Ухвала суду № 70773061, 21.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5758/17

Номер справи місцевого суду: 523/2756/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сегеди С.М., Кононенко Н.А.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 травня 2017 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування заборони на тимчасове обмеження перетинання державного кордону України,-

В С Т А Н О В И Л А

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 травня 2017 року заяву ОСОБА_2 про скасування заборони на тимчасове обмеження перетинання державного кордону України – залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до судуапеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 травня 2017 рокута постановити нову, якою скасувати заборону на тимчасове обмеження перетинання державного кордону України ОСОБА_2.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що на виконанні у Суворовському відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження ВП№45827440 по виконанню виконавчого листа № 1527/16645/12, який видав Суворовський районний суд м. Одеси 26.05.2014, про стягнення грошової суми з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 951064,91 грн. Згідно виконавчого листа № 1527/16645/12, який видав Суворовський районний суд м. Одеси 26.05.2014 боржником є ОСОБА_2 ІНН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постановою Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ВП №458274 від 30.08.2016 року проведено щомісячне утримання з заробітної плати боржника, після відрахування податків, в розмірах встановлених чинним законодавством.

Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов'язання, покладеного на неї рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 377-1 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі, наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" тощо.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв’язку з ухиленням особи від виконання зобов’язання, зокрема виконання судового рішення.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

В свою чергу, статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія вважає, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення, що не було доведено в судовому засіданні.

Як встановлено, на даний час з боржника – ОСОБА_2 щомісячно з заробітної плати відраховується грошова сума, якою здійснюється погашення виниклої заборгованості з метою виконання рішення суду, однак суд першої інстанції не з’ясував вказаної обставини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Приймаючи до уваги, що питання про скасування заборони на тимчасове обмеження перетинання державного кордону України вирішено з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу, а ухвалу суду скасовує з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, ЦПК колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3– задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 травня 2017 року – скасувати та питання за заявою ОСОБА_2 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: С.М.Сегеда

ОСОБА_4