Рішення № 7085970, 07.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.09                                                                                 Справа № 19/221

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства „ТЕТЗ-ІНВЕСТ”, м.Торез Донецької області

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м.Ровеньки Луганської області

про стягнення 102158 грн. 74 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Рештаненко О.М., довіреність № б/н від 01.01.2009;

від відповідача –Моругіна І.М., довіреність № 1-3/3д-15 від 26.12.2008

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1/м-11 від 04.01.2006 в розмірі 102158 грн. 74 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позов № б/н та без дати позовні вимоги відхиляє, посилаючись на сплив позовної давності.

Позивач в запереченнях на відзив відповідача зазначає, що строк позовної давності був перерваний підписанням актів звірення у червні та липні 2009 року.

Відповідач в доповненні до відзиву від 09.11.2009 зазначив, що головний бухгалтер Відокремленого підрозділу Державного підприємства „Ровенькиантрацит” не має повноважень щодо визнання кредиторської заборгованості від імені підприємства, а тільки фіксує відображення наявних господарських операцій, а повноваження щодо визнання заборгованості має лише керівник підприємства.

В доповненні до відзиву від 07.12.2009 відповідач зазначив, що згідно даних його бухгалтерії він має заборгованість перед позивачем в сумі 102158 грн. 74 коп.

Ухвалою заступника голови господарського суду Луганської області від 09.11.2009 строк вирішення спору по справі № 19/221 продовжено на один місяць.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Закритим акціонерним товариством „ТЕТЗ-ІНВЕСТ” (позивач, постачальник) та Державним підприємством „Ровенькиантрацит” (відповідач, покупець) 04.01.2006 був укладений договір № 1/м-11 (далі –договір), за умовами якого постачальник зобов"язується передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях №№1, 2 та таке інше, які є невід’ємною частиною договору.

В п.2.1-2.2 договору сторони домовились, що ціни на продукцію зазначені в специфікаціях до договору.

Загальна сума договору складає 150000 грн., враховуючи ПДВ 20% 25000 грн. та може бути змінена за згодою сторін у відповідності з п.8.3.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар відповідно до умов договору та специфікацій (а.с.15-24):

-          товарно-транспортна накладна № 12656 від 08.08.2006 (рахунок-фактура № 304 від 08.08.2006) на суму 216342 грн. 00 коп.

-          товарно-транспортна накладна № 12657 від 08.08.2006 (рахунок-фактура № 305 від 08.08.2006) на суму 28920 грн.00 коп.

-          товарно-транспортна накладна № 12678 від 28.08.2006 (рахунок-фактура № 320 від 28.08.2006) на суму 28158 грн. 00 коп.

Відповідач отримав зазначений товар згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та здійснив часткову оплату, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 102158 грн. 74 коп.

Сторони у п.4.1 договору узгодили, що покупець здійснює 100% оплату за продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Передплата здійснюється тільки після узгодження з постачальником строків поставки.

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Тобто, відповідач повинен був здійснити оплату товару у день його отримання, а тому позивач був обізнаний про порушення свого права у частині неоплати товару за накладними товарно-транспортна накладна № 12656 від 08.08.2006 (рахунок-фактура № 304 від 08.08.2006) на суму 216342 грн. 00 коп.

-          товарно-транспортна накладна № 12657 від 08.08.2006 (рахунок-фактура № 305 від 08.08.2006) на суму 28920 грн. 00 коп.

-          товарно-транспортна накладна № 12678 від 28.08.2006 (рахунок-фактура № 320 від 28.08.2006) на суму 28158 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором №1/м-11 від 04.01.2006 у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи, а відповідач в свою чергу частково оплатив поставлений товар і тому за ним утворилась заборгованість в сумі 102158 грн. 74 коп., яка підлягає стягненню з останнього.

Посилання відповідача на лист б/н від 03.11.2009, за яким ним було заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом, суд вважає необґрунтованим, враховуючи наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов”зку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов”язку, є зустрічним виконанням зобов”язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов”язки одночасно.

З урахуванням викладеного, перебіг позовної давності за вказаним договором починається з моменту останньої поставки, тобто з 29.08.2006 з урахуванням приписів ст.253 Цивільного кодексу України та закінчується 29.08.2009.

Позивачем поданий позов до суду 27.08.2009 згідно відбитку календарного штемпеля місця приймання на описі вкладення (а.с.6) і відбитку календарного штемпеля місця приймання на поштовому конверті (а.с.66), тобто позов поданий в межах строку, передбаченого ст.257 Цивільного кодексу України.

До того ж між сторонами був підписаний графік погашення кредиторської заборгованості (а.с.56) та укладена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.11.2008 (а.с.61).

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 07.12.2009 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична, 6, код 32320704 на користь Закритого акціонерного товариства „ТЕТЗ-ІНВЕСТ”, Донецька область, м.Торез, вул.Леніна, 296, код 31173861 –суму основного боргу за договором № 1/м-11 від 04.01.2006 у розмірі 102158 грн. 74 коп., державне мито у сумі 1021 грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 14.12.2009.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова