Постанова № 70806426, 27.11.2017, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/916/17

2-а/703/78/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарях Бойко Л.М., Литвин Г.Т., Харченко М.О.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_7

представника відповідача виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_8, ОСОБА_9

представника відповідача відділу охорони здоров'я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_10, ОСОБА_11

представника ОСОБА_6 управління Державної казначейської служби України ОСОБА_12

розглянувши в залі суду в м. Сміла адміністративну справу за позовом державного закладу «Спеціалізована медико – санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я до ОСОБА_6 міської ради Черкаської області, виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, відділу охорони здоров'я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, треті особи ОСОБА_6 управління Державної казначейської служби України Черкаської області, фінансове управління виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, Міністерство охорони здоров’я про визнання протиправним рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради та скасування рішення, зобов’язання розгляду питання та прийняття рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста ОСОБА_6 міською радою, визнання протиправною бездіяльності відділу охорони здоров'я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, -

встановив:

Виконуючий обов’язки начальника ДЗ «Спеціалізованої медико-санітарної частини №14» звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_6 міської ради Черкаської області, виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, відділу охорони здоров'я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, треті особи ОСОБА_6 управління Державної казначейської служби України Черкаської області, фінансове управління виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, Міністерство охорони здоров’я в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради Черкаської області від 22 грудня 2016 року №546 «Про розподіл медико-санітарної допомоги між медичними закладами міста», зобов’язати ОСОБА_6 міську раду Черкаської області в місячний строк з дня набрання постановою законної сили розглянути питання та прийняти рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста, між якими розподілено медико-санітарну допомогу на 2017 рік, включивши до її складу державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України, визнати протиправною бездіяльність відділу охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, як головного розпорядника бюджетних коштів та зобов’язати внести зміни до мережі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів на 2017 рік, включивши до мережі державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» у галузі охорони здоров’я було проведено перерозподіл функцій між державним та місцевими бюджетами та запроваджено нову модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин. Відповідно до внесених змін до Бюджетного кодексу України та ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік» з 1 січня 2015 року спеціалізовані медико–санітарні частини були вилучені із переліку видатків на охорону здоров’я, що здійснюється з Державного бюджету України та передані на фінансування до місцевих бюджетів. Відповідно до норм Бюджетного кодексу видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я враховані у загальному складі видатків МОЗ України за бюджетною програмою КПКВК «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам». Порядок та умови надання коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджено постановою КМУ від 23 січня 2015 року №11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам». Визначення остаточних обсягів видатків на охорону здоров’я та розподіл їх за напрямами використання здійснюється відповідними місцевими органами влади при формуванні та затвердженні місцевих бюджетів. Відповідно до рішення ОСОБА_6 міської ради від 23 грудня 2016 року №33-16/VІІ «Про міський бюджет на 2017 рік» видатки міського бюджету на охорону здоров’я на 2017 рік складають 80112333 гривень,з яких субвенція з державного бюджету 57254100 гривень. Таким чином при формуванні місцевого бюджету було враховано видатки за бюджетною програмою «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам». Позивач є державною організацією то відповідно має утримуватися за рахунок державного чи місцевого бюджету. Головним розпорядником видатків місцевого бюджету м. Сміла є відділ охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, яким позивача у мережу на 2017 рік не включено та рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради від 22 грудня 2016 року № 546 «Про розподіл медико-санітарної допомоги між медичними закладами міста» ДЗ «СМЧ №14» не включено в перелік медичних закладів міста на 2017 рік, між якими проведено розподіл медико–санітарної допомоги. Внаслідок незаконних рішень відповідачів з 1 січня 2017 року позивач позбавлений повного фінансування, співробітники, які продовжують надавати медичну допомогу населенню, не отримують заробітної плати, виникла заборгованість за комунальні послуги. В зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить суд, визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради Черкаської області від 22 грудня 2016 року №546 «Про розподіл медико-санітарної допомоги між медичними закладами міста», зобов’язати ОСОБА_6 міську раду Черкаської області в місячний строк з дня набрання постановою законної сили розглянути питання та прийняти рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста, між якими розподілено медико-санітарну допомогу на 2017 рік, включивши до її складу державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України, визнати протиправною бездіяльність відділу охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, як головного розпорядника бюджетних коштів та зобов’язати внести зміни до мережі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів на 2017 рік, включивши до мережі державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала надані представником позивача ОСОБА_1 пояснення та просила позов задовольнити.

Представник ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів на розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Рішенням ОСОБА_6 міської ради від 23 грудня 2016 року «Про затвердження бюджету на 2017 рік» визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів на охорону здоров’я є відділ охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, які в свою чергу визначають мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, а тому ОСОБА_6 міська рада не визначає мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, у неї відсутні повноваження у розгляді питання і прийняття рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста, між якими розподілено медико – санітарну допомогу на 2017 рік включивши до її складу ДЗ «СМСЧ №14» . Крім того зазначив, що від Кабінету Міністрів України розпорядження щодо передачі ДЗ «СМСЧ №14» з державної у комунальну власність не було.

Представник відповідача виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_9 просила в задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради затверджено розподіл коштів між усіма комунальними медичними закладами, виділення коштів для ДЗ «СМСЧ №14» здійснено не було, оскільки вказаний заклад є державним. Крім того, зазначила, що передача ДЗ «СМСЧ №14» із державної у комунальну власність здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України.

Представник виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_8 надіслав до суду заперечення згідно яких в задоволенні позову ДЗ «СМСЧ №14» просив відмовити посилаючись на те, що до 1 січня 2015 року фінансування ДЗ «СМСЧ №14» проводилося за рахунок видатків із Державного бюджету України. Пунктом 3 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з урахуванням передачі повноважень і змін, внесених до Бюджетного кодексу України, кабінету Міністрів України доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити передачу із державної власності у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій,включаючи структурні підрозділи. Відповідно ст. 28 ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік» Кабінету Міністрів України до 1 січня 2015 року необхідно було забезпечити передачу в установленому законом порядку закладів, установ, організацій та заходів визначений у додатку №10 до вищевказаного Закону, на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів. Установлено, що видатки на фінансування/надання фінансової підтримки закладам, установам та організаціям та проведення заходів визначених у додатку №10 до цього закону плануються на 2015 рік у відповідних місцевих бюджетах. ДЗ «СМСЧ №14» зазначено в додатку №10 до ЗУ «Про Державний бюджет на 2015 рік», як організація, яка фінансується з місцевого бюджету. Оскільки рішення про передачу ДЗ «СМСЧ №14» у комунальну власність прийнято не було тому ДЗ «СМСЧ №14» є державним закладом, а уповноваженим органом управління є МОЗ України .

Представник відповідача відділу охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що ДЗ «СМСЧ №14» підпорядковано Міністерству охорони здоров’я України. Постанова Кабінету Міністрів України про передачу вищевказаного медичного закладу з державної у комунальну власність відсутня. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про управління об’єктами державної власності» Міністерство охорони здоров’я України є уповноваженим органом ДЗ «СМСЧ №14» та головним розпорядником коштів, а тому у відділу охорони здоров’я не має жодних правових підстав для розпорядження коштами для ДЗ «СМСЧ №14». Зазначив, що на даний час створюється центр надання первинної допомоги, тобто центр сімейної медицини для обслуговування населення, який є комунальним закладом, а тому і розподіл коштів здійснювався лише на комунальні заклади. Крім того, вказав, що головний лікар ДЗ «СМСЧ №14» своїм листом виявив бажання, щоб медико-санітарна частина залишилася державним закладом, а тому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача відділу охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_10 проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що позовна заява подана особою, яка не має відповідних на те повноважень та суперечить нормам матеріального права. Зазначив, що до функцій відділу охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради вирішення питання щодо розподілу медико-санітарної допомоги не входить, а тому посилання представника позивача на ст. 87 Бюджетного кодексу є безпідставним, а позовні вимоги не обґрунтованими.

Представник ОСОБА_6 управління Державної казначейської служби України Черкаської області ОСОБА_12 залишила вирішення позову на розсуд суду та зазначила, що Управління казначейської служби України Черкаської області буде виконувати рішення суду відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи, Міністерства охорони здоров’я до суду не з’явився, але надіслав письмові пояснення в яких зазначає, що відповідно внесених змін до ст.89 Бюджетного кодексу України та ст. 28 ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік» спеціалізовані медико – санітарні частини вилучені з переліку видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з Державного бюджету України та передані на фінансування з відповідних місцевих бюджетів. Також зазначені заклади охорони здоров’я вилучені з переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету. Видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я враховані у складі видатків бюджетної програми за КПКВК 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам», обсяг якої визначається на основі формульних розрахунків за єдиними підходами для усіх територій виходячи з фінансового нормативу бюджетної забезпеченості та коригування коефіцієнтів у розрахунку на одну особу, що проживає на вказаній території. Водночас місцеві ради мають право додатково, понад обсяги медичної субвенції, планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних і капітальних видатків закладів охорони здоров’я та програм у сфері охорони здоров’я. Тому ОСОБА_6 міська рада відповідно до чинного законодавства повинна фінансувати ДЗ «СМСЧ №14» за рахунок медичної субвенції та власних коштів.

Представник фінансового управління виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради в судове засідання не з’явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши учасників процесу, представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, заслухавши пояснення представника третьої особи ОСОБА_12, вивчивши пояснення представника третьої особи ОСОБА_13, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до рішення ОСОБА_6 міської ради Черкаської області №546 від 22 грудня 2016 року, яким затверджено розподіл медико-санітарної допомоги між закладами охорони здоров’я міста на 2017 рік, державний заклад «Медико-санітарна частина №14» не включено в перелік медичних закладів міста на 2017 рік, між якими проведено розподіл медико-санітарної допомоги (а.с.16).

Як вбачається з листа виконуючого обов’язки начальника відділу охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради №04-11/70 від 6 березня 2017 року, постійна комісія ОСОБА_6 міської ради з питань місцевого бюджету, фінансів, податкової політики, роботи базових галузей народного господарства та розвитку підприємництва, захисту споживачів, торгівельного і побутового обслуговування, виробництва товарів народного споживання вирішила не включати державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» до мережі медичних закладів міста для їх фінансування із міського бюджету на 2017 рік в зв’язку з дефіцитом мінімальної потреби загальних видатків головного розпорядника коштів відділу охорони здоров’я в розмірі 23,4 млн. гривень (із них потреба ДЗ «СМСЧ №14» - 14 млн. гривень (а.с. 23).

Згідно рішення ОСОБА_6 міської ради №62-9/VI від 9 лютого 2015 року ОСОБА_6 міська рада надала згоду на передачу цілісного майнового комплексу, а також медичного обладнання та устаткування державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України у комунальну власність м. Сміла, а контроль за виконанням рішення покласти на секретаря міської ради ОСОБА_14, постійну комісію з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства та соціального захисту населення, керуючого справами – заступника міського голови ОСОБА_15 та відділ охорони здоров’я (а.с. 119).

Відповідно до рішення ОСОБА_6 міської ради №64-103/VI від 2 квітня 2015 року ОСОБА_6 міська рада вирішила використовувати майно державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина Міністерства охорони здоровя України» після передачі у комунальну власність міста Сміла за цільовим призначенням і не відчужувати його в приватну власність, а контроль за виконанням рішення покласти на секретаря міської ради ОСОБА_14, постійну комісію з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства та соціального захисту населення, керуючого справами – заступника міського голови ОСОБА_15 та відділ охорони здоров’я (а.с. 120).

Згідно рішення ОСОБА_6 міської ради №33-16/VII від 23 грудня 2016 року «Про міський бюджет на 2017 рік» ДЗ «СМСЧ №14» до вищезазначеного бюджету на включено (а.с. 121).

Відповідно до ст.1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII, законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Відповідно до ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я держава сприяє розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності.

Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Законом України «Про державний бюджет на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року у галузі охорони здоров’я було проведено перерозподіл функцій між державним і місцевими бюджетами та запроваджено нову модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року Кабінет Міністрів України до 1 січня 2015 року повинен забезпечити передачу у встановленому порядку закладів, установ, організацій та заходів, визначених у додатку № 10 до цього Закону, на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів. Встановлено, що видатки на фінансування/надання фінансової підтримки закладам, установам, організаціям та проведення заходів, визначених у додатку № 10 до цього Закону, плануються на 2015 рік у відповідних місцевих бюджетах.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року у галузі охорони здоров'я передбачено перерозподіл функцій між державним і місцевими бюджетами, у тому числі розширення видаткових повноважень місцевих органів влади в частині передачі на фінансування з місцевих бюджетів спеціальних медико-санітарних частин МОЗ України та закладів охорони здоров'я Укрзалізниці, які з 1 січня 2015 року повинні фінансуватися/отримувати фінансову підтримку з місцевих бюджетів, а також запровадження нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин. Відповідно до норм Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на охорону здоров'я, у тому числі і на утримання закладів охорони здоров'я, визначених у додатку №10 до Закону, враховано у складі видатків МОЗ України за бюджетною програмою КПКВК 2311410 "Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам". Обсяг медичної субвенції визначається на основі формульних розрахунків за єдиними підходами для усіх територій виходячи з фінансового нормативу бюджетної забезпеченості та коригування коефіцієнтів у розрахунку на одну особу (ст. 25 Закону). Порядок та умови надання коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2015 року №11, відповідно до якого кошти медичної субвенції використовуються на оплату поточних видатків закладів охорони здоров'я та програм у сфері охорони здоров'я, визначених у статті 103-4 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Згідно з п. 12 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, а відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 вищевказаного кодексу головними розпорядниками бюджетних коштів є – місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року №938 було затверджено порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Згідно з п. 4.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, які згідно з рішенням (проектом рішення) про відповідний місцевий бюджет уповноважені на виконання програм та заходів, що проводяться за рахунок коштів бюджету, із обов'язковим зазначенням їх статусу (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів) та органу казначейства, в якому вони обслуговуються.

Згідно з пунктом 4.17 та 4.18 вищевказаного порядку головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) відповідальні за достовірність даних, наведених у мережі (реєстрі змін до мережі).

Місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням встановлених вимог до складання мережі.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, зокрема міністерства та інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Під час розгляду справи встановлено, що головним розпорядником видатків місцевого бюджету м. Сміла на охорону здоров’я є відділ охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради.

Відповідно до п. 4.19 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів головний розпорядник не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку бюджетного періоду, розпорядник нижчого рівня не пізніше ніж за десять днів до початку бюджетного періоду подають відповідному органу казначейства мережу (реєстр змін до мережі) на паперових та електронних носіях інформації з урахуванням особливостей складання мережі, визначених у пункті 4.3 цієї глави.

Як вбачається з відповіді начальника ОСОБА_6 управління державної казначейської служби України Черкаської області №05-40/434-1458 від 30 грудня 2016 року згідно поданої мережі на 2017 рік головним розпорядником відділом охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради розпорядника нижчого рівня ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» МОЗ України у мережу на 2017 рік не включено (а.с. 18).

Згідно з підпунктом «а» пункту 8 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на охорону здоров'я, а саме на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України).

Перелік закладів охорони здоров'я та програм у галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, а також заклади охорони здоров'я, що забезпечують надання первинної медико-санітарної, амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2011 р. № 501 до якого, зокрема включено державний заклад “Спеціалізована медико-санітарна частина № 14 Міністерства охорони здоров’я України”.

Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про місцеве самоврядування» до відома виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» передачу з державної у комунальну власність спеціалізованих медико-санітарних частин необхідно було забезпечити у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не

передбачено законом.

Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року №79-VІІ опублікований у газеті «Голос України» 30 грудня 2014 року, отже такий у частині пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» набрав чинності 31 січня 2015 року, відтак ОСОБА_6 міська рада Черкаської області у період з 01 лютого 2015 року по 01 березня 2015 року зобов’язана була прийняти з державної у комунальну власність державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 міська рада Черкаської області таких дій, всупереч зазначеному вище, не виконала, що призвело до порушення норм чинного законодавства України та залишення державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України у державній власності, тому, суд приходить до висновку, що з 01 січня 2015 року державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України повинен фінансуватися та отримувати фінансову підтримку саме з місцевого бюджету ОСОБА_6 міської ради Черкаської області.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення ОСОБА_6 міської ради Черкаської області від 22 грудня 2016 року №546 «Про розподіл медико-санітарної допомоги між медичними закладами міста», яким державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України не включено в перелік закладів міста на 2017 рік, між якими проведено розподіл медико-санітарної допомоги, є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, оскільки головним розпорядником видатків місцевого бюджету м. Сміла на охорону здоров’я являється відділ охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради Черкаської області, яким не було включено державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України до мережі медичних закладів міста для їх фінансування із міського бюджету на 2017 рік, відтак дії саме такого підлягають визнанню протиправним.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 1600 гривень судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 19,49 Конституції України, ст.ст. 9, 69,71, 87, 94, 158-163 КАС України, ст.ст. 2, 22, 87 Бюджетного кодексу України, ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII, ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік» від 29 грудня 2015 року № 80-VIII, наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року №938 «Про затвердження порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», ЗУ «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, ЗУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР, Прикінцевими положеннями ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII , -

постановив:

Позовні вимоги державного закладу «Спеціалізована медико – санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я до ОСОБА_6 міської ради Черкаської області, виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, відділу охорони здоров'я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, треті особи ОСОБА_6 управління Державної казначейської служби України Черкаської області, фінансове управління виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, Міністерство охорони здоров’я про визнання протиправним рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради та скасування рішення, зобов’язання розгляду питання та прийняття рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста ОСОБА_6 міською радою, визнання протиправною бездіяльності відділу охорони здоров'я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради Черкаської області від 22 грудня 2016 року №546 «Про розподіл медико-санітарної допомоги між медичними закладами міста».

Зобов’язати ОСОБА_6 міську раду Черкаської області в місячний строк з дня набрання постановою законної сили розглянути питання та прийняти рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста, між якими розподілено медико-санітарну допомогу на 2017 рік, включивши до її складу державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України.

Визнати протиправною бездіяльність відділу охорони здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, як головного розпорядника бюджетних коштів та зобов’язати внести зміни до мережі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів на 2017 рік, включивши до мережі державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров’я України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів на користь позивача судові витрати, а саме, 1600 (одна тисяча шістсот) гривень судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.П.Опалинська