Постанова № 7082231, 17.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року № 22а-12448/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді – Заверухи О.Б.,

суддів – Олендера І.Я., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання – Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 01 серпня 2008 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ходорівський м»ясокомбінат» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2008 року ТзОВ «Ходорівський м»ясокомбінат» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20.06.07р. №0001772320/0, № 0001762320/0; від 19.09.2007р. № 0001772320/1, №0001762320/1, № 0002612320/1; від 22.11.2007 р. № 0001762320/2, № 0003132320/2, від 25.11.2007 р. № 0001772320/2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України. Зокрема зазначає, що відповідачем не наведено належного обґрунтування з посиланням на норму закону, що залишок товарно-матеріальних цінностей повинен складатись з рахунків 20,22,23,26,28. Дані, виведені перевіряючими в акті перевірки по даних рахунках нічим не підтверджені. Також позивач не погоджується з висновком відповідача щодо порушення з його сторони вимог законодавства України в частині оподаткування прибутку підприємств, включення дотацій до валових витрат підприємства, оскільки таке не підтверджено жодними належними доказами. Крім того, товариство не погоджується з визначенням суми штрафних санкцій, оскільки позивачем виявлено самостійно факт заниження податкового зобов’язання по податку на додану вартість минулих податкових періодів та відображено суму цієї недоплати у складі декларації наступного місяця. На підставі вищенаведеного, просить податкові повідомлення-рішення скасувати.

Постановою господарського суду Львівської області від 01 серпня 2008 року позов задоволено повністю . Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 20.06.07р. №0001772320/0, № 0001762320/0; від 19.09.2007р. № 0001772320/1, №0001762320/1, № 0002612320/1; від 22.11.2007 р. № 0001762320/2, № 0003132320/2, від 25.11.2007 р. № 0001772320/2 .

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги нормативно-правових актів та відомчих документів, якими врегульовано дані правовідносини, в процесі перевірки відповідачем не дотримані, внаслідок чого висновки зроблені без з»ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення питань, пов'язаних із притягненням платника податків до відповідальності за порушення ним вимог податкового законодавства.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування її мотивів покликався на обставини в ній викладені, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ „Ходорівський м'ясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року.

За результатами даної перевірки складено Акт № 208/23-2/33562670 від 07.06.2007 року, з якого вбачається, що підставою для нарахування відповідачем товариству зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 319200,90 грн., з них основний платіж - 253604 грн. та 65596,9 грн. штрафних (фінансових санкцій) є порушення вимог п.5.9 п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 та п.п. 4.1.1 п. 4.1 п. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме - неправильно проведено розрахунок приросту (убутку) балансової вартості матеріалів та не віднесено до складу валових доходів приріст балансової вартості матеріалів в сумі 785689,31грн., в тому числі за перше півріччя 2006 р. - 291651,3 грн., за 9 місяців 2006 р. - 193661,52 грн., 2006 р. - 785689,31 грн., помилкове включення позивачем дотацій на суму 40616,4 грн. до валових витрат підприємства.

Актом перевірки також встановлено допущення позивачем порушень п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2802 грн.

На підставі даного акту винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність з боку позивача порушень, які зазначені в акті перевірки.

Проте, колегія суддів з обґрунтованістю висновків суду першої інстанції не погоджується, вважає, що вони не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з наступних підстав.

Перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено, що ТзОВ «Ходорівський м'ясокомбінат» порушено вимоги п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97, а саме: неправильно проведено розрахунок приросту (убутку) балансової вартості матеріалів та не віднесено до складу валових доходів приріст балансової вартості матеріалів в сумі 785689,31 грн., в т.ч. перше півріччя 2006 року - 291651,3 грн.; 9 місяців 2006 року - 193661,52 грн.; 2006 рік - 785689,31 грн. Згідно даних податкової звітності підприємства станом на 01.01.2006 року залишок товарно-матеріальних цінностей на підприємстві становив: на складах - 5030,00 грн., у готовій продукції - 18805,00 грн., всього 23835,00 грн. З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що у відповідності до п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (рах.28) (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів (рах.20), комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (рах.22) (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві (рах.23) та залишках готової продукції (рах.26), витрати на придбання та поліпшення яких включаються до валових витрат згідно з цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.06.2006 року, 30.09.2006 року та 31.12.2006 року залишок товарно-матеріальних цінностей по вказаних вище рахунках, згідно даних бухгалтерського обліку підприємства (оборотно-сальдова відомість за І кв. 2006 р., II кв. 2006 р., 2006 рік) становить: станом на 30.06.2006 року – 459917,36 грн., станом на 30.09.2006 року – 1376406,52 грн., станом на 31.12.2006 року – 2432836,31 грн. Таким чином, у складі приросту балансової вартості товарних запасів за перше півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року та 2006 рік, позивачу слід було відобразити суму, яка дорівнює різниці між залишком товарно-матеріальних цінностей на початок року та на кінець звітного періоду, а саме: 1 півріччя 2006 року: 23835,00 грн. - 459917,3 грн. = 436082,30 грн.; 9 місяців 2006 року: 23835,00 грн. - 1376406,52 грн. = 1352571,52 грн.; 2006 рік: 23835,00 грн. - 2432836,31 грн. = 2409001,31 грн. У складі поданих до ДПІ у Личаківському районі м. Львова декларацій по податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року та 2006 рік ТзОВ «Ходорівський м'ясокомбінат» відображено: 1 півріччя 2006 року - 144431,0 грн.; 9 місяців 2006 року - 1158910,0 грн.; 2006 рік-1623312,0 грн.

У відповідності до п. 5.9 ст. 5 Закону № 283 вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Крім цього, податковим органом встановлено, що в порушення п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України № 283/97 позивачем не включено до складу валового доходу суму 194065,55 грн. Оскільки підприємство не представило до перевірки дані податкового обліку, згідно яких формувались валові доходи підприємства, то для проведення перевірки, виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ, згідно якого обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку, було взято дані бухгалтерських регістрів ТзОВ "Ходорівський м'ясокомбінат", а саме: журнали-ордери по балансових рахунках 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та дані оборотно-сальдової відомості по рахунку 70 «доходи від реалізації товарів та готової продукції» згідно яких встановлено, що обсяг реалізації товарів по бал. рах. 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» становить: всього за II квартал 2006 року - 2001868,27 грн., в тому числі: квітень 2006 року - 720965,81 грн., травень 2006 року - 472347,78 грн., червень 2006 року - 808554,68 грн. Вказані показники підтверджуються журналами-ордерами і відомостями по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за квітень, травень, червень 2006 р.

Згідно поданої Декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2006 р.: - код рядка 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» - 2765019,0 грн., в тому числі за II кв. 2006 року - 1943520,0 грн. (2765019,0 грн. - 1 квартал 2006 року - 821499,0 грн.). Відхилення за II квартал 2006 року по ряд. 01.1 (доходи від продажу товарів (робіт, послуг)) становить 58348,27 грн. (без ПДВ) = (2001868,27 грн. - 1943520,00 грн.), що не включено до валового доходу. Код рядка 01.6 «інші доходи» - 224180,0 грн., в тому числі за II квартал 2006 року - 224044 0 грн. (224180,0 грн. - І квартал 2006 року - 136,0 грн.). Згідно бал. рах. 732 "Відсотки одержані" за II квартал 2006 року, підприємству нараховані відсотки банку в сумі 126,88 грн., а сума 223917,12 грн. зайво включена в ряд. 01.6 (інші доходи) за II квартал 2006 року. Відхилення за 2 квартал 2006 року (зайво включено до валового доходу) становить 165568,88 грн. (без ПДВ). Всього за III квартал 2006 року по балансовому рахунку 361 - 4831348,43 грн., в тому числі: липень 2006 року -1251858,55 грн., серпень 2006 року - 1855263,25 грн.. вересень 2006 року - 1724226,63 грн. Згідно даних по балансовому рахунку „70", дохід від продажу товарів та готової продукції (разом з ПДВ) за ІІІ квартал 2006 року (кредитові обороти) становить 4831348,43 грн. без ПДВ. Згідно поданої Декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2006 року : - код рядка 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» - 7236733,0 гри., в тому числі за III кв. 2006 року - 4471714,0 грн. (7236733 грн. - перше півріччя 2006 р. -2765019,0 грн.). Відхилення за 3 квартал 2006 року становить 359634,43 грн. (без ПДВ). З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що податковий орган в процесі перевірки вірно встановив порушення позивачем вимог п.5.9 п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 та п.п. 4.1.1 п. 4.1 п. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та прийняв відповідне податкове повідомлення-рішення.

Крім цього, в процесі перевірки встановлено заниження позивачем скоригованих валових витрат в 2 кварталі 2006 року на суму 40616,0 грн. З огляду на це слід зауважити наступне.

ТзОВ «Ходорівський м'ясокомбінат» є переробним підприємством сільськогосподарської продукції. У відповідності до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко.

Згідно постанови КМ України від 12.05.1999 року № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», перерахування коштів с/г товаровиробникам за продані ними м'ясо проводиться платіжними дорученнями з поточного рахунку переробного підприємства за цінами відповідно укладених договорів, а сум дотацій - з його окремого рахунку на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників, крім тих, що ведуть особисте селянське господарство, які вони повинні відкрити в обслуговуючих установах банків протягом одного звітного періоду. Оплата особистим селянським господарствам вартості проданих ними переробному підприємству м'яса і виплата їм дотацій здійснюється готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства.

В процесі розгляду справи встановлено, що ТзОВ «Ходорівський м'ясокомбінат» відкрито дотаційний спецрахунок у ВАТ "Кредобанк" МФО 325365 № 2604003059111, на якому акумулюються дотаційні кошти для виплати їх товаровиробникам. Перераховані на спецрахунок товариства кошти перераховуються на спецрахунки сільськогосподарських товаровиробників, а для виплати дотації населенню знімаються в касі підприємства та виплачуються через касу підприємства згідно відомостей (в квітні 2006 року на суму 40615,4 грн.), чим порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97.

Так, 10 березня 2006 року між СПД ФО Чорним В.І. та ТзОВ "Ходорівський м'ясокомбінат" було укладено договір доручення на закупку худоби від сільськогосподарського товаровиробника, згідно якого "довіритель" ТзОВ "Ходорівський м'ясокомбінат" доручає, а "повірений", підприємець Чорний В.І бере на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок довірителя закупку м'яса в живій вазі на території України у с/г товаровиробника. Згідно вищевказаної угоди було закуплено у ТзОВ "ГАЛ-БЕКОН" та віднесено до валових витрат (бал.рах.: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 201 «Сировина та матеріали») у квітні 2006 року свиней живих свійських в живій вазі на суму 76651,20 грн., в т.ч. дотації - 19162,80 грн.

Згідно вищевказаної угоди було закуплено у Агрофірми "Горинь" та віднесено до валових витрат (бал.рах.: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 201 «Сировина та матеріали») у квітні 2006 року свиней живих свійських в живій вазі на суму 20563,20 грн., в т.ч. дотації - 5140,80 грн.

