Рішення № 70797431, 30.11.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2283/17

Провадження № 2/163/406/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря – Голядинець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

06 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом, у якому просила стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з відповідачем перебувають у шлюбі з 15 березня 2002 року, який зареєстровано Смідинською сільською радою Старовижівського району Волинської області, актовий запис №4. На даний час шлюбні відносини між ними припинено, оскільки чоловік проживає з іншою жінкою. Дитина знаходиться повністю на її утриманні, вона належним чином доглядає та піклується про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, однак, з урахуванням зростання прожиткового мінімуму для дітей, вартості послуг та цін, її доходів недостатньо для повноцінного забезпечення дитини, тому, з огляду на те, що відповідач офіційно ніде не працює, однак має тимчасові заробітки, просила стягувати з останнього аліменти саме у твердій грошовій сумі.

В судове засідання сторони не з’явились, однак в канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. При цьому, у своїх заявах: позивач вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, а відповідач – проти задоволення позовних вимог не заперечив.

За викладених обставин, суд провів розгляд справи в порядку ч. 2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З копії свідоцтва про одруження серії І-ЕГ №036532, виданого 15.03.2002 року Смідинською сільською радою Старовижівського району Волинської області, встановлено, що сторони одружились 15.03.2002 року, про що зроблено актовий запис за №4 (а.с.2).

Під час шлюбу у сторін народилась одна дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕГ №113500, виданого виконкомом Зачернецької сільської ради 01.11.2003 року (а.с.3).

Частиною другою статті 51 Конституції України визначено обов’язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Статтею 180 Сімейного кодексу України також передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.181 СК України та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Наведене свідчить, що позивач має право на звернення до суду із даним позовом до відповідача про стягнення аліментів.

Суд, при визначені розміру та способу стягнення аліментів на дитину, враховує обставини, що передбачені ст.182 СК України, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оскільки позивач стверджує, що відповідач постійного місця роботи не має, однак отримує мінливий, нерегулярний дохід, при цьому, протилежного судом у справі не встановлено, тому у справі вбачаються підстави для стягнення з останнього аліментів в твердій грошовій сумі.

Доказів існування обставин, які істотно обмежують працездатність відповідача, наявність у нього зобов’язань по утриманню інших осіб, а також існування інших обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, у справі немає, що дозволяє зробити висновок про спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, яка гарантована законодавцем.

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років становить - 1689 грн, з 1 травня - 1777 грн., а з 01 грудня 2017 року – 1860 грн., а тому, з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач спроможний виплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі по 1000 гривень щомісячно.

З огляду на викладене та у контексті наведених правових норм регулювання предмета спору, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.

Згідно ст.180 СК України, строк сплати аліментів на дитину визначений законодавцем до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі у виді судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць в сумі 1000 (одна тисяча) гривень допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Любомльський районний суд в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук