Рішення № 7084390, 03.12.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2009 р. Справа № 02/166-50 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк від імені якого діє Луцька філія ВАТ ВТБ Банк

до Приватного підприємства "Рестар"

про стягнення 50 086,81 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Юдін С.В. – гол. юрисконсульт, дов. №323/11.5.2 від 17.09.2009р.

від відповідача:н/з

Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та технічний запис судового процесу не поступало.

За згодою учасника судового процесу в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк від імені якого діє Луцька філія ВАТ ВТБ Банк звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Рестар" за рахунок заставного майна 50 086,81 грн., з них 12582,65 грн. непогашеної суми кредиту, 10199,20 грн. заборгованості по прострочених відсотках за користування кредитом за період з 09.02.2006р. по 01.09.2009р., 16615,28 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 1909,77 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 8779,91 грн. інфляційних втрат та судові витрати по справі.

Відповідач відзиву на позов не представив, в судове засідання не з'явився. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 08.10.2009р. направлена за адресою зазначеною в позовній заяві, отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення за № 28657301, а ухвала про відкладення розгляду справи на 03.12.2009р. повернута з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки судом прийняті належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, то за даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих позивачем матеріалів, пояснень його представника вбачається наступне.

09.02.2006р. між Акціонерним комерційним банком «Мрія» (правонаступник - Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк) та Сидуном С.П. було укладено кредитний договір № 1451.

Відповідно до п.1.1 предметом договору є надання позичальнику грошових коштів (кредиту) в розмірі 12 800,00 грн. Строк повного погашення кредиту 08 травня 2006р.,додатковою угодою №1 від 08.05.2006 року продовжити до 07.10.2006р.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору позичальник прийняв зобов'язання повернути позивачеві отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 26% річних (п. 1.1), проценти сплачуються позичальником в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця (п.7.2. Кредитного договору).

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України,ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із п.4.1. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути отриманий кредит в повному обсязі в строки та у порядку, встановлені кредитним договором.

Позичальник, користуючись грошовими коштами, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконував, а саме, не здійснював повернення тіла кредиту та не сплачував у встановлені строки проценти за користування кредитними коштами.

В результаті порушення умов Кредитного договору щодо строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, враховуючи положення п.п. 4.1., 4.2., 8.1., 8.2. Кредитного договору, у позичальника станом 01.09.2009р. виникло зобов'язання щодо погашення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами в загальному розмірі 22781,85 грн.

Відповідно до п.9.1. Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.

В силу положення частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача пеня за порушення сплати кредиту нарахована за період з 09.02.2006р. по 01.09.2006р. в сумі 16 615,28 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом за період 09.02.2006р. по 01.09.2006р. в сумі 1909,77 грн., інфляційні – 8779,91 грн.

З врахуванням положень ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України розмір пені слід обмежити шестимісячним строком.

Враховуючи зазначене, сума заборгованості за кредитним договором становить 35831,88 грн., з них 12582,63 грн. неповернутий кредит, 10199,20 грн. несплачені відсотки, 8779,91 грн. інфляційні, 3220, 65 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту та 1049,49 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків.

В порядку забезпечення зобов’язання за кредитним договором № 145 від 09.02.20006р. між Акціонерним комерційним банком «Мрія» та ПП "Рестар"було укладено договір застави відповідно до якого заставодавцем (майновим поручителем) було передано в заставу Банку мікроавтобус пасажирський ГАЗ 3221, 1996р. в. сірого кольору, номер кузова (коляски) ХТН322130Т0017502.

Враховуючи положення п. 3 ст. 577 ЦК України, 15 Закону України «Про заставу», статей 11, 12, 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» предмет застави зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним Витягом про реєстрацію від 23.07.2007 року №13583274 та підтверджує переважне право Позивача (вищий пріоритет) перед іншими заставодержателями на звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати V задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором застави, а саме п.10.2., передбачено, що якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань, забезпечених цією заставою, не буде виконано будь-яке зобов'язання, Банк, має право звернути стягнення на предмет застави.

Пунктом 10.3. цього ж Договору встановлено, що у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та/або за договором застави, Банк має право достроково , стягувати наданий кредит та звернути стягнення на Предмет застави.

Оскільки у позивача, виникло право вимагати від Позичальника виконання зобов'язань за Кредитним договором, то, відповідно, враховуючи норми ч.2 ст.590 ЦК України та розділу 10 Договору застави виникло і право звернути стягнення на предмет застави.

Стаття 589 ЦК України передбачає, що за рахунок предмету застави, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Кореспондуючі положення містять статті 19, 20 Закону України «Про заставу», вищевказаний розділ 10 Договору застави.

Оскільки вимога позивача про стягнення на предмет застави підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги позивача є підставними і підлягають задоволенню частково в сумі 35831,88 грн.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рестар" (4300, Волинська область, Луцький район, смт. Торчин, вул. незалежності, 8, код. ЄДРПОУ 32857141, р/р 26006301001226 ЛФ ВАТ ВТБ Банк м. Луцьк, МФО 303473) в користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк від імені якого діє Луцька філія ВАТ ВТБ Банк (01004,м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, 8/26, код за ЄДРПОУ 14359319, МФО 320478, ІПН № 236972826658) 35831,88 грн., з них 12582,63 грн. неповернутого кредиту, 10199,20 грн. несплачених відсотках, 8779,91 грн. інфляційних, 3220, 65 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та 1049,49 грн. пені за порушення строків сплати відсотків, а також витрати по оплаті держмита в сумі 358,31 грн. та витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 168,83 грн. за рахунок звернення стягнення на предмет застави мікроавтобус пасажирський ГАЗ 3221, 1996р. в. сірого кольору, номер кузова (коляски) ХТН322130Т0017502.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   Софія Василівна Костюк

Дата підписання

повного тексту рішення 07.12.2009р.

Суддя                                                   Костюк С.В.