Рішення № 7085717, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/54007.12.09 За позовом                    Закритого акціонерного товариства «Отіс»

до                              Комунального підприємства «ЖЕО-103»Голосіївської районної в місті                                         Києві ради

про                              стягнення 32549,40 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Кушнір О.О. –представник за довіреністю від 03.08.2009 року;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Закрите акціонерне товариство «Отіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «ЖЕО-103»Голосіївської районної в місті Києві ради про стягнення заборгованості у розмірі 32549,40 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору Д2 4Д 0207 на технічне обслуговування та ремонт об’єднаних диспетчерських систем від 01.01.2006 року позивачем виконано на користь відповідача роботи на загальну суму 51317,76 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що коштів, які надійшли на його поточний рахунок по розщепленню квартирної плати, було недостатньо для повної оплати робіт, проте, відповідач зобов’язання зі сплати недостаючої суми не виконав.

          Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32549,40 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.11.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 26.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 10.11.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 26.10.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 07.12.2009 року.

          У судовому засіданні 07.12.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 07.12.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 10.11.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечив.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З огляду на те, що у поданому клопотанні відповідач не навів переконливих доводів про наявність обставин, що перешкоджали вирішенню спору у даному засіданні, враховуючи закінчення строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, суд, керуючись статтями 77 та 33 ГПК України, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          01.01.2006 року між Комунальним підприємством «ЖЕО-103»Голосіївської районної в місті Києві ради (надалі –відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Отіс»(надалі –позивач) укладено договір Д2 4Д 0207 на технічне обслуговування та ремонт об’єднаних диспетчерських систем (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався організовувати та виконувати роботи з технічного обслуговування та ремонту об’єднаних диспетчерських систем, що відповідно до пункту 1.2 договору включає всі види регламентних робіт попереджувального характеру, що виконуються в плановому порядку і спрямовані на забезпечення безперебійної роботи зв’язку та діяльності системи.

          На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 51317,76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту диспетчерських систем № 4210207 за липень 2008 року на суму 6112,36 грн., № 4250213 за липень 2008 року на суму 2928,72 грн., № 4210207 за серпень 2008 року на суму 6112,36 грн., № 4250213 за серпень 2008 року на суму 2928,72 грн., № 4210207 за вересень 2008 року на суму 6112,36 грн., № 4250213 за вересень 2008 року на суму 2928,72 грн., № 4210207 за жовтень 2008 року на суму 6112,36 грн., № 4250213 за жовтень 2008 року на суму 2928,72 грн., № 4210207 за листопад 2008 року на суму 6112,36 грн., № 4250213 за листопад 2008 року на суму 2928,72 грн. та № 4210207 за грудень 2008 року на суму 6112,36 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Пунктом 1.3 договору (зі змінами внесеними згідно з додатковою угодою № 3 до договору від 31.03.2008 року) сторони погодили, що місячна вартість робіт за договором складає 9041,08 грн.

Виходячи зі змісту пунктів 5.1 та 5.2 договору, оплачувати виконані роботи відповідач зобов’язався щомісячно в розмірі договірної місячної ціни, вказаної в пункті 1.3 договору, протягом 5-ти днів з моменту вручення відповідачеві акту приймання виконаних робіт за звітний місяць.

          З огляду на те, що позивачем не доведено інше, суд вважає, що акти приймання виконаних робіт надавалися відповідачеві в останній день звітного місяця.

          Відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          Таким чином, роботи, виконані в липні 2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 05.08.2008 року, роботи, виконані в серпні 2008 року, –у термін до 05.09.2009 року, роботи, виконані в вересні 2008 року, –у термін до 06.10.2008 року, роботи, виконані в жовтні 2008 року, –у термін до 05.11.2008 року, роботи, виконані в листопаді 2008 р., –у термін до 05.12.2008 року та роботи, виконані в грудні 2008 року, –у термін до 05.01.2009 року.

          Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями, наданими Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр», за рахунок коштів, які надійшли від мешканців житлових будинків, на поточний рахунок позивача було перераховано 18768,36 грн.

          Судом встановлено, що відповідач зобов’язання зі сплати недостаючої суми не виконав.

          З огляду на викладене, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 32549,40 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Стаття 628 ЦК України визначає що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 ЦК України).

          Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати наданих послуг не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32549,40 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 901, 903 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО-103»Голосіївської районної в місті Києві ради (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 33; ідентифікаційний код 26385316) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Отіс»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32; ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у розмірі 32549 (тридцять дві тисячі п’ятсот сорок дев’ять) грн. 40 коп., 325 (триста двадцять п’ять) грн. 49 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –15.12.2009 року