Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 38/40026.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Хімкомплект-Україна»
Простягнення 270469,45 грн.
Суддя Власов Ю.Л.
Представники: Від позивачаКулак І.О. Від відповідачаОсипенко Л.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 270469,45 грн., з яких 178668,14 грн. основного боргу, 85887,20 грн. пені, 411,84 грн. 3% та 4502,27 грн. інфляційних нарахувань.
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №92п/08 від 10.06.08р., відповідно до якого Позивач зобов’язувався поставити та передати у власність Відповідачу товар, зазначений у рахунках-фактурах, видаткових накладних, а Відповідач прийняти та сплатити його вартість. Між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору від 11.09.08р., згідно з якою Відповідач зобов’язується оплатити поставлений товар з відстрочкою 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати виписки видаткової накладної.
Протягом березня 2008 року Відповідачу був поставлений товар в асортименті, на загальну суму 178668,14 грн., що підтверджується видатковими накладними. За отриманий товар Відповідач повністю не розрахувався, в зв’язку з чим повинен сплати борг в розмірі 178668,14 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, три відсотки річних від простроченої суми та пеню.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог мотивуючи наступним. Позивач посилається на договірні відносини, які виникли між Позивачем та Відповідачем згідно з договором №92п/08 від 10.06.08р., який відповідно до п.9.1 діяв до 31.12.08 р. та передбачав пролонгацію на наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до його закінчення не заявить у письмовій формі про його розірвання (п.9.2 Договору). За такою редакцією договори Відповідачем укладались і не один рік, і ні один із них не був розірваний чи припинений, так як письмових заяв про розірвання не було. Останній діючий договір був підписаний Позивачем та Відповідачем 01.04.09 року за №83п на період дії до 31.12.09р. з наступною пролонгацією.
В межах розрахункового періоду за поставлену Відповідачу продукцію є діючим не один договір поставки, а у видаткових накладних нема жодного посилання на номер договору та дату, згідно з якою була здійснена поставка, хоча кожен договір містить свої строки оплати.
Відповідач, маючи з Позивачем не один укладений та діючий договір, не заперечує про отримання товару від Позивача, але щодо прострочки в строках оплати та нарахованих відповідно штрафних санкціях, то дані розрахунки Позивача не є реальними та законними і вважає, що нема законних підстав для стягнення штрафних санкцій, які натомість і не були передбачені умовами договору, окрім 0,5% пені.
Ухвалою від 22.09.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 22.10.09р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.
Ухвалою від 22.10.09р. розгляд справи був відкладений на 12.11.09р. у зв’язку з неявкою сторін та неподанням сторонами витребуваних доказів у справі.
Ухвалою від 12.11.09р. розгляд справи був відкладений на 26.11.09р. у зв’язку з неявкою представника Відповідача та неподанням сторонами всіх витребуваних доказів у справі.
Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -
ВСТАНОВИВ:
10.06.08 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №92п/08, у відповідності до умов якого Позивач зобов’язувався поставити та передати у власність Відповідачу товар, зазначений у рахунках-фактурах, видаткових накладних, а Відповідач прийняти та сплатити його вартість.
Відповідно до п.1.2. договору, кількість товару, вид транспорту, ціна, умови і строк поставки погоджуються сторонами і вказуються в рахунках-фактурах.
Згідно п.3.1. договору оплата проводиться в гривнях шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок Позивача з відстрочкою оплати на 7 календарних днів з дати виписки видаткової накладної до величини наданого ліміту, що становить 70000 (сімдесят тисяч) грн. з ПДВ згідно умов, вказаних у видатковій накладній.
Відповідно до п.3.2. договору Позивач має право зараховувати платежі в погашення заборгованості на власний розсуд, в тому числі будь-які неустойки, що підлягають сплаті на підставі заяви про зарахування зустрічних вимог.
Згідно з п.6.2. договору представник, що отримує товар від Позивача зобов’язаний надати належно оформлену довіреність на одержання товару встановленого зразка з зазначенням ассортименту товару та необхідної кількості.
Відповідно до п.7.5. цього договору у випадку прострочення оплати за поставлені товари, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплачуваного товару за кожен день прострочення.
Згідно з п.9.1., 9.2. цього договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором. У випадку, якщо жодна з сторін не заявить у письмовій формі про свій намір розірвати договір за 30 календарних днів до його закінчення, договір вважається продовженим на наступний термін.
11.03.08р. між сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору, згідно якої Відповідач зобов’язався оплатити поставлений товар з відстрочкою 14 календарних днів з дати виписки видаткової накладної.
На виконання умов укладеного договору Позивач по березень 2009р. здійснював поставку Відповідачу товару, що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а Відповідач отримував цей товар та частково його оплачував, проте не повністю та несвоєчасно.
На день вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 178668,19 грн., що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується Відповідачем.
Спір виник з причини того, що Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлений товар.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №92п/08, у відповідності до умов якого Позивач зобов’язувався поставити та передати у власність Відповідачу товар, зазначений у рахунках-фактурах, видаткових накладних, а Відповідач –прийняти та сплатити його вартість.
Як встановлено судом, згідно п.3.1. договору оплата проводиться в гривнях шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок Позивача з відстрочкою оплати на 7 календарних днів з дати виписки видаткової накладної до величини наданого ліміту, що становить 70000 (сімдесят тисяч) грн. з ПДВ згідно умов, вказаних у видатковій накладній. Згідно п.3.2. договору Позивач має право зараховувати платежі в погашення заборгованості на власний розсуд, в тому числі будь-які неустойки, що підлягають сплаті на підставі заяви про зарахування зустрічних вимог.
Як встановлено судом, згідно з п.9.1., 9.2. цього договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором. У випадку, якщо жодна з сторін не заявить у письмовій формі про свій намір розірвати договір за 30 календарних днів до його закінчення, договір вважається продовженим на наступний термін.
Як встановлено судом, 11.03.08р. між сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору, згідно якої Відповідач зобов’язався оплатити поставлений товар з відстрочкою 14 календарних днів з дати виписки видаткової накладної.
Як встановлено судом, На виконання умов укладеного договору Позивач по березень 2009р. здійснював поставку Відповідачу товару, що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а Відповідач отримував цей товар та частково його оплачував, проте не повністю та несвоєчасно. На день вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 178668,19 грн., що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується Відповідачем.
Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 178668,14 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 183170,41 грн. та 3% річних у розмірі 1411,84 грн.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як встановлено судом, відповідно до п.7.5. цього договору за несвоєчасну оплату товару Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченої суми за кожний день прострочення.
За вказаних обставин суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню у розмірі 85887,20 грн.
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача про поставку товару Позивачем за іншим правочином, оскільки, як встановлено судом на час поставки Позивачем неоплаченого товару між сторонами діяв саме договір №92п/08 від 10.06.08, який припинив свою дію укладенням сторонами договору №83п/09 від 01.04.09р.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариста з обмеженою відповідальністю «Хімкомплект-Україна»(03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 2; код 325874432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»(45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 20; код 33273907) суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 183170 (сто вісімдесят три тисячі сто сімдесят) грн. 41 коп., пеню в сумі 85887 (вісімдесят п’ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 20 коп., 3% річних в сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 84 коп., державне мито в розмірі 2704 (дві тисячі сімсот чотири ) грн. 69 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 15.12.09р.
Судове рішення № 7085719, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 38/400. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: