Рішення № 70834088, 11.12.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/328/2016 Справа № 490/5120/15-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 р.

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Шевельовій Я.С.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк "Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту №014/08-112/52550 від 15.08.2006р. у розмірі 8490,63 долари США (194660,86 грн.), мотивуючи свої вимоги тим, що 15.08.2006р. відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000 доларів США строком до 15.08.2016р. зі сплатою 14% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_4 15.08.2006р. було укладено договір поруки.

Банк свої зобов'язання за договором виконав, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. В свою чергу відповідач не виконує своїх зобов'язань, не надає своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. У зв'язку із чим станом на 15.04.2015р. утворилась заборгованість у розмірі 8490,63 долари США, яка складається із заборгованості за кредитом - 5782,39 доларів США, ( 132 570,26 грн.),заборгованості по сплаті відсотків - 656,60 доларів США, ( 15053,57 грн.), пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 2051,64 долари США( 47037,03грн.).

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.10.2015р., виділено у самостійне провадження позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою.

Рішенням Центрального суду м. Миколаєва від 22.02.2016 року, у задоволенні позову ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, договір поруки припинено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та вказав, що він обґрунтований належними та допустимими доказами. Після перерви, оголошеної в судовому засіданні, представник позов підтримав та просив закінчити розгляд справи у його відсутності.

Відповідач заявлені позовні вимоги вважав не доведеними, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступне.

При заключенні кредитного договору банком були порушені вимоги закону, не надані дані про відкриття рахунку та перечислення коштів на нього, були порушені строки позовної давності, розрахунок боргу не підтверджений даними бухгалтерського обліку, сплатив за кредитним договором усі кошти, і навіть у більшому розмірі.

При цьому відповідач посилався також на невідповідність розрахунку умовам договору.

Представник відповідача вважала позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом постановлено про закінчення розгляду справи у відсутності представника позивача.

Суд, вислухавши сторони, перевіривши письмові докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.08.2006р. між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/08-112/52550, згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.4 якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 10000 доларів США, строком на 120 місяців з 15.05.2006р. по 15.08.2016р. Відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у 14% річних.

Згідно п.9.1 договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 15.08.2006 між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль») та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 014/08-112/52550/П, згідно якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №014/08-112/52550 від 15.05.2006р, в повному обсязі цих зобов'язань.

Згідно заяви на видачу готівки від 15.08.2006р., ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000 доларів США.

Відповідно до укладеної додаткової угоди №1 від 29.04.2011р. до кредитного договору №014/08-112/52550 від 15.08.2006р., строк кредиту збільшено на 41 календарний місяць, пункт 1.2 договору кредиту викладено в наступній редакції : "кредит надається на 161 місяць з 15.08.2006р. по 15.01.2020р.".

Згідно п.5.3, 5.4, 5.5 додаткової угоди, у випадку порушення (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань, розмір процентної ставки за кредитним договором підвищується на 500 базисних пунктів. Під терміном "базисний пункт" розуміється значення, яке дорівнює сотій частині одного процента, тобто, 0,01 процента. Процентна ставка по кредиту, передбачена п.5.3 додаткової угоди підвищується в перший робочий день місяця, наступному за місяцем. в якому було здійснено порушення позичальником зобов'язань за договором. Процентна ставка, змінена згідно п.5.3 цієї додаткової угоди знижується до розміру, що діяв до моменту підвищення відповідно до п.5.4, в перший робочий день місяця, наступного за місяцем в якому позичальник належним чином виконав свої зобов'язання.

Згідно наданого розрахунку заборгованості, станом на 15.04.2015р. за відповідачем ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 8490,63 долари США, яка складається із заборгованості за кредитом - 5782,39 доларів США, заборгованості по сплаті відсотків - 656,60 доларів США, пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 2051,64 долари США.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору, відмова від виконання зобов'язання не припускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Банк скористався цим правом, та 21.08.2015р. надіслав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором від 15.08.2006р., тим самим змінив строк виконання зобов'язання.

Відповідно до частини першої ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши 21.08.2014 року повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, змінивши таким чином строк виконання основного зобов'язання.

