Ухвала суду № 7082354, 03.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2009 року № 672/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів: Старунського Д.М., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІК ЛТД» до Державної податкової інспекції в Франківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ТзОВ «ТІК ЛТД» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Франківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Франківському районі м. Львова №16781/10/23-410 від 17.07.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 110417 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі акту від 14.07.2008 р. №1393/23-4/13796495, яким відповідач безпідставно встановив порушення позивачем п. 7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок того, що приватним підприємством "Новатех-В" (4 ланка в ланцюгу) не було фактично сплачено до державного бюджету суму податку на додану вартість. Крім того вказує, що позивач не несе відповідальності за дії невідомих йому осіб, а закон не ставить в залежність від фактичної сплати податку контрагентами можливість його бюджетного відшкодування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №16781/10/23-410 від 17.07.2008 року .

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що непідтвердження факту сплати задекларованої суми ПДВ до Державного бюджету ПП « Новатех-В» не може бути підставою для втрати позивачем права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. У відповідності до п. 7.2.6. Закону «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податкові накладні містять усі передбачені законом реквізити, недійсними не визнавались і наявність підстав для цього не доводилась суду у встановленому порядку належними доказами. Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність віднесення позивачем зазначених сум до податкового кредиту, оскільки договір фактично виконувався, контрагент позивача СПД ФО ОСОБА_1 включав відповідні зобов'язання до облікових документів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Франківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування її мотивів покликався на обставини в ній викладені, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, оскільки вважає її законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2008 р. ДПІ у Франківському районі м. Львова складено Акт №1393/23-4/13796495 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «ТІК ЛТД» ЄДРПОУ: 13796495 з питань правових відносин з СПД ФО ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за серпень - вересень 2007 року та достовірності відображення в р. 26 залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року", яким встановлено порушення позивачем п. 1.8., п. 7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку із чим зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 р. на суму 110417 гри., а також зменшено суму податкового кредиту за вересень 2007 р. в сумі 254945 грн., в результаті чого залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений в р. 26 декларації на 01.01.2008 р. з податку на додану вартість підлягає зменшенню на суму 254945 грн. та не підлягає включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі вищевказаного Акту відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №16781/10/23-410 від 17.07.2008 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 110417 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та Акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були висновки відповідача про невстановлення факту сплати ПДВ до державного бюджету приватним підприємством "Новатех-В" (4 ланка ланцюгу).

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази колегія суддів вважає за необхідне вказати про наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі N 168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідності до договору поставки № 22/07 від 15.08.2007 р., укладеного між позивачем та СПД ФО ОСОБА_1, позивач придбав обладнання, а саме: компресорну станцію ВІТZER низькотемпературну, холодопродуктивністю 90 кВт - 1 шт., компресорну станцію ВITZER низькотемпературну, холодопродуктивністю 70 кВт - 1 шт.; компресорну станцію ВITZER середньотемпературну, холодопродуктивністю 150 кВт - 2 шт. на загальну суму 2650000 грн., у т.ч. ПДВ 441666,67 грн. (а.с. 11).

Обладнання придбано у власність ТзОВ «ТІК ЛТД» з метою передачі його в оперативний лізинг (оренду) ТзОВ „Шувар" (п. 1.2. договору поставки №22/07 від 15.08.2007 р.), відповідно до договору оперативного лізингу №21/07 від 15.08.2007 р., за яким передбачене отримання щомісячних лізингових платежів, в тому числі з податком на додану вартість (а.с. 17-19).

Для проведення оплати за обладнання позивач уклав із ЗАТ АКБ «Львів» генеральний кредитний договір № 59 від 22.08.2007 р. строком на 5 років. Кредит видавався для придбання позивачем на умовах договору поставки № 22/07 від 15 серпня 2007 року в СПД ФО ОСОБА_1 Оплата за обладнання здійснювалася у безготівковій формі (платіжне доручення № 113 від 22 серпня 2007 року на суму 662500,00 грн., платіжне доручення № 140 від 25 вересня 2007 року на суму 1325000,00 грн. та платіжне доручення № 160 від 25 вересня 2008 року на суму 662500,00 грн.) (а.с. 15, 20-23).

За умовами договору поставки Постачальник здійснює закупівлю обладнання, усіх необхідних частин та комплектуючих і доставляє їх у новозбудовані приміщення ТзОВ «Шувар» за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 6б (а.с. 11).

Факт поставки обладнання оформлений Актом приймання-передачі від 25 вересня 2007 року (видаткова накладна № ДВ-0000292 від 25 вересня 2007 року). Після цього Постачальник повинен здійснити монтажні та пусконалагоджувальні роботи і передати обладнання позивачу в змонтованому стані та повністю готовим до експлуатації (а.с. 12).

В результаті проведених перевірок було встановлено факт готовності до експлуатації обладнання у приміщеннях ТзОВ «Шувар» за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 4б. Затримка у виконанні умов договору поставки з боку Постачальника була зумовлена затримкою будівництва та введення в експлуатацію цілісного майнового комплексу Регіонального аграрного центру за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 4б (а.с. 35).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що господарська операція не здійснювалась, оскільки наявні у справі докази свідчать про те, що договір виконувався сторонами, він носив реальний характер, оплата за обладнання була проведена позивачем, що підтверджується вказаними вище платіжними дорученнями та доказами.

Обладнання було поставлене, що підтверджується Актом приймання - передачі від 25.09.2007 р., позивачем отримано від продавця - СПД ФО ОСОБА_1 відповідні податкові накладні № 220871 від 22.08.2007 року та № 250971 від 25.09.2007 року (а.с. 12, 13, 14, 16).

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому СПД ФО ОСОБА_1

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої постачальнику.

Колегія суддів також вважає, що несплата контрагентом позивача приватним підприємством "Новатех-В" (4 ланка в ланцюгу) сум податку на додану вартість до бюджету не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість, оскільки він виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В процесі судового розгляду справи також не встановлено та податковим органом не доведено, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2008 року по справі № 2а-1071/08 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: Д.М. Старунський

В.М. Каралюс