Постанова № 7086353, 08.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" грудня 2009 р. Справа № 12/251

Господарський суд Рівненської області у складі судді Савченка Г. І. при секретарі судового засідання Маслову К.Г. розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОФАРБА"

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002112640/0/26-2/108 від 30.12.2003 року

Представники:

від позивача –Тютюн Ю.Б. ;

від відповідача– представник Павлишина О.О.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автофарба" просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0002112640/0/26-2/108 від 30.12.2003р. про визнання суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3950,01 грн., з якої основний платіж становить 2632,34 грн., штрафні (фінансові) санкції 1316,67 грн. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 30.12.2003р. ДПІ у м.Рівне було прийняте податкове повідомлення- рішення №0002112640/0/26-2/108, яким товариству з обмеженою відповідальністю “АВТОФАРБА” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2633,34 грн., а також застосовано фінансові санкції по ПДВ в сумі 1316,67 гривень.

Підставою для такого рішення є акт перевірки № 31/35-30/11/2530444, в якому зазначено, що господарська операція з купівлі ТзОВ "АВТОФАРБА" у приватного підприємства "Рівнепромобладнання" лако-фарбової продукції загальною вартістю 15800 грн., в тому числі ПДВ 2633,34грн. не дає ТзОВ "АВТОФАРБА" права на включення до податкового кредиту зазначеної суми ПДВ, оскільки рішенням Рівненського міського суду від 9.09.2003 року установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ приватного підприємства "Рівнепромобладнання" визнані недійсними з посиланням на те, що це підприємство було зареєстроване на підставну особу з метою одержання неконтрольованого державою прибутку.

Фактично рішення Рівненського міського суду від 09 вересня 2003 року Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2004 року скасоване і провадження у справі закрите.

Відповідач Державна податкова інспекція у м.Рівне позов заперечує. Свої заперечення обгрунтовує наступним.

В ході перевірки ТзОВ "Автофарба" з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із ПП «Рівнепромобладнання», ПП «Проміс», ПП «Рівнепромпостач»встановлено, що згідно записів бухгалтерського обліку та представлених для перевірки документів, за період з 01.01.2001 р. по 30.09.2003 р. ТзОВ «Автофарба»отримано товарно- матеріальні цінності та перерахувало на рахунки ПП "Рівнепромобладнання" кошти в сумі 15800,00 грн. ( в тому числі ПДВ 2633,34 грн.).

Суми податку на додану вартість по оприбуткованих товарно-матеріальних цінностях віднесено до складу податкового кредиту, відображеного в деклараціях з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах, а саме:

- квітень 2002 року - 13000,00 грн., в тому числі ПДВ 2166,67 грн.

- листопад 2001 року - 2800,00 грн., в тому числі ПДВ 466,67 грн.

Сума податкового кредиту задекларована ТзОВ “Автофарба” зменшується перевіркою на суму 2633,34 грн., по відповідних періодах:

- в листопаді 2001 року - 466,67 грн.

- в квітні 2002 року - 2166,67 грн., відображеного в податкових накладних отриманих від ПП “Рівнепромобладнання” та в даних деклараціях по ПДВ поданих до ДПІ м. Рівне.

Провадження по справі №12/251 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автофарба” до ДПІ в м. Рівне про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002112640/0/26-108 від 30.12.2003 р. було зупинено до вирішення господарським судом Рівненської області справи № 18/67 за позовом ДПІ в м. Рівне до ТзОВ “Автофарба” та ПП “Рівнепромобладнання” про визнання недійсною угоди.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 22.01.2009 р. по справі № 18/67 позов ДПІ в м. Рівне задоволено, господарське зобов'язання між ТзОВ “Автофарба” та ПП “Рівнепромобладнання” визнано недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду №4909/09/9104 від 16.06.2009р. апеляційну скаргу ТзОВ «Автофарба»задоволено частково. В ухвалі зазначається, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Таким чином, «Рівнепромобладнання»на момент укладення договору не мало цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських документів, тобто всі документи складені з порушенням цивільної правосуб'єктності, податкові накладні не створюють правових наслідків, що в свою чергу говорить про їх нікчемність.

Ст. 215 Цивільний Кодекс України, від 16.01.2003, № 435-ІV зазначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автофарба»не мало права відносити до складу податкового кредиту суму 2633,34 грн. податку на додану вартість, сплачену на підставі усного договору з Приватним підприємством “Рівнепромобладнання”.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, господарський суд встановив, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акту перевірки від 25.12.2003р. “про результати позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Автофарба” з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із приватним підприємством “Рівнепромобладнання”, “Проміс”, “Рівнепромпостач” за період з 01.01.2001р. по 30.10.2003р.

Перевіркою встановлено, що згідно записів бухгалтерського обліку та представлених для перевірки документів, за період з 01.01.2001 року по 30.09.2003 року ТОВ "Автофарба" отримало товаро-матеріальні цінності та перерахувало на рахунки ПП "Рівнепромобладнання" кошти в сумі 15800,00 грн. (в тому числі ПДВ 2633,34 грн.)

