Вирок № 70818384, 28.11.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13402/17

провадження № 1-кп/753/951/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

при секретарі Ткачі А.Г.,

за участю:

прокурора Давідяна О.Н.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12017100000000203 від 06.04.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Полтава, громадянина України, з вищою освітою, який працює водієм в ТОВ Глобус Авто Полтава, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2017 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автобусом «VOLKSWAGEN CRAFTER А208.50», д.н.з. НОМЕР_1, рухався в потоці інших транспортних засобів у другій смузі із наявних чотирьох смуг його напрямку руху по проїзній частині Бориспільського шосе в м. Києві, зі сторони Харківської площі в напрямку міста Бориспіль, Київської області.

В цей час, крім інших транспортних засобів, попереду автобуса «VOLKSWAGEN CRAFTER А208.50», д.н.з. НОМЕР_1 в третій смузі з увімкненою світловою аварійною сигналізацією з вимкненим двигуном рухався накатом автомобіль «3A3-DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_3 на чорному фоні, під керуванням водія ОСОБА_4

Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 1.5; 2.3 підпункт «б», 10.1, 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України:

- 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості /вантажу, іцо перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух;

- п. 13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, та виявились в тім, що він керуючи технічно справним автобусом «VOLKSWAGEN CRAFTER А208.50», д.н.з. НОМЕР_1, на якому рухався у другій смузі із наявних чотирьох смуг його напрямку руху по проїзній частині Бориспільського шосе в м. Києві, зі сторони Харківської площі в напрямку міста Бориспіль, Київської області, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб маги змогу постійно контролювати його рух, під час випередження невстановленого досудовим слідством транспортного засобу, який рухався в попутному з ним напрямку в його смузі попереду нього не переконався у безпеці маневру перестроювання змінив напрямок руху вліво, виїхавши у третю смугу руху, по якій попереду з увімкненою світловою аварійною сигналізацією з вимкненим двигуном накатом з меншою швидкістю рухався автомобіль «3A3-DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_3 на чорному фоні, під керуванням водія ОСОБА_4 та напроти електроопори № 8 у третій смузі руху Бориспільського шосе, не дотримавшись безпечної дистанції, наздогнав автомобіль «3A3-DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_3 на чорному фоні та вчинив з ним зіткнення.

В результаті даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля «ЗАЗ- DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: садна обличчя (без опису морфології), рана (визначена клінічними лікарями як забійна) потиличної ділянки голови (3x3x1,5 (см), яка сполучається із ділянкою втиснутого багатоуламкового перелому тім'яної кістки зліва (вказаними розмірами щонайменш Зх2(см), з розривами судин, яка супроводжувалась розвитком масивної крововтрати (зафіксованим мінімально доведеним об'ємом щонайменш 2,200 (мл) та шоку, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2, як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав в повному обсязі та суду пояснив, що дійсно 05 квітня 2017 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, керуючи автобусом «VOLKSWAGEN CRAFTER», він рухався в потоці інших транспортних засобів у другій смузі по проїзній частині Бориспільського шосе в м. Києві, зі сторони Харківської площі в напрямку міста Бориспіль, Київської області. В цей час, попереду транспортного засобу під його керуванням в третій смузі з увімкненою світловою аварійною сигналізацією з вимкненим двигуном рухався накатом автомобіль «3A3-DAEWOO LANOS» під керуванням водія ОСОБА_4, з яким він не уник зіткнення внаслідок недотримання вимог пунктів 1.5; 2.3 підпункт «б», 10.1, 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкоджень транспортних засобів та травмування потерпілого ОСОБА_4 У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші участники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи має задовільну характеристику, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого, якому обвинувачений відшкодував завдані збитки, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням із застосуванням положень, передбачених ст.ст.75,76 КК України.

Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ст.286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування зазначеного додаткового покарання строком на 1 рік.

Разом з тим в судовому засіданні обвинуваченим було заявлено клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.», оскільки він має неповнолітніх доньок, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.».

Відповідно до положень п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.» - звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Оцінивши можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.», суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 має неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, не позбавлений батьківських прав, обвинувачується у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким необережним злочином. Заборон щодо застосування положень Закону України «Про амністію у 2016 р.» до ОСОБА_2 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 р.» - особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного та додаткових покарань на підставі положень п.в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.».

Судові витрати по оплаті: судової автотехнічної експертизи в розмірі 1731 грн. 80 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 \чотири\ роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 \один\ рік.

На підставі вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 \ два\ роки.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначених основного та додаткового покарань на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2) 7053 грн. \сім тисяч п'ятдесят три\ гривень 30 коп. на користь держави ( Отримувач УК у Дарницькому районі 24060300, р/р 31116115700003, МФО 820019, УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві ).

Речові докази:

-автомобіль марки «3A3-DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_3, який перебуває на території автопарку військової частини № 3066 по вул. Євгена Коновальця, 38 в м. Києві - повернути за належністю військовій частині 3066.

-автомобіль марки «VOLKSWAGEN CRAFTER А208.50», д.н.з. НОМЕР_1, який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 - повернути останньому за належністю;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв