, ПП „Брава”;

відповідача - Сарахман С.О., довіреність б/н від 01.09.2009, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради,

відповідача - Сарахман С.О., довіреність № 03-15/4941 від 12.11.2009, Севастопольська міська Рада.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство “Брава” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - відповідач) про визнання права на приватизацію, зобов’язання підготувати проект договору купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 28.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/225.

Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2009 подав заяву про уточнення позовних вимог, просить:

-          Визнати недійсним рішення Севастопольської міської Ради №359 від 11 12.2002г. „Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які займаються ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається", у частині одноповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 51,1 кв.м, розташованої за адресою: м. Севастопопь вул. Леніна. 51-А.

-          Визнати незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з розгляду заяви Приватного підприємства “Брава”про включення об'єкту - одноповерхової нежилої будівлі загальною площею 51.1 кв.м., розташованої за адресою м. Севастополь вул. Леніна, 51-А, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

-          Визнати право Приватного підприємства “Брава”на приватизацію об'єкту - одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв.м, розташованої за адресою: м. Севастополь вул. Леніна 51-А.

-          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради підготувати проект рішення міської Ради про включення об'єкту - одноповерхової нежилої будівлі загальною площею 51,1 кв.м., розташованої за адресою: м.Севастополь вул.. Леніна, 51-А, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу ПП “Брава”і передати на розгляд Севастопольської міської Ради протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

-          Зобов'язати Севастопольську міську Раду, після набрання рішенням суду законної сили, на черговому пленарному засіданні Севастопольської міської Ради розглянути і ухвалити рішення про включення об'єкту - одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв.м, розташованої за адресою м. Севастополь вул. Леніна, 51-А, до переліку об'єктів, які підлягають приватизації Приватним підприємством “Брава”способом ”викуп”.

-          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити приватизацію об'єкту —одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв.м., розташованої за адресою: м. Севастополь вул.Леніна, 51-А.

Вказана заява прийнята судом.

Крім того, ухвалою від 13.10.2009 до участі у справі у якості другого відповідача залучена Севастопольська міська Рада.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення та відзив на позов тим, що рішенням сесії Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається”, а також рішенням Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” Севастопольська міська Раді визнала спірний об’єкт, таким, що не підлягає приватизації.

У судовому засіданні оголошувалась перерва для витребування додаткових доказів по справі.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.02.2005 між Комунальним підприємством „Аррікон” (орендодавець) та підприємцем Гуревич М.М. (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 251, відповідно до умов якого останньому передано в оренду нерухоме майно - будівля громадського туалету, розташована за адресою: м.Севастополь, майд.Ушакова, зі строком дії до 06.12.2009 (далі –Договір) (а.с. 8-9).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.10.2008 по справі № 5020-11/384 вказаний Договір визнаний дійсним.

Відповідно до протоколу узгодження змін до Договору від 24.05.2007 (а.с.10) орендарем за Договором є приватне підприємство „Брава”.

Згідно з протоколом узгодження змін до Договору від 19.06.2009 (а.с.11) об’єктом оренди є нерухоме майно –будівля громадського туалету, розташована за адресою: м.Севастополь, вул.Леніна, 51-А, яка перебуває на балансі КП СМР „Аррікон”, вартість якої складає відповідно до незалежної оцінки станом на 31.12.2004 року –15604,00 грн.

Крім того, відповідно до зазначеного протоколу призначення орендованого майна встановлено „під склад”.

У зв’язку зі зміною призначення орендованого майна та відповідно до пункту 4.7 Договору спірне нерухоме майно потребувало капітального ремонту.

Відповідно до пункту 4.7 Договору орендар зобов’язується своїми силами та за власний рахунок здійснювати, зокрема, капітальний ремонт об’єкта оренди.

Згідно з пунктом 5.2 узгодження з орендодавцем потребується лише для здійснення реконструкції, розширення та технічне переобладнання орендованого майна.

Таким чином, з наведених пунктів Договору слідує, що проведення капітального ремонту не потребує додаткової письмової згоди орендодавця.

Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (а.с.26-29) позивачем було здійснено фінансування всіх робіт з поліпшення орендованого майна, що неможливо відокремити від орендованого майна без заподіяння йому шкоди за рахунок власних коштів, в сумі 9503,00 грн.

Згідно з довідкою № 39-с від 14.06.2009 про балансову остаточну вартість, яка видана КП “Аррікон”, балансова вартість орендованого майна станом на 01.06.2009 складала 17276,00 грн., остаточна вартість - 3583,00 грн.

Тобто, вартість здійснених позивачем поліпшень орендованого майна перевищує 25 % від його залишкової вартості.

16.09.2009 позивач звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення об’єктів до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованих орендованих приміщень.

Листом № 4118 від 21.09.2009 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача про те, що згідно з рішенням Севастопольської міської Ради №1926 від 13.05.2007 “Про внесення доповнень і змін в рішення міської Ради №359 від 11.12.2002 “Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини і об’єктів, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, займаних ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” введені деякі обмеження і встановлена заборона на приватизацію будівель громадських туалетів, у зв’язку з чим приватизація спірних приміщень не представляється можливою (а.с. 25).

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про приватизацію державного майна” (з подальшими змінами і доповненнями) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про приватизацію державного майна” приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною четвертою статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.

Згідно зі статтею 8 Закону України „Про приватизацію державного майна” покупцями об'єктів приватизації можуть бути: юридичні особи, зареєстровані на території України.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 6.19, 6.20 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об’єктам права комунальної власності від імені та за дорученням ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про приватизацію державного майна” державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України “Про Державну програму приватизації” у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної з урахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовляючи позивачу посилається на рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” в якому Севастопольська міська Раді визнала спірний об’єкт, таким, що не підлягає приватизації.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законодавством.

Згідно зі статтею 6 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, які обслуговують населені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські організації або певні професійні (виробничі) колективи можуть бути у встановленому порядку виключені з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв у районах та містах, Фонду майна Автономної Республіки Крим та його представництв, а також за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад відповідного рівня.

До складу цих об’єктів спірний об’єкт не входить.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 по справі№ 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” положення частини п’ятої вказаної статті слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов’язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об’єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити в приватизації. Недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, а також включення підприємства до іншого, ніж запропоновано покупцем, переліку об’єктів приватизації, не може розглядатися як відмова у приватизації.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000 по справі № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” зазначено, що положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.

Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.

Виходячи з того, що спосіб приватизації визначає орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації, положення частини п'ятої статті 7 Закону слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити у приватизації.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на той момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію орендованого об’єкту, ніяких обмежень щодо приватизації таких об’єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ніяких обмежень щодо приватизації таких об’єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.

Згідно з частиною першою статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена у рішенні господарського суду міста Севастополя від 26.05.2009 по справі № 5020-5/608, залишеному без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2009.

На підставі висловленого, керуючись ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення Севастопольської міської Ради №359 від 11 12.2002г. „Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які займаються ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається", у частині одноповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 51,1 кв.м, розташованої за адресою: м. Севастопопь вул. Леніна. 51-А.

3.          Визнати незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) з розгляду заяви Приватного підприємства “Брава” (99046, м.Севастополь, пр.Перемоги, 42-36, код ЄДРПОУ 33049954) про включення об'єкту - одноповерхової нежилої будівлі загальною площею 51.1 кв.м., розташованої за адресою м. Севастополь вул. Леніна, 51-А, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

4.          Визнати право Приватного підприємства “Брава” (99046, м.Севастополь, пр.Перемоги, 42-36, код ЄДРПОУ 33049954, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на приватизацію об'єкту - одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв.м, розташованої за адресою: м. Севастополь вул. Леніна 51-А.

5.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) підготувати проект рішення міської Ради про включення об'єкту - одноповерхової нежилої будівлі загальною площею 51,1 кв.м., розташованої за адресою: м.Севастополь вул. Леніна, 51-А, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу Приватним підприємством “Брава” (99046, м.Севастополь, пр.Перемоги, 42-36, код ЄДРПОУ 33049954, відомості про рахунки в установах банків відсутні) і передати на розгляд Севастопольської міської Ради протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

6.          Зобов'язати Севастопольську міську Раду (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845, відомості про рахунки в установах банків відсутні), після набрання рішенням суду законної сили, на черговому пленарному засіданні Севастопольської міської Ради розглянути і ухвалити рішення про включення об'єкту - одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв.м, розташованої за адресою м. Севастополь вул. Леніна, 51-А, до переліку об'єктів, які підлягають приватизації Приватним підприємством “Брава” (99046, м.Севастополь, пр.Перемоги, 42-36, код ЄДРПОУ 33049954, відомості про рахунки в установах банків відсутні) способом ”викуп”.

7.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) здійснити приватизацію об'єкту —одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв.м., розташованої за адресою: м. Севастополь вул.Леніна, 51-А

Суддя                               В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 ГПК України

і підписано 07.12.2009

Розсилка:                              

1.          ПП “Брава”

(99046, м.Севастополь, пр.Перемоги, 42-36)

2.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)

3.          Севастопольська міська Рада

(99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 3)

4.          Справа