Ухвала суду № 7082091, 03.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

3 грудня 2009 року м. Донецьк

справа № 2-а-8784/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:

головуючого: Ляшенка Д.В. суддів Колеснік Г.А., Ястребової Л.В. при секретарі Асєєвій Я. В. за участю: представника позивача

представника відповідача Юшкової Н.Д.

Присяжного С.М. розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у Київському районі м,Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року по справі № 2-а-8784/09/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Научно-производственная фирма “Шельф” до Державної податкової інспекції у Київському районі м,Донецька про визнання дій протиправними, скасування податкових вимог, звільнення активів з податкової застави ,- Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м,Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року по справі № 2-а-8784/09/0570 - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

3 грудня 2009 року м. Донецьк

справа № 2-а-8784/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:

головуючого: Ляшенка Д.В. суддів Колеснік Г.А., Ястребової Л.В. при секретарі Асєєвій Я. В. за участю: представника позивача

представника відповідача Юшкової Н.Д.

Присяжного С.М. розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у Київському районі м,Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року по справі № 2-а-8784/09/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Научно-производственная фирма “Шельф” до Державної податкової інспекції у Київському районі м,Донецька про визнання дій протиправними, скасування податкових вимог, звільнення активів з податкової застави ,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2009р. ЗАТ "Научно-производственная фирма "ШЕЛЬФ" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, скасування податкових вимог, звільнення активів з податкової застави.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що 04.11.2008 відповідачем сформовано та направлено першу податкову вимогу № 1/2427, якою повідомило позивача про те, що на дату складання вимоги сума податкового боргу позивача за узгодженим податковим зобов'язанням з податку на додану вартість становить 32445,97 грн., яку необхідно терміново погасити.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням, у відповідності до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" подав скаргу № 12/11 від 12.11.2008. До розгляду цієї скарги по суті відповідачем було сформовано та направлено другу податкову вимогу № 2/2696 за тими самими підставами, яку позивач також оскаржив (скарга № 23/12-2 від 23.12.2008). За результатами оскарження відповідачем було прийнято рішення № 303/10/25-013 від 10.01.2009р., яким податкові вимоги залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення. Позивач також оскаржив податкові вимоги до ДПА в Донецькій області та ДПА України, але вимоги скасовані не були.

Відповідачем до закінчення строку адміністративного оскарження рішень органу податкової служби було направлено позивачу лист № 27869/10/24-013 про необхідність визначення переліку активів позивача до продажу у рахунок податкового боргу. 24.01.2009 відповідачем внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (податкова застава). На повторну скаргу щодо звільнення активів з податкової застави відповідач не відреагував.

Позивач вважав такі дії відповідача протиправними з огляду на те, що товариство в законодавчо встановлені строки подало до органу податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року. Сума податкового зобов'язання за декларацією склала 33914,00 грн., граничний строк сплати - 30.10.2008. З метою сплати податку 17.10.2008 підприємством було подано до АКБ "Національний кредит", з яким у підприємства укладено договір № 0480 банківського рахунку від 01.03.2008, платіжне доручення № 236 на суму 33914,00 грн. Платіжне доручення було зареєстровано банком 7.10.2008, платіж проведено банком 17.10.2008, про що свідчить відмітка Банку та виписка особистого рахунку підприємства за 20.10.2008р., 30.10.2008р. без відзиву підприємством платіжного доручення від 17.10.2008 грошові кошти в сумі 33914,00 грн. були самовільно повернуті банком на рахунок підприємства. В той же день підприємством було повторно подано до банку платіжне доручення № 244 на перерахування податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 33914,00 грн., яке було одержано банком 30.10.2008р.

Позивач, посилаючись на приписи п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 3.1, 3.6, 8.1, 11.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005р, вважає, що ним було своєчасно подано платіжний документ до установи банку для перерахування до бюджету сум податкових зобов'язань.

У ДШ в Київському районі м. Донецька не виникло право податкової застави відносно активів позивача, у зв'язку із чим згідно п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач має здійснити дії із звільнення активів з податкової застави та їх виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Крім того, сторонами не складався акт опису активів боржника від 20.01.2009 № 4, на який мається посилання в реєстраційному записі.

Просив визнати протиправними дії ДШ у Київському районі м. Донецька щодо формування та направлення першої податкової вимоги від 04.11.2008 № 1/2427, другої податкової вимоги від 12.12.2008 № 2/2696, дії щодо вчинення запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про реєстрацію обтяження майна позивача податковою заставою, скасувати вказані вище податкові вимоги, звільнити активи підприємства з податкової застави шляхом виключення реєстраційного запису від 24.01.2009 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року позов задоволений частково.

Судом визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька щодо формування та направлення першої податкової вимоги від 04.11.2008 за № 17, другої податкової вимоги від 12.12.2008 № 2/2696, та щодо направлення до Донецької філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції заяви про реєстрацію податкової застави на активи позивача.

Скасовані перша податкова вимога Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 04.11.2008 № 1/2427 на суму податку на додану вартість 32445 (тридцять дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 97 коп. та друга податкова вимога Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 12.12.2008 № 2/2696 на суму податку на додану вартість 32445 (тридцять дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 97 коп.

