Постанова № 70806749, 05.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5653/17

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Лялюка Є.Д.

з участю: секретаря судового засідання Станкевича Р.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просить визнати причину пропуску строку оскарження постанови відповідача від 20 липня 2-17 року №129 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП у виді штрафу 1700,00 грн. поважною та поновити строки оскарження постанови. Скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що вважає оскаржувану постанову незаконною, як в частині дотримання процедури розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розгляду справи та винесення постанови, так і по своїй суті, а саме щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 КУпАП. Зокрема, вказує, що згідно чинного законодавства, холодильне та інше обладнання,що розміщується поряд з тимчасовою спорудою, необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання будь-якого дозволу.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження постанови позивач покликається на те, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 04 серпня 2017 року, коли така надійшла йому по пошті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні до викладених у позові та просила такий задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, надала пояснення про те, що оскаржувана постанова винесена згідно чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Судом встановлено, що05 липня 2017 року ЛКП «Снопківське» складено протокол №49 про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_3, з приводу того, що позивач не встановив урну для сміття біля МАФу при вході у Стрийський парк із сторони вул. ОСОБА_4 (а.с.9).

Крім цього, 05 липня 2017 року ЛКП «Снопківське» складено протокол №50 про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_3, з приводу того, що останній не прибрав холодильники із самовільно захопленої частини території біля МАФу при вході у Стрийський парк зі сторони вул. ОСОБА_4 (а.с.8).

Розгляд вищевказаних протоколів був призначений на 20 липня 2017 року.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача – адвокат ОСОБА_1 20 липня 2017 року подала до Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради заяву про відкладення розгляду справи, покликаючись на те, що ОСОБА_3 перебуває у відпустці (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Незважаючи на заявлене клопотання про відкладення розгляду справи та положення вищевказаної статті КУпАП, Адміністративна комісія Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 20 липня 2017 року виносить постанову №129, якою накладено на ОСОБА_3 штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 1700,00 грн.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, як особі, відносно якої було складено протокол не було роз’яснено права, що передбачені ст.268 МК України, чим його позбавлено права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно вищевказаної постанови, ОСОБА_3 порушив правила благоустрою територій населених пунктів, а саме п.20.1.21 та п.20.1.31 Правил благоустрою м. Львова,затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року №376, а саме виявлено відсутність урни для сміття біля тимчасової споруди – малої архітектурної форми та самовільне захоплення частини території об’єкта благоустрою (встановлено холодильне обладнання біля ТС-МАФу) при вході у Стрийський парк зі сторони вул. Уласа Самчука у м. Львові.

У відповідності до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.20.1.21 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року №376, Відповідно до п.44 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» накладаються стягнення, передбачені ст.ст.82, 152 КУпАП за порушення вимог цих Правил, а саме за: відсутність урн для сміття на об’єктах,вказаних у п.4.2.9 цих Правил.

У п.4.2.9. вищевказаних Правил визначено порядок прибирання міських територій і не міститься переліку об’єктів, на підставі якого можна визначити ознаки порушення п.20.1.21 Правил благоустрою.

Крім цього, відповідно до п.12.2.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року №376, біля стаціонарних МАФ (павільйонів, кіосків) власник повинен встановити урну для збирання твердих побутових відходів, а також забезпечити прибирання прилеглої території у межах 10 м.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи фотографії, позивачем дотримано вимоги вищевказаного пункту Правил та розміщено урни для сміття.

Згідно п.20.1.31 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року №376, відповідно до п.44 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» накладаються стягнення, передбачені ст.ст.82, 152 КУпАП за порушення вимог цих Правил, а саме за самовільне захоплення території (частини території) об’єкта благоустрою м.Львова.

Разом з тим, згідно п.1.8. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності» від 21 жовтня 2011 року №244, холодильне та інше обладнання, що розміщується поряд з ТС, необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання будь-якого дозволу. При цьому загальна площа, що займає таке обладнання, не може перевищувати 25% площі цієї ТС, а обладнання має розміщуватися поряд з ТС.

Суд приймає до уваги покликання сторони позивача на те, що оскільки ним здійснюється торгівля продовольчими товарами, то з метою дотримання санітарних норм щодо розміщення слабоалкогольних напоїв, а саме дотримання температурного режиму, позивач вимушений розмістити холодильне обладнання для належного зберігання таких.

Крім цього, загальна площа холодильного обладнання позивача не перевищує 1,6 кв.м., тобто не перевищує 25% площі ТС.

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до ч.ч.1,2,4 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Жодних доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.

Таким чином, з’ясувавши фактичні обставини справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати.

Крім цього, суд приходить до висновку про необхідність поновлення позивачу строку на звернення до суду із даним позовом та приймає до уваги, як допустимі та доведені належними доказами покликання на те, що копію оскаржуваної постанови, винесеної 20 липня 2017 року, позивач отримав листом від 04 серпня 2017 року, а позов поданий 15 серпня 2017 року.

Щодо позовної вимоги про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до положень ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

З урахуванням викладеного, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення вирішується органом, який виносить постанову, а не при оскарженні постанови в адміністративному порядку відтак, така вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 19 ч.2, ст.55 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 8, 11, 18, 70, 71, 86, 94, 99, 138, 154, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, ст.ст.152,251,268,283,293 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

позов задоволити частково.

Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження постанови Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 20 липня 2017 року №129.

Скасувати постанову Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 20 липня 2017 року №129 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На постанову суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом першої інстанції частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Лялюк Є.Д.