Рішення № 7084805, 09.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" грудня 2009 р.Справа № 5/1384

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Медвецький О.П. - дов. №1172/19 від 01.04.09.

від відповідача Капелюх В.О. - дов. №4176 від 01.12.09.

У судовому засіданні взяла участь посадова особа: Ковтун В.Д. - головний бухгалтер Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира (м. Житомир)

про стягнення 1 457 716,42 грн.

Спір розглядається у більш тривалий строк на підставі ч.3 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1457716,42грн заборгованості за договором на постачання та транспортування природного газу №20-2009-ПБ-24 від 29.12.08.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у частині стягнення 249827,56грн - основного боргу, 123449,17грн - пені, 15384,25грн - 3% річних та 59755,44грн - інфляційних нарахувань. Пітвердив, що відповідачем сплачено основну суму боргу в розмірі 1009300,00грн. Заперечував проти клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій та щодо залучення до участі у справі відповідача - Міністерство оборони України.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме щодо стягнення 249827,56грн основної заборгованості. Разом з тим, заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача та враховуючи той факт, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира фінансується за рахунок коштів з державного бюджету. Крім того, заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Міністерства оборони України, оскільки останнє здійснює фінансування Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира.

Суд відхиляє клопотання представника відповідача щодо залучення до участі у справі відповідача - Міністерство оборони України, оскільки останнім не надано доказів у підтвердження заявленого клопотання. За договором №20-2009-ПБ-24 від 29.12.08. Міністерство оборони України не являється стороною, у нього ніяких зобов'язань перед позивачем не існує і такі докази відсутні в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомира (відповідач) укладений договір на постачання та транспортування природного газу №20-2009-ПБ-24, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати природний газ і надавати послуги по транспортуванню природного газу, а відповідач зобов'язався оплатити вартість отриманого газу та за надані послуги (а.с.10-14).

На виконання умов договору, протягом січня - квітня 2009 року, позивач поставив відповідачу природний газ в кількості 600106 м. куб. на загальну суму 1595030,37грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами прийому-передачі природного газу (а.с.15-18).

Відповідно до п.7.1 договору, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 25 числа поточного місяця.

За ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач розрахувався за отриманий природний газ частково, тому сума боргу останнього перед позивачем станом на 17.08.09р. складала 1259127,56грн., про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду та свідчить акт звірки взаємних розрахунків (а.с.75).

Проте, під час розгляду справи відповідачем сплачено основний борг у сумі 1009300,00грн, що підтверджуються спільним протокольним рішенням №6109, актом звірки взаємних розрахунків (а.с.78), не заперечується представниками сторін у судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу за відсутністю предмету спору в сумі 1009300,00грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України та про стягнення з відповідача 249827,56грн. - основного боргу (1259127,56грн. - 1009300,00грн).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

За договором поставки, продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, суд задовольняє позов у частині стягнення основного боргу в сумі 249827,56грн. (1259127,56грн. - 1009300грн.) та припиняє провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 1009300,00грн. за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15384,25грн - 3% річних і 59755,44грн - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок сум інфляційних нарахувань і 3% річних, наданий позивачем разом з позовними матеріалами, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Також, позивач на підставі п.9.3. договору №20-2009-ПБ-24 від 29.12.08. просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 123449,17грн.

Пеня і штраф є штрафними санкціями, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що розмір пені значно великий, збитків позивачеві не причинено, а також часткову сплату відповідачем основного боргу під час розгляду справи в суді та те, що відповідач фінансується за рахунок державного бюджету, суд приходить до висновку про зменшення штрафу до 50000,00грн.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 50000,00грн пені.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, суму основного боргу визнав та частково сплатив під час розгляду справи в суді.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 249827,56грн основного боргу, 15384,25грн - 3% річних, 59755,44грн - інфляційних нарахувань, 50000,00грн - пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. У частині стягнення 1009300,00грн основного боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім того, суд зменшує розмір пені на 73449,17грн (123449,17грн - 50000,00грн).

Витрати по сплаті державного мита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду та сплатив частково суму основного боргу лише під час розгляду справи в суді.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 549, 551, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 230, 233 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомира, 10000, м.Житомир, вул. Адмірала Щасного, 20, п/р 35218001004159 в УДК в Житомирській області, МФО 811039, код 08492505

- на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та га газифікації "Житомиргаз", 10002, м. Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, буд.35, р/р 2600004104 в АБ "Кліринговий дім" у м. Києві, МФО 30064, код 03344071:

- 249827,56грн. - основного боргу,

- 50000,00грн. - пені,

- 15384,25грн. - 3% річних,

- 59755,44грн. - інфляційних,

- 14577,16грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита,

- 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зменшити розмір пені на 73449,17грн.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1009300,00грн за відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 14.12.09.

Віддрукувати: 1 в справу, 2 - поз., 3-відп.