Рішення № 7085716, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/54107.12.09 За позовом                    Закритого акціонерного товариства «Отіс» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»

про                              стягнення 461716,28 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Кушнір О.О. –представник за довіреністю від 03.08.2009 року;

від відповідача:          Комендант А.А. –представник за довіреністю від 10.01.2009 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Закрите акціонерне товариство «Отіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»про стягнення заборгованості у розмірі 461716,28 грн.

          Позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору № D24М0232 на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 01.01.2007 року позивачем надано на користь відповідача послуги на загальну суму 1104913,24 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що коштів, які надійшли на його поточний рахунок по розщепленню квартирної плати, було недостатньо для повної оплати послуг, проте, відповідач, в порушення умов договору, зобов’язання зі сплати недостаючої суми не виконав.

          Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 461716,28 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.11.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 26.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, у судовому засіданні 10.11.2009 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

          З огляду на перерахування на поточний рахунок позивача за рахунок коштів, які надійшли від мешканців за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 96441,06 грн., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 365275,22 грн.

          Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

          Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості звірити розрахунки.

          Представник позивача підтримав заявлене відповідачем клопотання.

          Зважаючи на необхідність надання сторонам додаткового часу для звірки розрахунків, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 07.12.2009 року.

          У судовому засіданні 07.12.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 10.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Зокрема, представник відповідача зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          01.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»(надалі –відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Отіс»(надалі –позивач) укладено договір № D24М0232 на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору (зі змінами внесеними згідно з додатковою угодою № 1 від 29.06.2007 року) позивач зобов’язався виконувати роботи з технічного обслуговування ліфтів за формою повного технічного обслуговування, що відповідно до пункту 1.2 договору (зі змінами внесеними згідно з додатковою угодою № 1 від 29.06.2007 року) включає місячні профілактичні роботи, квартальні профілактичні роботи, технічні нагляди, заміну комплектувальних виробів по мірі їх зносу, звільнення пасажирів з кабін, що зупинилися, та непланові ремонти за викликом у разі несанкціонованої зупинки ліфта.

          На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 1104913,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів № 422М 0232 за липень 2008 року на суму 78302,11 грн., № 422М 0232 за серпень 2008 року на суму 78630,96 грн., № 422М 0232 за вересень 2008 року на суму 78319,70 грн., № 422М 0232 за жовтень 2008 року на суму 80523,06 грн., № 422М 0232 за листопад 2008 року на суму 80940,66 грн., № 422М 0232 за грудень 2008 року на суму 79267,35 грн., № 422М 0232 за січень 2009 року на суму 77845,35 грн., № 422М 0232 за лютий 2009 року на суму 79942,30 грн., № 422М 0232 за березень 2009 року на суму 79742,02 грн., № 422М 0232 за квітень 2009 року на суму 77099,37 грн., № 422М 0232 за травень 2009 року на суму 75584,98 грн., № 422М 0232 за червень 2009 року на суму 79641,74 грн., № 422М 0232 за липень 2009 року на суму 79669,42 грн. та № 422М 0232 за серпень 2009 року на суму 79404,22 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Пунктом 1.3 договору (зі змінами внесеними згідно з додатковою угодою № 1 від 29.06.2007 року) сторони погодили, що місячна вартість робіт за договором складає 84287,30 грн.

Додатковою угодою № 2 від 01.10.2008 року та додатковою угодою № 3 від 30.12.2008 року в пункт 1.3 договору вносилися зміни, згідно з якими сторони передбачили, що з 01.10.2008 року місячна вартість робіт за договором складає 85961,62 грн. та з 01.01.2009 року –85961,62 грн.

Пунктом 4.1 договору (зі змінами внесеними згідно з додатковою угодою № 1 від 29.06.2007 року) сторони передбачили, що відповідач щомісячно проводить оплату вартості робіт у відповідності до умов пункту 1.3 договору. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом розщеплення плати, яка надходить від мешканців за послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій і направляється на розрахунковий рахунок позивача за послуги по технічному обслуговуванню ліфтів в розмірах, що встановлені Головним управлінням цінової політики Київської міськдержадміністрації або розпорядженням Київської міськдержадміністрації.

У випадку, якщо, коштів, які надійшли позивачу по розщепленню квартирної плати, недостатньо для оплати виконаних робіт, різниця покривається відповідачем за рахунок інших коштів.

З огляду на те, що сторонами не доведено інше, суд вважає, що слово «щомісячно»в пункті 4.1 договору слід тлумачити як таке, що означає «до закінчення звітного місяця».

          Відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          Таким чином, роботи, виконані в липні 2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 31.07.2008 року, роботи, виконані в серпні 2008 року, –у термін до 01.09.2008 року, роботи, виконані в вересні 2008 року, –у термін до 30.09.2008 року, роботи, виконані в жовтні 2008 року, –у термін до 31.10.2008 року, роботи, виконані в листопаді 2008 р., –у термін до 01.12.2008 року, роботи, виконані в грудні 2008 року, –у термін до 31.12.2009 року, роботи, виконані в січні 2009 року, –у термін до 02.02.2009 р., роботи, виконані в лютому 2009 року, –у термін до 02.03.2009 року, роботи, виконані в березні 2009 року, – у термін до 31.03.2009 року, роботи, виконані в квітні 2009 року, –у термін до 31.04.2009 року, роботи, виконані в травні 2009 року, –у термін до 01.06.2009 року, роботи, виконані в червні 2009 року, –у термін до 31.06.2009 року, роботи, виконані в липні 2009 року, –у термін до 31.07.2009 року та роботи, виконані в серпні 2009 року, –у термін до 31.08.2009 року.

          Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями, наданими Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр», за рахунок коштів, які надійшли від мешканців житлових будинків, на поточний рахунок позивача було перераховано 739638,02 грн.

          Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, зобов’язання зі сплати недостаючої суми не виконав.

          Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 365275,22 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками актом звірки взаємних розрахунків від 05.11.2009 року.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 ЦК України).

          Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати наданих послуг не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 365275,22 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 901, 903 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 20-А; ідентифікаційний код 25199379) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Отіс»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32; ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у розмірі 365275 (триста шістдесят п’ять тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 22 коп., 3652 (три тисячі шістсот п’ятдесят дві) грн. 75 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –15.12.2009 року