Рішення № 7085718, 08.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/54908.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Вектор»

про           стягнення 7697,54 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Шпильова Л.В. –представник за довіреністю від 14.04.2009 року;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Вектор»про стягнення 7697,54 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 155 від 06.08.2009 року позивач здійснив на користь відповідача поставки продукції виробничо-технічного призначення на загальну суму 6812,32 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач продукцію прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати не виконав.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 6812,32 грн., штраф у розмірі 681,23 грн. та проценти річних у розмірі 203,99 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.11.2009 року.

          Представники сторін у судове засідання 16.11.2009 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 26.10.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що неявка представників сторін у судове засідання та неподання ними витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 08.12.2009 року.

          У судовому засіданні 08.12.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 16.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 08.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 16.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0851689.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          06.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група Вектор»(надалі –відповідач) укладено договір поставки № 155 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався за замовленням відповідача поставляти у власність останнього металопрокат, а відповідач зобов’язався приймати його здійснювати оплату його вартості на умовах, викладених в договорі.

          На виконання умов договору позивач відвантажив, а відповідач отримав металопрокат на загальну суму 6812,32 грн., що підтверджується наданими суду видатковими накладними № 37331 від 07.08.2009 року на суму 1740,60 грн., № 37332 від 07.08.2009 року на суму 3414,40 грн., № 38386 від 13.08.2009 року на суму 386,80 грн. та № 38387 від 13.08.2009 року на суму 1270,52 грн.

З наявних в матеріалах справи довіреностей на одержання цінностей судом вбачається, що продукція були прийнята особою, належним чином на це уповноваженою.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару, що постачається за договором, у національній валюті України на умовах відстрочення платежу не пізніше 14-ти календарних днів з моменту поставки.

Таким чином, за металопрокат, поставлений згідно з видатковими накладними № 37331 та № 37332, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 21.08.2009 року та за металопрокат, поставлений згідно з видатковими накладними № 38386 та № 38387, –у термін до 27.08.2009 року.

Судом встановлено, що зобов’язання з оплати продукції відповідач не виконав.

Отже, станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 6812,32 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів виконання зобов’язань за договором щодо оплати продукції не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 6812,32 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 681,23 грн.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

          Пунктом 6.1 договору передбачено, що в разі прострочення відповідачем оплати товару, останній сплачує на користь позивача штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

          Враховуючи зазначене, розмір штрафу за прострочення оплати поставленої продукції складає:

6812,32 грн. * 10 % = 681,23 грн.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 681,23 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання, позивач просить суд стягнути з останнього проценти річних у розмірі 203,99 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов’язання з оплати товару, відповідач сплачує позивачеві 24 % річних від простроченої суми.

          Оскільки за продукцію, поставлену згідно з видатковими накладними № 37331 та № 37332, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 21.08.2009 року, прострочення виконання зобов’язання має місце з 22.08.2009 року.

          З огляду на вказане, розмір процентів річних за прострочення оплати продукції, поставленої згідно з видатковими накладними № 37331 та № 37332, складає:

          5155,00 грн. * 24 % * 47 (з 22.08.2009 року до 07.10.2009 року) / 365 = 159,31 грн.

За продукцію, поставлену згідно з видатковими накладними № 38386 та № 38387, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 27.08.2009 року. Отже, прострочення виконання зобов’язання має місце з 28.08.2009 року.

Враховуючи зазначене, розмір процентів річних за прострочення оплати продукції, поставленої згідно з видатковими накладними № 38386 та № 38387, складає:

          1657,32 грн. * 24 % * 41 (з 28.08.2009 року до 07.10.2009 року) / 365 = 44,68 грн.

Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір процентів річних складає 203,99 грн.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача процентів річних у розмірі 203,99 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Вектор» (01133, м. Київ, бульв. Лихачова, 8-Б, кв. 18; ідентифікаційний код 31992234) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» (03680, м. Київ, вул. Качалова, 5; ідентифікаційний код 13693513) основну заборгованість у розмірі 6812 грн. (шість тисяч вісімсот дванадцять) грн. 32 коп., штраф у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 23 коп., проценти річних у розмірі 203 (двісті три) грн. 99 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –10.12.2009 року.