Постанова № 7081732, 04.12.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2009 р. Справа № 2а-5251/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача Ліпченко О.М. за довіреністю; відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Камянському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення (штрафних) фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ :

ДПІ у Камянському районі звернулась до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 2402 грн. 61 коп. фінансових санкцій.

Позивач стверджував, що при здійсненні підприємницької діяльності відповідачем порушено вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема позивач зазначав, що ФОП ОСОБА_3, здійснюючи розрахункову операцію, не використала розрахункову книжку, реалізовувала товари, які не обліковані у встановленому порядку та допустила невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі продажу за розрахунковими квитанціями. Далі позивач зазначав, що рішенням № НОМЕР_1 за вказані порушення до відповідача були застосовані (штрафні) фінансові санкції в сумі 2 402 грн. 61 коп. Оскільки сума фінансових санкцій відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представник відповідача пояснив, що ФОП ОСОБА_3 обрала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а тому не зобовязана використовувати розрахункову книжку та книгу обліку доходів і витрат. Представник також звертав увагу, що у відповідача є в наявності журнал реалізації.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_3 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності 11 вересня 2002 р.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 06.11.2009 р. № 381 відповідача взято на облік у ДПІ в Камянському районі 11.09.2002 р. за № 2412308447.

На сьогодні в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену. Суть останньої полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку. Порядок сплати єдиного податку встановлено Указом Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (надалі за текстом «Указ») і Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III.

Відповідно до п. 2 Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку .

Користуючись цим правом, відповідач обрала спрощену систему оподаткування та отримала свідоцтво про сплату єдиного податку.

В якості виду підприємницької діяльності відповідач зазначила роздрібну торгівлю продовольчими товарами.

Законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII (надалі за текстом «Закон № 509-XII»).

Статтею 11 Закону № 509-XII визначені права органів державної податкової служби, одним з яких є право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до вимог вказаного Закону, 25 травня 2009 р. посадовцями державної податкової служби була проведена перевірка магазину, розташованого в с. Жаботин, Камянського району, Черкаської області в якому здійснює підприємницьку діяльність відповідач.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2009 р. за № 001085. Згідно даним вказаного акта встановлено факти: невикористання відповідачем розрахункової книжки при здійсненні розрахункової операції; реалізації ФОП ОСОБА_3 товарів, які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму 558 грн. 68 коп.; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, яка склала 189 грн. 05 коп. (без урахування суми покупки, здійсненої особами, що проводили перевірку).

Спеціальним Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Відповідно до пунктів 5, 12, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена розділом V цього Закону.

Зокрема, згідно пункту 3 статті 17 цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

За приписами статті 20 Закону № 265/95-ВР до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 22 Закону № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Виходячи із зазначених норм Закону № 265/95-ВР та на підставі даних акта перевірки № 001085 від 25.05.2009 р., позивачем 14 січня 2004 р. прийнято рішення № 0000462301 про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2402 грн. 61 коп.

Оцінюючи обґрунтованість доводів відповідача, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення субєктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Наказом Головної державної податкової інспекції Українивід 21 квітня 1993 р. № 12 затверджено Інструкцію про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

При цьому, додатком 10 до цієї Інструкції визначено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи субєкти підприємницької діяльності.

Суд також бере до уваги, що згідно п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1269 книга обліку доходів і витрат ведеться субєктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування субєктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

Насамкінець, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

За змістом пункту 1 цього Переліку субєктам підприємницької діяльності - фізичним особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування субєктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

З урахуванням викладеного, суд не приймає як доказ помилкові твердження відповідача щодо відсутності у нього обовязку з використання при здійсненні підприємницької діяльності розрахункової книжки та книги обліку доходів і витрат.

Згідно статті 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим право позивача вимагати на підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» стягнення застосованих до відповідача і не сплачених ним в добровільному порядку фінансових санкцій в сумі 2 402 грн. 61 коп. та знаходить вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Камянському районі (Черкаська область, м. Камянка, вул. Декабристів, 2, ідентифікаційний код 34464043) штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 61 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 11 грудня 2009 р.

Суддя І.О.Лічевецький