Рішення № 7084608, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 13/132                               

Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.

при секретарі Третяк А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Мар’їнської міської ради, м. Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область,

до відповідача, Споживчого товариства „Агрокомплект”, м. Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область,

про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1270грн. 00коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Костенко Л.В., дов № 936/05-10 від 10.11.2009р.,

                    Стоноженко С.А., дов. № 935/05-10 від 10.11.2009р. працівники виконкому;

від відповідача: Щадько В.П., дов. № 5 від 10.11.2009р. – директор.

Мар’їнська міська рада, м.Мар’їнка, Мар’їнського району, Донецької області, звернулась до суду з позовом до Споживчого товариства „Агрокомплект” м.Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область, про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1270грн. 00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 08-13/026 від 03.10.2008р., договір оренди землі від 26.12.2006р., акт приймання-передачі земельної ділянки від 08.06.2007р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Під час судових засідань представники позивача підтримали позовні вимоги, представили суду розрахунки позовних вимог. Наполягали на тому, що обчислення розміру орендної плати за землю повинно здійснюватися відповідачем з урахуванням індексів інфляції, так як це передбачено умовами укладеного договору, та одночасно з урахуванням коефіцієнтів індексації землі. Представники позивача посилалися на ст. 15 ЗУ „Про оренду землі”, якою законодавець визначив, що індексація землі є істотною умовою договору оренди.

Під час судових засідань відповідач не погоджувався з розрахунком позовних вимог. Вважає, що, так як договор оренди землі був складений 08.06.2007р., розмір орендної плати саме за червень 2007р. не повинен був корегуватися на індекс інфляції у цьому місяці. Інших суттевих заперечень не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Між Мар’їнською міською радою та споживчим товариством „Агрокомплект”, м.Мар’їнка, був укладений договір оренди землі б/н від 08.06.2007р. загальною площею 0,2023га для експлуатації комплексу будівель та споруд під господарским магазином, яка знаходиться у центральній частині м.Мар’їнка, пр. Ворошилова, 27. Договір укладено на п’ять років. Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 460грн.89коп. в місяць, 5530грн.62коп. на рік. Згідно з п. 10 зазначеного договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Строк внесення орендної плати - не піздніше 25 числа, наступного за поточним. Пунктом 31 договору передбачений обов’язок орендаря своєчасно вносити орендну плату. Між орендодавцем та орендатором був складений та підписаний акт приймання-передачі зазначеної земельної ділянки від 08.06.2007р.

Згідно зі змістом позову позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що заборгованість виникла в тому числі у зв’язку з необчисленням оредної плати з урахуванням індексів інфляції передбачених умовами договору, що було виявлено контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області за результатами перевірки діяльності Мар’їнської міської ради за період з 01.04.2005р. по 01.09.2008р. З огляду на викладене, з урахуванням часткової сплати орендної плати у розмірі 6596грн. 24коп., місцевий бюджет недоотримав 1270грн.00коп. На час розгляду справи доказів сплати суми заборгованості суду надані не були.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за наступними підставами.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір б/н від 08.06.2007р. підписаний сторонами, отже сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Доказів оформлення додаткової угоди, переукладання договору або його оскарження суду не представлені.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом із розрахунку позовних вимог за період по 01.09.2008р. у відповідача значиться заборгованість у розмірі 1270грн. 00коп., даний розмір обчислений радою з урахуванням індексів інфляції та одночасного збільшення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації землі у 2008році.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Але, як вбачається зі змісту договору оренди землі б/н від 08.06.2007р. зміна розміру орендної плати у зв’язку з проведенням індексації грошової оцінки землі сторонами не передбачена. У п.13 договору йде мова тільки про можливість щорічного перегляду розміру орендної плати.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а сторони не вносили змін до договору б/н від 08.06.2007р, суд дійшов висновку про те, що позивачем безпідставно був збільшений розмір орендної плати у зв’язку з індексацією грошової оцінки землі.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що розмір орендної плати за червень 2007р. не повинен був корегуватися на індекс інфляції так як на момент укладення договору встановлювалася фіксована ціна. Інфляційне нарахування за червень 2007р. склало 10грн. 14коп.

З огляду на висновки суду, приймаючи до уваги надані розрахунки, позовні вимоги вважаються обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 434грн. 18коп. В задоволенні позовних вимог у розмірі 835грн. 82коп. має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 434грн. 18коп.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, відповідно до вимог ст. 49 Господарсько-процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Мар’їнської міської ради, м. Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область, до Споживчого товариства „Агрокомплект” м.Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область, про стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити частково.

Стягнути з Споживчого товариства „Агрокомплект” (85600, Донецька область, Мар’їнський район, м.Мар’їнка, пр. Ворошилова, 2, ЄДРПОУ 24462797) на користь Мар’їнської міської ради (85600, Донецька область, Мар’їнський район, м. Мар’їнка, пр. Ворошилова, 12, ЄДРПОУ 03333392) заборгованість по орендній платі з урахуванням індексів інфляції у розмірі 434грн. 18коп.

Стягнути з Споживчого товариства „Агрокомплект” (85600, Донецька область, Мар’їнський район, м.Мар’їнка, пр. Ворошилова, 2, ЄДРПОУ 24462797) на користь держави державне мито в сумі 34грн. 87коп.

Стягнути з Споживчого товариства „Агрокомплект” (85600, Донецька область, Мар’їнський район, м.Мар’їнка, пр. Ворошилова, 2, ЄДРПОУ 24462797) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджету в сумі 80грн. 68коп.

В частині стягнення заборгованості у розмірі 835грн. 82коп. – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 11.12.2009р.

Суддя