Вказані операції з одержання ТМЦ у відповідних періодах відображено ТОВ "Автофарба" наступними записами:

-          дебет рах. 281 ("Товари на складі") - оприбутковано ТМЦ без ПДВ;

-          дебет рах. 6411 „Розрахунки за податками” - податковий кредит по вартості оприбуткованих ТМЦ;

-          кредит рах. 631„Розрахунки з вітчизняними постачальниками” -заборгованість на користь ПП „Рівнепромобладнання” та за одержані ТМЦ;

-          кредит рах. 311 „Поточні рахунки в національній валюті" перераховано кошти на розрахунковий рахунок ПП „Рівнепромобладнання” та ПП „Рівнепромпостач".

Суми податку на додану вартість по оприбуткованих товарно-матеріальних цінностях згідно податкових накладних відображено в Книгах обліку придбання товарів (робіт, послуг) зареєстрованих в ДПІ у м. Рівне, а також віднесено до складу податкового кредиту, відображеного в Деклараціях з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах, а саме:

- квітень 2002 року - 13000,00 грн., в тому числі ПДВ 2166,67 грн.

-          листопад 2001 року - 2800,00 грн., в тому числі ПДВ 466,67 грн.

Разом по податкових накладних, одержаних від ПП „Рівнепромобладнання", на збільшення податкового кредиту, задекларованого ТОВ "Автофарба" за період з 01.01.2001 року по 30.10.2003 року віднесено 2633,34 грн.

Податкова Від кого Сума, ПДВ, Всього, грн.

накладна грн. грн.

Дата Номер

11.04.02 4011 ПП 10833,33 2166,67 13000,00

Рівнепромобладнання

15.11.01 42 ПП 2333,33 466,67 2800,00

Рівнепромобладнання

ВСЬОГО 13166,66 2633,34 15800,00

З пояснень головного бухгалтера Нестерук З.І., для виконання операцій між ТОВ "Автофарба" та ПП “Рівнепромобладнання” письмових угод не укладалось (пояснення додається до акту перевірки).

За одержаний товар підприємство розраховувалось шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку на суму 15800,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2633,34 грн.) по відповідних періодах:

- в листопаді 2001 року - 2800,00 грн., в тому числі ПДВ 466,67 грн.

- в квітні 2002 року - 13000,00 грн., в тому числі ПДВ 2166,67 грн.

Одержані товаро-матеріальні цінності (фарби, розчинники) від ПП „Рівнепромобладнання” ТОВ "Автофарба" в подальшому реалізовувались іншим покупцям та замовникам.

Заборгованість перед ПП "Рівнепромобладнання" у ТОВ "Автофарба" по проведених операція відсутня.

Проведення господарських операцій та взаєморозрахунків ТОВ "Автофарба" з Приватним Підприємством "Проміс" та ПП «Рівнепромпостач»перевіркою не встановлено.

З бухгалтерських проводок, а також письмових пояснень бухгалтера ТОВ "Автофарба" Нестерук З.І. задекларований податковий кредит та валові витрати підприємства формувались, в тому числі, по проведених операціях з ПП „Рівнепромобладнання".

Сума податкового кредиту задекларована ТОВ "Автофарба" зменшується перевіркою на суму 2633,34 грн., по відповідних періодах:

- в листопаді 2001 року - 466,67 грн.

- в квітні 2002 року - 2166,67 грн., відображеного в податкових накладних отриманих від ПП "Рівнепромобладнання" та в даних деклараціях по ПДВ поданих до ДПІ м. Рівне.

Рішенням Рівненського міського суду від 09.09.2003 р. по справі № 2-6921 визнано недійсними установчі документи ПП „Рівнепромбладнання", які були зареєстровані розпорядженням міського голови м. Рівне № 1015-р. від 16 травня 2001 року та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином податкові накладні ПП "Рівнепромобладнання", складені в порушення пп. 7.2.4 , п.7.2 , ст.7 , Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) та п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року № 233/2037 (із змінами та доповненнями), де зазначено що, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього ж Закону.

В порушення пп. 7.4.5. п. 7.4. с. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) ТОВ "Автофарба" віднесено до податкового кредиту суми ПДВ відповідно до первинних документів - податкових накладних ПП „Рівнепромобладнання”, які складені в порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями, внесеними Законами України, а також п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 2633,34 грн. та відповідно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на 2633,34 грн.

Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту документальної перевірки від 25.12.2003р. в основу якого покладений висновок податкового органу щодо невідповідності вимогам податкових накладних складених приватним підприємством “Рівнепромобладнання”, оскільки Рішення міського суду від 09.09.2003р. визнані недійсними установчі документи останнього.

Однак, як вбачається з матеріалів справи рішення міського суду скасоване ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2004 року і провадження у справі закрите.

Таким чином акт перевірки та оскаржуване рішення не грунтується на фактичних обставинах. Тому відповідач, як орган владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення. Слід вважати, що податкові накладні видані підприємством “Рівнепромобладнання” є належно оформленими.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідності щодо нікчемності правочинів між позивачем та підприємством “Рівнепромобладнання”. Як зазначено в самому акті перевірки - одержані товаро-матеріальні цінності (фарби, розчинники) від ПП “Рівнепромобладнання” Товариством “Автофарба” в подальшому реалізувались іншим покупцям та замовникам. Заборгованість по проведених операціях відсутня.

Керуючись статтями 94, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,–

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0002112640/0/26-2/108 від 30.12.2003р.

3. Присудити позивачеві Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОФАРБА"(м.Рівне, 33000, вул.Крейдана,3, код ЄДРПОУ 25320444, р/р 26001300113056) з державного бюджету України 3 грн. 40 коп. витрат по державному миту.

4. Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею "11" грудня 2009 р.