Рішення № 7086119, 11.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.09 Справа № 16/95-42/438-23/19

За позовом Заступника прокурора м. Києва, м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ

до Державного підприємства "Укрвуглеторфреструктуризація", м. Київ

про стягнення 56095 грн. 31 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Меркулов Р.С.

в присутності представників сторін:

від заявника Колесніченко В.І., прокурор, посвідчення № 806 від 05.08.09.;

від позивача представник не прибув;

від відповідача представник не прибув.

Суть спору: заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в собі Міністерства вугільної промисловості України звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з відповідача збитків в сумі 56095 грн. 31 коп., спричинених державі у зв'язку з виплатою громадянину ОСОБА_2 коштів за рішенням Європейського суду з прав людини.

Розглянувши матеріали справи суд

в с т а н о в и в:

Європейським судом з прав людини 04.04.2006р. прийнято рішення у справі № 17899/02 "ОСОБА_2 проти України", яким визначено, що заявнику ОСОБА_2 має бути виплачено заборгованість за рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 29.09.2000р. та 08.05.2001р. про стягнення з Державного підприємства "Шахта ім. Артема" коштів одноразової допомоги у зв'язку з професійним захворюванням, щомісячних виплат, компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги та індексацію щомісячних виплат, а також держава зобов'язана сплатити 2000 євро, як відшкодування моральної шкоди.

Міністерством юстиції України рішення Європейського суду виконано і перераховано кошти у сумі 12945 грн. 17 коп., що станом на 26.09.2006р. було еквівалентно 2000 євро та 43150 грн. 14 коп., залишок заборгованості за рішенням Дзержинського міського суду Донецької області, всього на загальну суму 56095 грн. 31 коп.

Міністерством палива та енергетики України видано наказ № 409 від 30.08.2001р. "Про ліквідацію ДП "Шахта ім. Артема" ВП "Дзержинськвугілля", а п. 4 зазначеного наказу призначено правонаступником шахти Державне підприємство "Українська державна компанія з реструктуризації підприємств вугільної галузі" (далі ДП ДК "Укрвуглереструктуризація"), яке на той час входило до сфери управління Міністерства палива та енергетики України.

11.07.2002р. ухвалою Господарського суду Донецької області було розпочато процедуру банкрутства шахти, 08.08.2002р. шахту оголошено банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до наказу Мінвуглепрому від 27.09.2006р. № 479 "Про припинення діяльності державного підприємства "Українська державна компанія з реструктуризації підприємств вугільної промисловості" шляхом реорганізації приєднання до Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" (далі ДП "Донвуглереструктуризація"), правонаступником ДП ДК "Укрвуглереструктуризація" було визначено ДП "Донвуглереструктуризація".

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 29.12.2007р. № 612 "Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств" було створено Державне підприємство (ДП) "Укрвуглеторфреструктуризація". Відповідно до зазначеного наказу було припинено діяльність ДП "Донвуглереструктуризація" шляхом його реорганізації приєднання до ДП "Укрвуглеторфреструктуризація".

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області Державним підприємством "Шахта ім. Артема" залишились частково не виконаними, що змусило колишнього працівника шахти ОСОБА_2 звернутись до Європейського суду з прав людини відповідно до ст. 34 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до рішень Дзержинського міського суду Донецької області від 29.09.2000р. та 08.05.2001р., заборгованість заявнику ОСОБА_2 повинна бути виплачена Державним підприємством "Шахта ім. Артема", правонаступником якого є Державне підприємство "Укрвуглеторфреструктуризація".

Відповідач у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечив, вказуючи, що грошові кошти ОСОБА_2 не виплачені з вини саме Державного підприємства "Шахта ім. Артема" і це зобов'язання шахти йому не передавалось за розподільчим балансом, тому він не є належним відповідачем.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

З рішення Європейського суду № 17899/02 видно, що відповідачем у цій справі була Держава Україна, яка виступала в суді в особі Уряду України, який був представлений його Уповноваженими, і яка програла цю справу.

Згідно статей 3 та 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного. Рішення Європейського суду було повністю виконано за рахунок коштів Державного бюджету України перераховано на рахунок ОСОБА_2 кошти в сумі 56095 грн. 31 коп.

Відповідно до п. 3 ст. 17 Цивільного кодексу України, у випадках встановлених Конституцією України та законом, орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією та законом.

Згідно ст. 3 та ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 784 від 31.05.2006р., позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Міністерство юстиції України.

Крім того, згідно ст. ст. 3 та 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Держава Україна взяла на себе обов'язок виконання рішень Європейського суду за рахунок власних ресурсів коштів Державного бюджету України та, водночас, залишила за собою право звертатися з позовами до осіб про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішенням Європейського суду. Зазначений закон взагалі не передбачає випадків звільнення від такого відшкодування, в тому числі в залежності від особи, до якого такий позов буде заявлятись, або ж у випадку відповідальності за свої дії чи дії іншої особи.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є правонаступником прав та обов'язків ліквідованого ДП "Шахта ім. Артема".

Відповідно до ст. ст. 63, 73, 74 Господарського кодексу України відповідач, ДП "Укрвуглеторфреструктуризація", є державним комерційним підприємством.

Таким чином на Мінвуглепром як на засновника та на орган, до сфери управління якого належить відповідач, поширюються норми чинного законодавства України, якими регулюються правовідносини між державним комерційним підприємством та його власником, зокрема, ст. 74 Господарського кодексу України.

Частиною 5 ст. 74 Господарського кодексу України встановлено, що держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Окрім того, ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу України визначено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами (Статутом відповідача ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" не передбачено відповідальність власника (засновника) Міністерства вугільної промисловості України за його зобов'язаннями).

Згідно з Положенням про Міністерство вугільної промисловості України, Мінвуглепром є правонаступником Міністерства палива та енергетики України в лише частини та обов'язках, що стосуються реалізації державної політики у вугільній галузі.

Виділ це різновид створення юридичної особи. Разом з тим створення юридичної особи при виділі юридичної особи, що існувала раніше та продовжує існувати, виділ передбачає правонаступництво. З моменту реєстрації юридичної особи, що створена шляхом виділу, вона стає суб'єктом прав та обов'язків, що перейшла до неї відповідно до розподільчого балансу.

Згідно з розподільчим балансом зазначена заборгованість до Міністерства вугільної промисловості України від Міністерства палива та енергетики України не передавалась.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, позовні вимоги мотивовані потребою регресного стягнення з ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" збитків, завданих Мінвуглепрому в ході виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2008р. у справі № 45/68 за позовом Міністерства юстиції України до Міністерства вугільної промисловості України, третя особа: Державне казначейство України, про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України в розмірі 56095 грн. 31 коп.

Таким чином позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України 560 грн. 95 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю .

2.Стягнути з Державного підприємства "Укрвуглеторфреструктуризація", м. Київ, пр-т ім. Академіка Палладіна, 46/2, ідентифікаційний код 35703830:

- на користь Міністерства вугільної промисловості України (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 33833561) збитки в сумі 56095 грн. 31 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

- в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 560 грн. 95 коп. на р/р 31118095700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, видати наказ Державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва після набрання рішенням законної сили.

- в доход Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. на р/р 31211259700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, видати наказ Державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

4. Рішення підписане 16.12.2009

СуддяВ.Д. Воронько