В разі, якщо кредитор змінює на підставі частини другої ст.1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, то передбачений у договорі трирічний строк обчислюється від цієї дати.

Перебіг трирічного строку для пред'явлення Банком вимог спливає у 2017 р. Позов Банку про стягнення заборгованості із боржника та поручителя подано у 2015 р., тобто в межах встановленого строку.

Зважаючи на вищевикладене, банком строк позовної давності для звернення до суду із позовом не пропущено.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 31.03.2012р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" п. 29 – при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України, і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

При визначенні суми боргу за вказаним кредитним договором судoм досліджено кредитний договір № 014/08-112/52250 від 15.08.2006 року, додаткова угода №1 до вказаного договору від 29.04.2011 року, оригінал заяви на видачу готівки, та відкриття поточного рахунку від 15.08.2006 року, оригінал договору на відкриття та ведення поточного рахунку, виписки відкритими для обліку заборгованості за кредитним договором, перевірено нарахування сум заборгованості та правильність залишків заборгованості за даним договором, досліджено в судовому засіданні і висновок судово-економічної експертизи № 17-140\141.

Видача кредиту ОСОБА_1 документально підтверджується у сумі 10 000 доларів США.

За період з 15.08.2006 р. по 29.04.2011 року в рахунок погашення заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) шляхом внесення готівкових грошових коштів через касу банку від позичальника надійшло грошових коштів у загальній сумі 2 739,05 доларів США;прострочена заборгованість за основним боргом на цей період відсутня; залишок заборгованості за основним боргом склав 7 260,95 доларів США; за період з 15.08.2006 року по 29.04.2011 року загальна сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами склала 5 381,01 долар США; за цей період в рахунок погашення заборгованості за відсотками надійшло шляхом внесення готівкових грошових коштів через касу банку 1 681, 19 доларів США ; на рахунок простроченої заборгованості за відсотками 3 699,22 доларів США ; в рахунок погашення простроченої заборгованості за відсотками шляхом внесення готівкових грошових коштів через касу банку від позичальника надійшло грошових коштів на загальну суму 3 355, 58 доларів США; станом на 29.04.2011 року заборгованість за відсотками складає 344,24 долари США, з них прострочена заборгованість – 260,69 доларів США(заборгованість більше 31 дня ).

29.04.2011 року укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно якої строк кредиту збільшився на 41 календарний місяць (до 15.01.2020 року).

Станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника, строк якої настав складає 631, 44 долари США ( 287,2 - тіло кредиту та 344,24 - з погашення процентів ). (п.2.2).

За п. 2.3 угоди, з 29.04.2011 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості по процентам у зв`язку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості. Графік погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором , а також розрахунок сукупної вартості кредиту викладені в новій редакції в Додатках 1, 2, яка є невід`ємною частиною Додаткової угоди. ( п.4).

Залишок заборгованості за кредитним договором , з якого починається нарахування відсотків становить 7 605,19 доларів США; схема погашення - рівними частками, щомісячний платіж складає 1235, 40 доларів США; дата першого погашення - 30.04.2011; дата останнього погашення - 15.01.2020; загальна сума внесків погашення тіла кредиту - 7605,19 доларів США. загальна сума відсотків ( планова )- 5687,02 доларів США.

За період з 29.04.2011 року по 15.04.2015 року шляхом внесення готівкових грошових коштів через касу банку від позичальника надійшло 2 543,24 доларів США; в рахунок погашення поточної заборгованості; на рахунок простроченої заборгованості внесено 279,56 доларів США; станом на 15.04.2015 року залишок поточної заборгованості за тілом кредиту складає 5 259,44 долари США, та прострочена заборгованість складає 522,95 доларів США; за даний період загальна сума нарахованих відсотків складає 3 734, 79 доларів США, в рахунок погашення заборгованості внесено 89,51 доларів США; та в рахунок погашення простроченої заборгованості за відсотками внесено 3 024, 16 доларів США.

Загальна сума боргу за відсотками станом на 15.04.2015 року склала 621,12 долар США ( 67,26 - прострочена та 553,86 - прострочена заборгованість більше 31 дня ).

За такого, станом на 15.04.2015 року підтверджена заборгованість за тілом кредиту 5 782, 39 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на цей день 132 570,26 грн., та відсоткам 621,12 доларів США, що еквівалентно 14 240,14грн.

Залишок заборгованості по пені у сумі 2051, 64 долари США документально не підтверджено.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, та стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту 5782, 39 доларів США –еквівалентно 132 570, 26 грн., та заборгованість по процентам у сумі 621,12 доларів США, що еквівалентно 14 240, 14 грн.,у стягненні заборгованості по пені слід відмовити за недоведеністю.

Заперечення проти позову відповідача спростовуються наступним.

У відповідності до вимог ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За ст. 4 ЦПК України, суд захищає права, свободи та інтереси виключно у спосіб, визначений Законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( ст. 10 ч.3 ЦПК України).

Виходячи із вимог ст.ст.212-215 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обгрунтованим є рішення суду, яке постановлено на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин, чи були порушені не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси,за захистом яких особа звернулась,а якщо були то ким.

Предмет доказування складається із встановлення обставин щодо порушення прав позивача, які підтверджують право позивача і є підставою для позову, які свідчать про порушення прав відповідача конкретним суб`єктом, встановлюють розмір завданої шкоди.

Виходячи зі змісту ст. 58 ЦПК України, доказ повинен підтверджувати певну юридичну обставину та збігатися з відповідною обставиною в законодавчій нормі, на яку посилається позивач.

За приписами ст. 59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За такого, доказ несе в собі інформацію про обставини справи, з існуванням якої особа пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, а засіб доказування - сукупність окремих доказів , які за ЦПК допустимі для доказування в конкретній справі.

За статтею 61 ч.3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За рішенням Центрального суду від 22.02.2016 року, постановленого за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4 у стягненні боргу за кредитним договором №014/008-112/52550 від 15.08.2006 року, укладеного з ОСОБА_1С – відмовлено,зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» про визнання поруки припиненою - задоволено.

При вирішенні даної справи суд керувався позицією Верховного Суду України, висловленою в постановах у справах № 6-69цс11 та № 6-20цс11 від 21.05.2012р., №6-112цс12 від 10.10.2012р. згідно з якою збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами тощо. Припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

Та, на підставі викладеного, прийшов до висновку, що укладенням вказаної додаткової угоди №1 від 29.04.2011р. до договору кредиту, збільшився обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_4, в зв'язку із чим, порука за договором поруки припинилась з 29.04.2011р.

На підставі викладеного, суд вважав вимогу позивача про стягнення боргу із поручителя у сумі 8490,63 доларів США безпідставною.

При цьому, судом встановлено, що між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, в результаті якого останній отримав кредитні кошти у сумі 10 000 доларів США. У зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, банк скористався відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору правом дострокового вимагання стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором. ( справа № 490/10728/15-ц).

Окрім того, заява на видачу готівки від 15.08.2006 року містить всі необхідні реквізити, які мають містити первинні документи, відповідно до п.4.10, 4.11 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. № 254 та п. 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.1998р. № 566.

Відповідно до п.2.2,2.3 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, за заявою на переказ готівки банк здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів, зокрема від фізичних осіб - на поточні рахунки, погашення кредиту та переказ або відкриття рахунку.

Банком надані заяви на переказ готівки ОСОБА_1 в період з 20.01.2012 року по 24.03.2015 року, та виписок банку з нарахування та погашення кредитної заборгованості у відповідності до положень п.п.4.13, 5.1, 5.6 Постанови Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 року.

При цьому, відповідач не спростував надані розрахунки.

Згідно ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем при сплаті судового збору в сумі 1946,61 грн., підлягають відшкодуванню відповідачем.

Понесені витрати відповідачем по сплаті судово-економічної експертизи підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 3,4,10,11,60,88,209,212,214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.625, 626,629,1054,1047,1048,1049,1050 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/08-112/52550 від 15.08.2006 року в сумі 6 403,51 доларів США, що еквівалентно 146 810,40 грн., у тому числі: заборгованості за тілом кредиту 5 782,39 доларів США, еквівалентно 132 570,26 грн., та відсотків 621,12 доларів США, еквівалентно 14 240,14 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» судовий збір в сумі 1 946,61 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя: Н.П. Черенкова