Постанова № 7076343, 24.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-33909/08 Головуючий у 1 інстанції Кошик А.Ю.

Суддя-доповідач Літвіна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Хрімлі О.Г.

Федорової Г.Г.

при секретарі: Овчіннікові А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Прокуратури Київської області та Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 28 серпня 2008 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «СВС - Дніпро» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання нечинним акту ненормативного характеру,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Київської області від 28 серпня 2008 року позов Закритого акціонерного товариства «СВС - Дніпро» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання нечинним акту ненормативного характеру – було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 05 березня 2008 року № 0000152300/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Прокуратура Київської області та Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулися з апеляційними скаргами та просять суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

21 лютого 2007 року Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «СВС - Дніпро» з питань правових відносин з ТОВ «Будівельний світ» за червень 2006 року, за результатами якої складено Акт № 184/23-1/00132807 від 21 лютого 2008 року.

В результаті перевірки встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

На підставі зазначеного акту відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0000152300/0 від 05 березня 2008 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 899760,60 грн., у тому числі 599840,40 грн. - за основним платежем та 299920,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закон), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в 2006 році позивач уклав з ТОВ «Будівельний Світ»договір від 26 травня 2006 року № 05/С-06.2 на виконання будівельних робіт з прокладання силового кабелю 110 кВ «Центр-Вокзальна» на суму 3599042,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 599 840,40 грн.

Виконання робіт за укладеним Договором підтверджується актами виконаних робіт: Акт №1 за червень 2006 року на загальну суму 1 607 196,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 267866,00 грн. та Актом №2 за червень 2006 року на загальну суму 1 991 846,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 331974,40 грн.

Між тим, згідно вищезазначених актів виконаних робіт до вартості робіт по прокладенню силового кабелю було включено вартість транспортних послуг. Разом з тим в податковій накладній № 6031 від 30 червня 2006 року в графі «транспортні послуги» значиться 0,00 грн. Будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджують здійсненя робіт за вищезазначеною накладною позивачем надано не було, що на думку колегії суддів викликає сумніви щодо реальності наданих послуг

Як вірно встановлено судом першої інстанції, розрахунки між сторонами за вищезазначеним договором проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 4343 від 21 серпня 2006 року на суму 200000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.); платіжним дорученням №4604 від 07 вересня 2006 року на суму 282000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 47000,00 грн.); платіжним дорученням №420 від 10 жовтня 2006 року на суму 90000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15000,00 грн.); платіжним дорученням №4761 від 17 жовтня 2006 року на суму 200000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.), а також у вексельній формі (вексель на суму 2827042,40 грн. з ПДВ).

ЗАТ «СВС-Дніпро» було сплачено податок на додану вартість та отримано податкову накладну № 6031 від 30 червня 2006 року про сплату податку на додану вартість на суму 599 840, 40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що погашення векселя на суму 2827042,40 грн. з ПДВ позивачем не здійснювалося, даний факт підтверджується поясненнями головного бухгалтера підприємства.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону - податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправомірно було не прийнято до уваги доводи Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про те, що рішенням Суворівського районного суду м. Одеса від 19 грудня 2006 року було визнано недійсними статут ТОВ «Будівельний Світ» з моменту його реєстрації, а саме з 12 вересня 2005 року, свідоцтво № 23088685 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельний світ» з моменту видачі, а саме з 07 жовтня 2005 року, а тому позивачем безпідставно враховано податкову накладну у податковому обліку для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Крім того, колегія суддів приймає до уваги посилання апелянтів на те, що ТОВ «Будівельний Світ» здійснювало свою діяльність через підставних осіб, які не мали наміру займатися підприємницькою діяльністю.

Враховуючи викладене вище та на основі детального вивчення матеріалів справи, правового аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Прокуратури Київської області та Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 28 серпня 2008 року – скасувати. В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «СВС - Дніпро» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 грудня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 30 листопада 2009 року.