Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" грудня 2009 р. Справа № 01/137-42 за позовом Луцької районної спілки споживчих товариств до приватного підприємства “Укр-Імперіал”, с. Милуші, Луцького району
про стягнення 6218,23 грн.
Суддя І.О. Якушева
за участю представників:
від позивача: Діхтяренко Ю.І. (доручення від 6.08.2008р.)
від відповідача: н/з
В судовому засіданні з 26.11.2009р. по 2.12.2009р. було оголошено перерву для ознайомлення представника відповідача з розрахунками сум заборгованостей позивача.
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 6218,23 грн. заборгованості за оренду приміщень та за користування телефонним зв’язком.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в поясненні від 5.11.2009р. просив відкласти розгляд справи та зобов’язати позивача виконати положення ст.57 ГПК України та вручити йому копії документів, доданих до позовної заяви; зобов’язати сторін провести звірку взаємних розрахунків.
У зв’язку з цим ухвалою господарського суду від 5.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 26.11.2009р.
За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні з 26.11.2009р. по 2.12.2009р. було оголошено перерву для ознайомлення представника відповідача з розрахунками сум заборгованостей позивача.
Ухвалами господарського суду від 19.10.2009р., 5.11.2009р. відповідача було зобов’язано подати обґрунтовані письмові пояснення на позов, докази на їх підтвердження.
Проте відповідач пояснень по справі, заперечень по суті спору, на розрахунки позивача не подав.
Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що представник відповідача під розписку був повідомлений про судовий розгляд 2.12.2009р. справу відповідно до ст.75 ГПК України розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
в с т а н о в и в :
1.10.2007р. між Луцькою районною спілкою споживчих товариств та приватним підприємством “Укр-Імперіал” було укладено угоду оренди приміщення № 22 (надалі-угода), згідно з умовами якої орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування нежитлове приміщення, а саме: цегляний склад площею 42 кв.м., кабінет площею 10,1 кв.м., кабінет площею 16,7 кв.м., що знаходяться за адресою м. Луцьк, вул. Яровиця, 4.
Відповідач факту користування приміщеннями не заперечив.
Згідно з п.п. 5.1., 5.2. угоди оренди орендна плата за користування одним квадратним метром об’єкта оренди становить : склад –12 грн., офіс –30 грн. за місяць, в т.ч. ПДВ.
Загальний розмір місячної орендної плати становить 1308 грн., в т.ч. ПДВ.
Орендна плата сплачується в національній валюті України з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Держкомстату України.
Термін сплати орендних платежів –щомісячно до 25 числа кожного поточного місяця.
Пунктом 5.3. угоди передбачено, що крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендодавця відшкодовує вартість усіх комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний зв'язок тощо), які споживаються орендарем при користуванні електрообігрівачами, а також вартість експлуатаційних послуг та витрат.
Як визначено п. 4.1 угоди орендар вправі використовувати приміщення на умовах даної угоди до 1.01.2009р.
Після закінчення строку строку дії угоди оренди у зв’язку із відсутністю заперечень орендодавця відповідач продовжував користуватися приміщеннями.
У відповідності із ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Угоду №22 від 1.10.2007р. було розірвано за згодою сторін з 1.05.2009р., з цього ж часу відповідач фактично припинив користуватися приміщеннями та звільнив їх.
Згідно з уточненим розрахунком позивача, його письмовими поясненнями від 25.11.2009р., відповідач за період червень 2008р. – квітень 2009р. повинен був сплатити 18525,70 грн. плати за оренду приміщень., сплатив 14495 грн., заборгованість становить–4030,70 грн.
Розрахунок орендної плати виконано позивачем відповідно до умов п.1.1.3., 5.1. угоди, виходячи із площі приміщень, переданих в оренду, та встановленої угодою вартості 1 кв.м. орендованої площі, з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Держкомстату України, не оспорено відповідачем.
Як вказує позивач відповідач в період дії договору оренди користувався телефонним зв’язком за номером телефону 4-32-45, який закріплений за райспоживспілкою.
Згідно з розгорнутим розрахунком позивача вартість наданих телекомунікаційних послуг за цим номером телефону за період травень 2008р. - березень 2009р. становить 2187,53 грн., підтверджується рахунками на оплату, виставленими ВАТ «Укртелеком», роздруківками міжміських телефонних розмов.
Вартості телефонного зв’язку відповідач не відшкодував, заборгованість становить 2187,53 грн.
Доказів на спростування цієї заборгованості або доказів її оплати відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.ст. 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов’язань за угодою №22 від 1.10.2007р., позовна вимога про стягнення з нього 4030,70 грн. заборгованості за оренду приміщень, 2187,53 грн. на відшкодування витрат позивача на оплату вартості телекомунікаційних послуг, обгрунтована і підлягає до задоволення.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 ГПК України на нього слід покласти судові витрати по справі: 102 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Разом з цим, звертаючись з позовом до господарського суду, позивачем зайво сплачено 79 грн.(315 грн.-236 грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №825 від 5.08.2009р. визначено, що розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ, становить 236 грн.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.08.2009р. №01-08/479 сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви до господарського суду.
Позовну заяву зареєстровано в господарському суді 15.10.2009р.
А тому відповідно до п.13 постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258», ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. «Про державне мито», розділу ІV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затв. наказом ГДПІ України №15 від 22.04.1993р., позивачу слід повернути з Державного бюджету України 79 грн. зайво сплачених платіжним дорученням №6139 від 30.07.2009р. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (оригінал платіжного доручення №6139 від 30.07.2009р. знаходиться в матеріалах справи №01/137-42).
Керуючись ст.ст. 526, 599, 759, 762, 764 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. «Про державне мито», розділом ІV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, ст.44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства “Укр-Імперіал” (Луцький район, с. Милуші, вул. Тарасова, 17, код ЄДРПОУ 34471726, поштова адреса: 43021, м. Луцьк-21, а/с 57 р/р № 26007072078691 в ФОВ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 303019) на користь Луцької районної спілки споживчих товариств (м. Луцьк, вул. Чернишевського, 1а, код ЄДРПОУ 01744300, р/р № 26005229964001 у ВРУ КБ «Приватбанк»м. Луцьк, МФО 303440) 4030 грн. 70 коп. заборгованості за оренду приміщень, 2187 грн. 53 коп. на відшкодування витрат на оплату вартості телекомунікаційних послуг; 102 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. ГУДКУ у Волинській області повернути Луцькій районній спілці споживчих товариств з Державного бюджету України 79 грн. зайво сплачених платіжним дорученням №6139 від 30.07.2009р. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (оригінал платіжного доручення №6139 від 30.07.2009р. знаходиться в матеріалах справи №01/137-42).
Суддя І.О.Якушева
Дата виготовлення повного тексту рішення: 4.12.2009р.
Судове рішення № 7084373, Господарський суд Волинської області було прийнято 02.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 01/137-42. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: