Рішення № 7084196, 01.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2009Справа №2-30/3938-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 1 (м. Київ, Бульвар Шевченка, 18; м. Ялта, вул. Московська, 9).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Родоніт», м. Ялта, вул. Красіна, 8 (м. Ялта, смт. Нікіта, вул. Кедрова, 13).

Про стягнення 1283,23 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: позивач – відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Сімферополь звернувся до господарського суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Родоніт», м. Ялта про стягнення заборгованості за послуги телефонного зв’язку в сумі 878,50 грн., пені – 105,57 грн., суми інфляційних витрат – 258,51 грн., 3% річних – 40,65 грн., всього у розмірі 1283,23 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у порушення умов договору №1686 від 01.01.2007р. про надання телекомунікаційних послуг, відповідач порушив взяті на себе зобов’язання по щомісячній своєчасній сплаті телекомунікаційних послуг, а саме станом на день подачі позовної заяви за товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Родоніт» заборгованість за телекомунікаційні послуги складає 878,50грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 258,51грн. та три відсотки річних – 40,65грн.

Розгляд справи кілька разів відкладався, в судових засіданнях, які відбулися 27.10.2009 р. та 01.12.2009 р. представник позивача участі не приймав, витребувані документи, вказані в ухвалі суду не надав.

На день розгляду справи від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи з підстав участі представника в інших судових засіданнях в місцевих судах.

Однак заявлене клопотання не підлягає задоволенню, справа розглядається по суті, з наступного.

На підставі ст. 22 ГПК України участь в судовому засіданні, це право сторони.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. (ст. 28 ГПК України).

Телеграма від 30.11.2009 р. надійшла до господарського суду від представника Вербовської, яка приймала участь в судовому засіданні 16.11.2009 р. При цьому слід зазначити, що суд не викликає конкретного представника позивача, а будь-якого повноважного представника підприємства. Крім того, суд звертає увагу, що в судовому засіданні 21.09.2009 р. приймав участь представник Філімонова, яка згідно з довіреністю від 01.04.209 р. також є повноважним представником у справі.

Статтею 22 ГПК України передбачений обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки представник позивача без поважних причин не з’явився в судове засідання, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з’явився, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином, ухвали були направлені на його адресу рекомендованою кореспонденцією. В матеріалах справи є довідка Головного управління статистики в АРК від 08.10.2009р. №05.3-8.1/3307, в якій вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Родоніт» є юридичною особою і знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Нікіта, вул. Кедрова, 13. По вказаній адресі був скерований позов та ухвали суду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 21.09.2009р. строк вирішення спору продовжений.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено не було.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, присутнього у попередніх судових засіданнях, суд –

в с т а н о в и в:

01 січня 2007 року Цех телекомунікаційних послуг № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (Підприємство зв’язку) та товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Родоніт» (Споживач) уклали договір №1686 про надання послуг електрозв’язку (а.с. 6-7).

Згідно розділу 1 вказаного Договору, Підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані у додатку № 1, та безкоштовні послуги, перераховані у додатку № 2.

Відповідно до положень п. 2.1.1 договору Кримська філія ВАТ «Укртелеком» взяло на себе зобов’язання забезпечувати безперебійне якісне надання послуг телефонного зв’язку.

Відповідно до п. 4.4. та 4.5 договору Підприємство зв’язку на підставі нормативних документів приймає від Споживача оплату послуг електрозв’язку або доручає проводити приймання оплати іншим організаціям та іншим установам (відділенням зв’язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам та ін..), з якими укладені відповідні договори.

Розрахунки за фактично отримані у кредит послуги електрозв’язку за кожен попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані у кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку стягується додаткова плата у розмірі двох процентів вартості наданих послуг

У випадку застосування авансової системи оплати Споживач для отримання послуг електрозв’язку проводить кожного місяця, до 20 числа поточного місяця передоплату вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, із подальшим перерахуванням (до 10 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), виходячи з фактичного наданих послуг.

Строк дії договору відповідно до п. 7.1 встановлено з моменту підписання протягом п’яти років з умовою автоматичної пролонгації на всі наступні роки у разі відсутності заяви однієї з сторін про відмову від договору.

Сторони не представили суду доказів розірвання зазначеного договору або зміни його умов, отже суд приходить до висновку, що зазначений договір на день слухання справи є діючим.

Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 32, 108 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не проводив оплату наданих телекомунікаційних послуг.

По підрахунку позивача, як вказано в позові за період з 01.01.2008р. по 29.04.2008р. за відповідачем виник борг у розмірі 878,50грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 878,50 грн. заборгованості за договором № 1686 про надання послуг електрозв’язку від 01.01.2008 р., яка склалася, як зазначено позивачем, за період з 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р., що підтверджується довідкою розрахунків за послуги зв’язку від 12.02.2009р. (а.с. 10).

Позивачем на адресу відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Родоніт» була скерована претензія від 02.03.2009р. за вих. №01-09-402 (а.с. 16), однак борг на сьогоднішній день не сплачений, а тому підлягає стягненню в повному обсязі в сумі 878,50 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату наданих послуг в сумі 105,57грн. за період з 21.08.2008 р. по 01.02.2009 р. Однак заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступного.

Пунктом 5.8 договору сторони передбачили, що у випадку несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановленого строку (з 21 числа місяця, який настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка нараховується від вартості неоплачених послуг у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми затриманих платежів за кожну добу затримки відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені станом на 01.02.2009р. з 01.08.2008р. (а.с. 11) позивач розраховує пеню з 01.07.2008р. виходячи від суми 1241, 32 грн., на 01.08.2008 р. – від суми 1416,88 грн., на 01.09.2008 р. – від суми 1592,44 грн., і т.інш.

На підставі чого і за який період виникнув борг на який позивач нараховує пеню, представники в судових засіданнях не пояснили.

Ухвалою суду неодноразово був витребуваний докладний розрахунок суми пені із зазначенням періоду нарахування та сум боргу на які нараховується пеня, однак розрахунок суду не наданий. Отже перевірити правильність нарахування пені не представляється можливим.

Крім того, оскільки позивач підтверджує наявність боргу за період з 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р. в сумі 878,50 грн., є не обґрунтованим та не доведеним нарахування пені на борг, який виник станом на 01.07.2008 р. в сумі 1241,32 грн., станом на 01.08.2008 р. – від суми 1416,88 грн., на 01.09.2008 р. – від суми 1592,44 грн., і т.інш. Пояснень чи доказів часткової сплати боргу відповідачем, позивачем в матеріали справи не надано.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних витрат в сумі 258,51грн. та 3% річних – 40,65 грн., які також не підлягають задоволенню з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує з розрахунків інфляції та річних (а.с. 12) позивачем нараховані інфляція та річні виходячи з сум заборгованості, які перевищують суму боргу, заявлену до стягнення. Пояснень по розрахунку позивачем також не надано. Чому саме такі суми боргу застосовуються позивачем в розрахунку представником не обґрунтовано.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 01 грудня 2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 08 грудня 2009 р.

Керуючись ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Родоніт», м. Ялта, вул. Красіна, 8 (м. Ялта, смт. Нікіта, вул. Кедрова, 13)(р/р 26004515420261 в ЯВ №515 КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЗКПО 31505715) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 5 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 1 (м. Київ, Бульвар Шевченка, 18; м. Ялта, вул. Московська, 9) (р/р 2600516584 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 22236588) 878,50 грн. заборгованості, 69,83 грн. державного мита та 215,65 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.