Постанова № 7082230, 17.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року № 22а-11794/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді – Заверухи О.Б.,

суддів – Олендера І.Я., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання – Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова та приватного підприємства «Євро-Сан-Тур» на постанову господарського суду Львівської області від 26 червня 2008 року по справі за позовом приватного підприємства «Євро-Сан-Тур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2008 року приватне підприємство «Євро-Сан-Тур» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0004132300/030121 від 26.12.2007 року, № 0004142300/030128 від 26.12.2007 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0005452380/0/30127 від 26.12.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка була проведена податковим органом з порушенням вимог законодавства, а саме не було повідомлено посадових осіб підприємства про проведення перевірки за десять днів до дня її проведення як визначено в законодавстві України, що регулює дані відносини. Крім того акт перевірки податковою інспекцією було направлено поштою чим порушено норми чинного законодавства. Також позивач не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки щодо встановлених порушень, відтак вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню нечинними та скасуванню.

Постановою господарського суду Львівської області від 26 червня 2008 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення № 0005452380/0/30127 від 26.12.2007 р. яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 121157,22 грн. визнано частково нечинним в частині визначення штрафних санкцій в сумі 90330,96 грн. Податкове повідомлення – рішення № 0004132300/030121 від 26.12.2007 р., яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» визначено податкове зобов»язання по податку на прибуток в сумі 45854,80 грн., та податкове повідомлення - рішення № 0004142300/030128 від 26.12.2007 р. яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» визначено податкове зобов»язання по податку на додану вартість в сумі 18100,00 грн. визнано нечинними повністю. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що підприємство не допустило порушень вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», які вказані в акті перевірки, а тому податкові повідомлення № 004142300/030128 від 26.12.2007 р. та № 004142300/030101 від 26.12.2007 р. підлягають визнанню нечинними. Стосовно рішення № 0005452380/0/30127 від 26.12.2007 р. яким приватному підприємству: «Євро-Сан-Тур» нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 121157,22 грн. за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, то суд прийшов до висновку про визнання його нечинним в частині визначення штрафних санкцій в сумі 90330,96 грн., зазначивши, що позивачем не надано суду жодного первинного документа, який засвідчував би факт перебування директора та бухгалтера підприємства у відрядженні з метою виплати працівникам готівки.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, приватне підприємство «Євро-Сан-Тур» подали апеляційні скарги.

Позивач просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову у повному обсязі. Відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема вказує на те, що позивачем допущено порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», які зазначені в акті перевірки. Також зазначає, що діяв на підставі вимог та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, оскільки ним зафіксовано ряд порушень, вчинених позивачем з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, тому винесені податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими. Відтак, просить постанову суду першої інстанції скасувати і постановити нову, якою в позові відмовити.

В своїй апеляційній скарзі приватне підприємство «Євро-Сан-Тур» вказує про те, що при винесенні постанови суд першої інстанції неповністю дослідив докази, які мають значення для справи. Покликається на те, що виїзд для видачі заробітної плати здійснювався протягом одного дня власним транспортом і тому не було підстав та необхідності відшкодування витрат по відрядженню і його оформленню.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування її мотивів покликався на обставини, які в ній викладені. Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова заперечив, просив залишити її без задоволення з підстав викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування її мотивів покликався на обставини, які в ній викладені. Апеляційну скаргу приватного підприємства Євро-Сан-Тур заперечив, просив залишити її без задоволення, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2007 року складено Акт № 2262/330/23-1/32639050 від 07.12.2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст.4, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого допущено заниження податку на прибуток в розмірі 33080,40 грн., п.п. 7.4.4, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 12066,67 грн.

Також перевіркою встановлено порушення вимог позивачем п. 2.8 , п. 2.9, п. 2.10, п. 3.5, п. 3.9 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» внаслідок чого встановлено перевищення залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт в сумі 60578,61 грн.

За результатами Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято повідомлення – рішення: № 0004132300/030121 від 26.12.2007 року, яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 45854,80 грн.; № 0004142300/030128 від 26.12.2007 року, яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 18100,00 грн.; рішення № 0005452380/0/30127 від 26.12.2007 року, яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 121157,22 грн.

З Акту перевірки вбачається, що у червні 2007 р. позивачем реалізовано ТОВ «Хантер» металоконструкцію (профнастил) в кількості 350,643 кв.м., виписано податкову накладну від 30.06.2007 р. № 28 на загальну суму 9467,36 грн. в тому числі ПДВ 1555,89 грн. та на виконання договору будівельного підряду № 03 від 03.05.2007 р. позивачем виконано для ТзОВ «СКіБ» підготовчі демонтажні роботи незавершеного будівництва спорткомплексу в парку ім. Гагаріна у м. Сімферополі, про що виписано податкову накладну від 30.06.2007 р. № 27 на загальну суму 76918,80 грн. в тому числі ПДВ в сумі 12819,80 грн. Перевіркою повноти визначення валових доходів встановлено, що ПП «Євро-Сан-Тур» не відображено вищезазначені операції в сумі 71988,47 грн. (без ПДВ) у журналі-ордері по рах. 361 – розрахунки з вітчизняними покупцями за червень 2007 року та відповідно не відображені в ряд. 01.1 – «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» та у ряд. 3 – «Скоригований валовий дохід» декларації про прибуток підприємства за 1 півр. 2007 року.

В ході перевірки також встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат вартість робіт по маркетинговому дослідженню ринку металоконструкцій та підготовці і підписанні договору купівлі-продажу з СПД Пилипко Ю.І. на загальну суму 8333,33 (ПДВ – 1666,67 грн.) у 2 кварталі 2006 року. До актів здачі - приймання виконаних робіт, виконавцем не надано виконавчу документацію.

Крім цього, позивачем віднесено до складу валових витрат вартість робіт по переробці металоконструкції модуля «Молодечно» на загальну суму 47000,00 грн. у 2 кварталі 2006 року. Згідно акту здачі-прийняття робіт проведено роботи по: відрізанню консолів підкранових шляхів, укорочення колон, очищення ферм, колон та зв’язків від зайвих елементів, розробка конструктивів для транспортування. Загальна вартість цих робіт становить 56400 грн. з ПДВ. В додаток до актів здачі-приймання робіт не надано виконавчу документацію.

Позивачем також віднесено до складу валових витрат вартість робіт по демонтажу металоконструкцій на загальну суму 5000 грн. у 1 кварталі 2006 року. Згідно акту здачі-прийняття робіт проведено роботи по демонтажу бочок на заводі мінеральної води с. Солуки. В додаток до актів здачі-приймання виконаних робіт не надано виконавчу документацію. Таким чином, витрати в сумі 60333,3 грн. по виконаних роботах із маркетингового дослідження та демонтажу металоконструкцій та матеріальному зберіганню не підлягають включенню до валових витрат.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 12066,67 грн. в тому числі за червень 2006 року в сумі 1531,0 грн., липень 2006 року в сумі 10535,67 грн. Згідно представлених документів позивачем було віднесено до складу податкового кредиту ПДВ суми податку від вартості наданих послуг, що не пов’язані з господарською діяльністю (описано в п. 3.1.2 акту).

Крім цього, перевіркою зафіксовано порушення позивачем вимог "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Зокрема, встановлено перевищення залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт в сумі 60578,61 грн. Зазначається, що підприємством проводилась виплата заробітної плати, виплати на відрядження працівникам підприємства, які на дату виплати знаходились у відрядженні. Згідно представлених до перевірки документів, у відрядних посвідченнях працівників, які перебували у відрядженні на дату виплати коштів під звіт та заробітної плати відсутні відмітки про вибуття та прибуття з місця відрядження до місця постійної роботи.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, колегія суддів відзначає, що відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Пунктом 5.1. ст. 5 цього Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було зведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності значених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до пп. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», які вказані податковим органом з огляду на наступне.

В процесі судового розгляду було вірно встановлено, що операції по ТзОВ "Хантер" відображені у журналі - ордері по рахунку № 631, так як ТзОВ "Хантер" являється для ПП "ЄВРО - САН - ТУР" одночасно і покупцем і постачальником. Сума 9467,36 грн. є кредиторською заборгованістю ПП "ЄВРО - САН - ТУР" перед ТзОВ "Хантер" з жовтня 2006 р. У червні 2007 р. ПП "ЄВРО - САН - ТУР" розрахувалось з останнім поставивши металоконструкцію (профнастил) на загальну суму 9467,36 грн. з ПДВ. Станом на 30.06.2007 р. ПП "ЄВРО - САН - ТУР" щодо даної операції збільшило валовий дохід на суму 7889,47 грн. та виписало податкову накладну № 28 від 30.06.2007 року на загальну суму 9467,36 грн., а тому податком на прибуток дана операція позивачем оподаткована правильно. Щодо господарської операції з ТзОВ "СКіБ", то в процесі розгляду справи також встановлено, що н а виконання договору будівельного підряду № 03 від 03.05.2007 р. позивачем виконано для ТзОВ "СКіБ" підготовчі демонтажні роботи незавершеного будівництва спорткомплексу в парку ім. Гагаріна у м. Сімферополі, про що виписано податкову накладну від 30.06.2007 р. № 27 на загальну суму 76918,80 грн. Позивач відобразив, що останнє являється для ПП "ЄВРО - САН - ТУР" одночасно постачальником та покупцем. Згідно договору № 12 від 01.06.2007 року ТзОВ «СКіБ» постачає для ПП «Євро-Сан-Тур» металоконструкцію, а згідно договору будівельного підряду № 03 від 03.05.2007 року позивач проводить незавершене будівництво вказаного вище спортивного комплексу. Бухгалтер веде взаєморозрахунки на одному балансовому рахунку № 631. У червні 2007 р. були надані послуги ТзОВ "СКіБ" по демонтажу незавершеного будівництва спортивного комплексу в парку ім. Гагаріна у м. Сімферополі на суму 6918,80 грн. По даній операції ПП "ЄВРО - САН - ТУР" виписало податкову накладну № 27 на суму 76918,80 грн. та збільшило валовий дохід на суму 64099,00 грн. В матеріалах справи містяться відповідно копія договору, довідка про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, відомості витрачених ресурсів витрат замовника. Крім цього, відповідачем не спростовано твердження позивача, що дані господарські операції не вірно відображені на рахунку № 631, а право ведення бухгалтерського обліку обирає підприємство.

Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат вартості робіт по маркетинговому дослідженню ринку металоконструкцій та підготовці до підписання договору купівлі-продажу з СПД Пилипко Ю.І. на загальну суму 8333,33 грн., то доводи відповідача про допущення позивачем порушень вимог законодавства спростовуються копією договору № 02 від 07.06.2006 р. про надання юридичних послуг, укладену між ПП "ЄВРО - САН - ТУР" та фірмою "Хантер", а також актом виконаних робіт. Стосовно віднесення до складу валових витрат вартості робіт по переробці металоконструкції модуля «Молодечно» на загальну суму 47000 грн. у 2 кварталі 2006 року, то як встановлено в процесі судового розгляду вказані роботи виконувались на власній території позивача і не потребували переміщення конструкцій. Вказані роботи є допоміжними та не потребували виконавчої будівельної документації, як то акти прихованих робіт.

Оскільки підприємством правильно віднесено до валових витрат всі суми, відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача підстав для включення зазначених сум до податкового кредиту. Слід також зауважити, що податкові накладні відповідали вимогам законодавства, а тому податкові повідомлення - рішення № 004142300/030128 від 26.12.2007 р. та 004142300/030101 від 26.12.2007 р. вірно визнані нечинними.

В той же час, колегія суддів вважає, що визнаючи частково нечинним в сумі 90330,96 грн. рішення № 0005452380/0/30127 від 26.12.2007 р. яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 121157,22 грн. суд першої інстанції неповністю зясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з наступних підстав.

В процесі судового розгляду встановлено, що перевіркою зафіксовано порушення позивачем «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», у зв’язку з перевищенням залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт в сумі 60578,61 грн. Зокрема встановлено, що підприємством проводилась виплата заробітної плати, виплати на відрядження працівникам підприємства, які на дату виплати знаходились у відрядженні. Згідно представлених до перевірки документів, у відрядному посвідченні працівників, які перебували у відрядженні на дату виплати коштів під звіт та заробітної плати відсутні відмітки про вибуття та прибуття з місця відрядження до місця постійної роботи. Позивачем не надано суду жодного первинного документа, який засвідчував би факт перебування директора та бухгалтера підприємства у відрядженні з метою виплати працівникам готівки.

Внаслідок встановлення вказаних порушень податковим органом було прийнято рішення № 0005452380/0/30127 від 26.12.2007 р. яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 121157,22 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм ведення касових операцій у національній валюті є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового скасування рішення № 0005452380/0/30127 від 26.12.2007 р. яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 121157,22 грн. у розмірі 96772,08 грн.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції неповністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, щор призвело до неправильного вирішення справи, а тому, апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, а оскаржувана постанова скасуванню .

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова та приватного підприємства «Євро-Сан-Тур» задовольнити частково.

Постанову господарського суду Львівської області від 26 червня 2008 року у справі № 12/48А скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення – рішення № 0004132300/030121 від 26.12.2007 р., яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 45854,80 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0004142300/030128 від 26.12.2007 р. яким приватному підприємству «Євро-Сан-Тур» визначено податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 18100,00 грн.

Скасувати рішення № 0005452380/0/30127 від 26.12.2007 р. в частині застосування до приватного підприємства «Євро-Сан-Тур» штрафних (фінансових) санкцій на суму 96772,08 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.Б.Заверуха

Судді: І.Я. Олендер

Д.М. Старунський