Ухвала суду № 70786079, 05.12.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4337/17

2-з/0203/117/2017

УХВАЛА

05 грудня 2017 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

Головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Булеці А.В.

за участі представника позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним; а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

В наданій заяві позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в порядку забезпечення позову просив накласти арешт на нерухоме майно, розташоване по пр.Дмитра Яворницького (ОСОБА_4), буд.49 в м.Дніпрі (Дніпропетровську), що належить на праві власності відповідачці за зустрічним позовом ОСОБА_3; накласти заборону відчуження на вказане майно та здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо останнього.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені ч.1 ст.152 ЦПК України.

Зокрема п.п.1,2 ч.1 ст.152 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться в нього або в інших осіб, а також шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до роз’яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

З первісного позову ОСОБА_3 вбачається, що останньою заявлено вимогу про визнання недійсним договору позики від 06.03.2017 року, укладеному між нею та ОСОБА_2 В той час, як останнім в зустрічному позові ставиться питання про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості, що утворилась за вказаним договором в сумі 26861440 грн.

З підстав первісного та зустрічного позову вбачається, що між сторонами об’єктивно існує спір з приводу правовідносин за договором позики.

З наданих ОСОБА_2 до заяви про забезпечення зустрічного позову відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину зареєстровано право власності на нежитлові приміщення адміністративно-торгівельної будівлі, розташовані по пр.Карла Маркса (на теперішній час пр.ОСОБА_5), буд.49 в м.Дніпропетровську (на теперішній час м.Дніпро).

За вказаних вище обставин, враховуючи наявність спору між сторонами, співмірність заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач за зустрічним позовом, заявленим ним позовним вимогам, предметом яких є стягнення боргу в значному розмірі в сумі 26861440 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення, оскільки відчуження відповідачкою за зустрічним позовом належного їй на праві власності нерухомого майна, може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову та поновлення майнових прав позивача ОСОБА_2 за захистом, яких він звернувся до суду.

При цьому, суд враховує, що забезпечення позову у запропонований останнім спосіб не обмежить відповідачку ОСОБА_3 у праві вільного володіння та користуванням належним їй майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153,208-210 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову – задовольнити.

До набрання законної сили судовим рішенням по розглядаємій цивільній справі накласти арешт, заборону відчуження та заборону здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо об’єкту нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення адміністративно-торгівельної будівлі, розташованого по пр.Карла Маркса (на теперішній час пр.ОСОБА_5), буд.49 в м.Дніпропетровську (на теперішній час м.Дніпро), що належить на праві власності ОСОБА_3 (49000, м.Дніпро, вул.Брестська,18, РНОКПП НОМЕР_1).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом п’яти днів з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред’явлення ухвали для виконання три роки.

Суддя С.Ю.Казак