Вирок № 70803251, 08.12.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 263/5490/17

№1-кп/263/441/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

08 грудня 2017року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Лапоног Т.Г., за участю прокурорів Лимарєва Є.О.,Сивоконя В.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Устя, Паранайського району, Сахалінської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонера, одруженого, в силу ст.89 КК Українине судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та фактично мешкає за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, провулок Авіаційний, буд.№22,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2017 року приблизно о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_2, керуючи на законних підставах технічно справним автомобілем «УАЗ-2206», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині пр.Будівельників, з боку бул.Шевченка в напрямку вул.Тополина в Центральному районі м.Маріуполя Донецької області. Проїжджаючи нерегульовану ділянку проїзної частини пр.Будівельників, в районі зупинки громадського транспорту «вул. Пилипа Орлика», водій ОСОБА_2, діючи необережно, у порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, який передбачає:

п.12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди,

будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміни, діючи з необережності, проявляючи злочинну недбалість, маючи обєктивну можливість спостерігати пішохода ОСОБА_3, яка відновила рух по проїзній частині пр.Будівельників в Центральному районі м.Маріуполя, від осьової лінії дорожньої розмітки, не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля під його керуванням, в результаті чого, правою передньою частиною кузова керованого ним автомобіля «УАЗ-2206», реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма: лінійний перелом потиличної кістки в області потиличного отвору справа, забій головного мозку середнього ступеня з субарахноїдальним крововиливом справа, закритий осколковий перелом середньої третини лівої ключиці із зсувом, перелом 3-го ребра справа по середньопахвовій лінії, які по ступеню тяжкості у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент спричинення.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п.12.3 правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному звязку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Таким чином, своїми необережними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що 27.01.2017 року біля 18:00 год. по пр.Будівельників, керуючи автомобілем «УАЗ-2206», їхав на роботу у бік вул.Тополиної з приблизною швидкістю 30 км/год. Горіли ліхтарі, шлях було видно, снігу та ожеледиці на дорозі не було. З правого боку дороги була автобусна зупинка, ліхтар за нею не горів. Саме у цьому місці потерпіла, яку він побачив за 20-30м. та яка стояла на центральній роздільній лінії, перебігала дорогу. ОСОБА_2 застосував екстрене гальмування, але скоїв наїзд на потерпілу. Після цього він відразу зупинився, підійшов до неї та викликав швидку допомогу, поліцію. Потерпіла дихала, але не реагувала, від неї був запах алкоголю. Зранку він з дружиною поїхав до лікарні дізнатися про її стан. Лікар повідомив, що в неї був забій ребра та струс мозку, та надав список ліків, які він придбав приблизно на 1200 грн. ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному, визнав цивільні позови, суду пояснив, що є пенсіонером та просив суд застосувати відносно нього вимогиЗакону України «Про амністію у 2016 році», звільнити його від відбуття призначеного судом покарання.

Захисник обвинуваченого підтримала клопотання про застосування амністії до обвинуваченого.

Прокурор Сивоконь В.В. в судовому засіданні не заперечував проти застосування до ОСОБА_2Закону України «Про амністію у 2016 році».

Суд, зважаючи на думку обвинуваченого про недоцільність дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши обвинуваченому вимогист. 349 КПК України, той факт, що обвинувачений повністю визнав вину в скоєнніінкримінованого злочину, ухваливсправу розглянути без дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали справи вважає, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані зач.2 ст.286 КК України, оскільки своїминеобережними діями ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують іпом'якшують покарання.

ОСОБА_2 в силу ст.89 КК Українине судимий, вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, що суд розцінює як пом'якшувальну покарання обставину, за місцемроботи характеризується з позитивного боку, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

За результатами судового розгляду, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 67 КК України, не встановлено.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_2, обставин, які пом'якшують покарання, скоєння злочину тавідношення до скоєного, суд вважає достатнім та справедливим призначення покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах, передбачених санкцією статті. Опираючись на фактичні обставини справи, які полягають у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди на невеликій швидкості у темний час доби, суд приходить до висновку, що сукупність зазначених факторів на ґрунті необачності та самовпевненості підсудного стало передумовою вчинення правопорушення. З огляду на послідуючі дії ОСОБА_2, який вжив всіх невідкладних заходів, передбачених ПДР України, залишався на місці пригоди до приїзду правоохоронців, не намагався уникнути відповідальності, що свідчить про ступень суспільної небезпеки винної особи, яка за переконанням суду не потребує ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки її виправлення та попередження вчинення нових злочинів можливе за умов нагляду уповноваженого органу з питань пробації протягом випробувального терміну, передбаченого ст.75 КК України.

Призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає недоцільним.

Приймаючи до уваги клопотання ОСОБА_2 про застосування до нього вимогЗакону України «Про амністію в 2016 році», той факт що він є пенсіонером, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_2 вимоги п «ґ»ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році».

Наслідки застосування амністії обвинуваченому роз'яснені, але він наполягав на її застосуванні.

Позовні вимоги прокурора слід задовольнити, оскільки вони визнані обвинуваченим та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.124 КПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.370,371,374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення прав керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти такі обов'язки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

На підставі п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 звільнити повністю від відбування призначеного покарання за цим вироком.

Стягнути зОСОБА_2 на користь Маріупольської міської ради, розрахунковий рахунок КЗОЗ «Обласна лікарня інтенсивного лікування м.Маріуполя», р/рахунок 31418544700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38033949 витрати на лікування потерпілої в розмірі 8848,20 грн.

Стягнути зОСОБА_2 на користь Маріупольської міської ради, розрахунковий рахунок КУ «Маріупольська міська лікарня №4 ім.І.К.Мацука», р/рахунок 35410001023548 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 01990654 витрати на лікування потерпілої в розмірі 6695,30 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №1/19-30 від 09.02.2017 року у розмірі439,80 грн., витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №1/19-98 від 23.03.2017 року у розмірі439,80 грн., витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №1/19-122 від 12.04.2017 року у розмірі439,80 грн., а всього 1319,40 грн.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Суддя О.М.Томілін