Також згідно вищевказаної угоди було закуплено у громадянина Питель Б.Є. та віднесено до валових витрат (бал.рах.: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 201 «Сировина та матеріали») у квітні 2006 року свиней живих свійських в живій вазі на суму 5623,2 грн., в т.ч. дотації -1405,8 грн. Згідно вищевказаної угоди було закуплено у ТзОВ "АФ "Угринів" та віднесено до валових витрат (бал.рах.: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 201 «Сировина та матеріали») у квітні 2006 року свиней живих свійських в живій вазі на суму 69048,0 грн. дотація становить 17262 грн., віднесено до валових витрат дотації в розмірі - 8793,0 грн. Крім цього, згідно вищевказаної угоди було закуплено у ПП "Флора С" свиней на суму 59858,50 грн., дотація становить 11971,50 грн., до валових витрат віднесено дотацію в розмірі 6114,0 грн., згідно приймальних квитанцій.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що дотація в сумі 40616,4 грн. не підлягає включенню до валових витрат підприємства є обґрунтованими, висновки суду першої інстанції спростовуються наведеними вище обставинами та доказами на які містяться посилання в матеріалах справи. Серед іншого, на арк. 17,18 Акту перевірки наведено перелік приймальних квитанцій із зазначенням контрагентів, найменування товару, кількості та вартості товару, суми дотацій.

Перевіркою податкового органу також встановлено порушення позивачем п.4.1 ст. 4 та пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело завищення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 10497,29 грн. Згідно балансового рах. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» обсяг реалізації продукції ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» за травень 2006р. становить 323072,77 грн., а згідно реєстру виписаних податкових накладних та декларації за травень 2006р. - 253052,77 грн. (різниця 70020,00 грн.). Дана реалізація підтверджується розхідною накладною РН-8/14-85 від 05.05.2006р. та журнал ордером по балансовому рахунку 361. Згідно поданих до перевірки документів (розхідні накладні та бухгалтерські дані по балансовому рахунку 361, обсяг реалізації продукції переробки, що була реалізована в липні 2006 р. становить 250371,71 грн., а згідно реєстру виписаних податкових накладних та декларації за липень 2006 р. - 2285435,00 грн. Різниця становить 35063,29 грн., так як підприємство включило в липні 2006 р. суму ПДВ, що не була включена в травні та червні 2006 р. на суму 24566,00 грн., то відповідно зайво включено до податкових зобов'язань по ПДВ за липень 2006 р. на суму 10497,29 грн. Також, враховуючи порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством зайво включено до податкового кредиту 13299,73 грн., актом перевірки встановлено також заниження податкового зобов'язання (основного платежу) в розмірі 2802,44 грн. (13299,73-10497,29 грн.).

З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що позивачем занижено суму податкового зобов'язання у травні, червні 2006 р. у зв’язку з не включенням до бази оподаткування реалізації продукції, яка була відвантажена ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» та ПП «Регент III» та враховуючи, що підприємство включило до податкового зобов'язання за липень 2006 р. в сумі 11670,00 грн. та червень 2006р. в сумі 12896,00 грн., то відповідно до п.17.2 ст. 17 Закону України від 21.12.00р. № 2181 платник податків, який до початку його перевірки самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний був або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання.

Суд першої інстанції вказує, що нарахування штрафної санкції по податку на додану вартість є незаконним, оскільки позивач самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання по податку на додану вартість у травні та червні 2006 року та відповідно до п.п. б п. 17.2 Закону України № 2181 відобразив суму недоплати у складі декларації з цього податку у липні 2006 року.

В той же час, судом першої інстанції не враховано, що у відповідності до п. 17.2. Закону України № 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

В даному випадку позивачем суми штрафних санкцій у відповідності з п.17.2 вказаного Закону не враховано при включенні до декларації у липні 2006 р., а тому за результатами перевірки на підставі п.п. 17.1.3 Закону №2181, податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за заниження ПДВ в травні та червні 2006р.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції неповністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, мало місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова скасуванню .

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254, п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова задовольнити повністю.

Постанову господарського суду Львівської області від 01 серпня 2008 року по справі № 13/171 А скасувати та прийняти нову якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ходорівський м"ясокомбінат" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.Б.Заверуха

Судді: І.Я. Олендер

Д.М. Старунський