Постанова № 70828476, 07.12.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Калинич Я.М.,

при секретарі - Багара М.М.

сторони у судове засідання не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді адміністративну справу за позовом Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до комунального підприємства Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 про стягнення заборгованості в сумі 1743,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 про стягнення з комунального підприємства Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 на користь Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, відповідно до п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 1743,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 в розмірі 8952,48 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачується.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, натомість 07 грудня 2017 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС Україниу разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що комунальне підприємство Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 є правонаступником комунального підприємства Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №5 та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За період з квітня по червень 2017 року за комунальним підприємством Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1743,77 грн. по громадянину ОСОБА_1, який працював в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованому робочому місці, що дало йому право на пенсію відповідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (справа № 807/485/17, головуючий суддя - Калинич Я.М.) у справі за позовом Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до комунального підприємства Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 (а.с.6-7) було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії вищезазначеному громадянину, а тому обставини щодо правомірності призначення пенсії повторно не доказуються.

Судом встановлено, що частка відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах становить 49,20 % від загальної суми пенсії у відповідності до пункту 6.2. частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 ( далі Інструкція).

За вказаний період Управлінням пенсійного фонду проведено виплату пільгової пенсії на загальну суму 3516,48 грн., з яких відшкодуванню підлягає 1743,77 грн.

Заявлена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, підтверджується наявними у справі довідкою-розрахунком про фактичні витрати на виплату і доставку пенсії (а.с.7), карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2 (а.с.8), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с.12, 14, 16).

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;) (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.7 Інструкції).

Отже, зазначеними нормами прямо визначено обов'язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2 та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що позивачем відповідачу направлялись розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2 громадянину ОСОБА_1 у визначений строк, однак комунальне підприємство Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 своїх зобов'язань щодо відшкодування виплачених пільгових пенсій не виконувало.

Неналежне виконання комунальним підприємством Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 вимог пенсійного законодавства України перешкоджає наповненню бюджету Пенсійного фонду України, що в свою чергу порушує права та інтереси інших громадян на отримання соціальних виплат.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що заявлену до стягнення суму заборгованості до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області в розмірі 8952,48 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з цим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до комунального підприємства Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 про стягнення заборгованості в сумі 1743,77 грн. задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3 (вул. Горького, 9, м. Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03344770) на користь Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, відповідно до п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 1743,77 грн. (одна тисяча сімсот сорок три гривні сімдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.