Відповідач зобов”язаний направити до Донецької філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію змін у вигляді виключення Закритого акціонерного товариства "Научно-производственная фирма "ШЕЛЬФ" з Державного реєстру обтяжень рухомого майна по реєстраційному номеру 8396604 та припинити податкову заставу.

Не погодившись з таким рішенням ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача проти задоволення скарги заперечував.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції належить залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач - Закрите акціонерне товариство "Научно-призводственная фирма "Шельф" є юридичною особою, зареєстроване 24.03.1997р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 316259 (а.с. 47). Згідно із Довідкою Управління статистики у місті Донецьку № 101-4144 від 05.09.2006 позивача включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України за № 24800066 (а.с. 48).

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

П.п. 4.1.4 "а" цього пункту визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

20.10.2008 позивач подав до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, в якій самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27 декларації) у розмірі 33914 грн. (а.с. 49-51).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 цього пункту визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Отже, сума податкового зобов'язання, визначена позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року у розмірі 33914 грн. є узгодженою з дня подання декларації, тобто з 20.10.2008.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою сплати вказаної суми податку на додану вартість позивач надав платіжне доручення № 236 від 17.10.2008 до банку Калінінська ФІКБ "Нацкредит" в м. Донецьку, яке було прийнято банком 20.10.2008, що підтверджується відбитком штампу банку на платіжному дорученні (а.с. 63). Також здійснення прийняття платежу банком по даному платіжному дорученню підтверджено випискою банку (а.с 64)

29.10.2008р. вказана сума була повернута на розрахунковий рахунок позивача згідно розпорядження Центрального офісу банку від 28.10.2008р. (а.с. 65)

30.10.2008 позивач повторно надав до банку платіжне доручення № 244 від 30.10.2008 ;уму 33914,00 грн., в якому вказав призначення платежу - ПДВ за вересень 2008р. Банком платіжне доручення прийнято 30.10.2008, що підтверджується відбитком штампу на ньому .66).

Згідно із повідомленням Калінінської філії АКБ "Національний кредит" у м. Донецьку про невиконання розрахункового документа від 30.10.2008, вищевказане платіжне дoручення не було виконано банком у зв'язку із недостатністю коштів на кореспондентському рахунку юридичної особи.

04.11.2008 відповідачем складено першу податкову вимогу № 1/2427, згідно із якою керівника ЗАТ "НПФ "Шельф" повідомлено про наявність податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32445,97 грн., яку вимагається терміново сплатити (а.с.10).

12.12.2008 відповідач сформував другу податкову вимогу № 2/2696, якою повідомив керівника ЗАТ "НПФ "Шельф" про розмір податкового боргу з податку на додану вартість 32445,97 грн. (а.с. 15).

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими вимогами, оскаржив їх до ДПІ у Київському районі м. Донецька, ДПА в Донецькій області та ДПА України (а.с. 11-14, 16-19, 26, 31-35), але скарги були залишені без задоволення (а.с. 20-22, 27-30, 36-39).

24.01.2009 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано податкову заставу активів платника податків згідно акту опису від 20.01.2009 № 4.

Згідно з витягом про реєстрацію у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна підставою для обтяження вказано абз. 3 п.п. 8.2.1 п. 8. 2 ст. 8 Закону № 2181-III; обтяжувач - ДПІ у Київському районі м. Донецька; відомості про обмеження відчуження внесені за погодженням з обтяжувачем (а.с. 44).

У відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За приписами п. 1.10 ст. 1 цього Закону податковою вимогою є письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно із п.п. 6.2.1, п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не гасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

П.п. 6.2.3 цього пункту встановлено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов”язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов”язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк ;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. № 266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за № 595/5786, податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Отже, надіслання податкових вимог вказані Закон та Порядок пов'язують із несплатою платником податків узгодженої суми податкових зобов'язань в установлені строки.

Згідно з п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, у даному підпункті мова йдеться саме про звільнення від відповідальності платника податку за несвоєчасне або неповне перерахування сум податку до бюджету. Дана норма взагалі не стосується порядку сплати (перерахування) податку платником.

Згідно з п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Як встановлено судом вище позивач двічі в межах граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2008 року подав до установи банку платіжні доручення на перерахування до бюджету суми податку на додану вартість, банк зареєстрував ці платіжні доручення в межах граничних строків. Суд вважає, що позивачем були вчинені усі передбачені законом дії щодо своєчасної сплати податку на додану вартість за вересень 2008 року до бюджету, у зв'язку із чим є безпідставним твердження відповідача щодо наявності в позивача податкового боргу за цей період. До того ж, законодавством взагалі не ставиться у залежність факт сплати податку від факту перерахування банківською установою сплаченої суми на відповідний бюджетний рахунок.

Відповідно до п. 1.17 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, здаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

П.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону передбачено, що право податкової застави виникає, у тому числі, у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими дами" з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 визнав неконституційними положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу та зазначив, що розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи своєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Так як у позивача був відсутній податковий борг з податку на додану вартість перед бюджетом, а також враховуючи, що відповідач не довів, що активи ЗАТ "НПФ "Шельф", що передані у податкову заставу, відповідають розміру податкового боргу перед бюджетом, підстави для застосування податкової застави у даному випадку були відсутні.

Крім того, суду відповідачем не надано акту опису від 20.01.2009 № 4, на який мається посилання у Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м, Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року по справі № 2-а-8784/09/0570 - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: