Постанова № 70760775, 02.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року Справа № 904/6706/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017у справі№ 904/6706/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"простягнення плати за зберігання вантажуза участю представників сторінвід позивача:Григоріва О.Ю., від відповідача:не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 у справі № 904/6706/16 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 14692248 грн. плати за зберігання вантажу, 2203,84 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 904/6706/16 (у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б.-головуючого, Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 у справі № 904/6706/16 змінено. Викладено у такій редакції: "Позов частково задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі (Орджонікідзе) 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького (Карла Маркса), будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 102938,16 грн. плату за зберігання вантажу; 1544,07 грн. витрати з оплати судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 904/6706/16, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 904/6706/16, і залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши застосування норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" 16.11.2012 укладено договір № ПР/М-12-1334/НЮдч з урахуванням додаткової угоди № 6/7 від 15.12.2015 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна філії "Придніпровської залізниці".

Відповідно до пункту 1. договору сторонами погоджено, що відповідно до Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станцій залізниці, зокрема, до станції Кривий Ріг-Головний у парній горловині через стрілку № 54, межею під'їзної колії є вхідний сигнал "Чс" станції Кривий Ріг-Головний. Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника.

Відповідно до п. 4. договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.

Відповідно до пункту 6. договору вагони з аглорудою, вугільним концентратом, вапняком в організованих однорідних маршрутах, інші вантажі на адресу власника колії у розборочних составах подаються локомотивом залізниці зі станції Кривий Ріг-Головний на одну з колій станції Східна-Прийомовідправна власника колії по прямому маршруту або через станцію Новоблочна, а вагони з коксом і обкотишами окремими составами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну з колій станції Новобункерна власника колії через станцію Новоблочна та парк Вхідний.

Відповідно до пункту 5. договору здавання вагонів на станцію Східна-Прийомоздавальна під'їзної колії здійснюється за інтервалом 2,0 години, на станцію Новобункерна - 4,0 години.

Власник колії сплачує залізниці плату за подачу, забирання вагонів, за користування вагонами, та інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії відповідно до діючих нормативно-правових актів. Списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії. Збори і плати вносяться з урахуванням оголошених Укрзалізницею коефіцієнтів (п. 16. договору).

Договір укладено строком на 5 років з 17.11.2012 по 16.11.2017 включно (п. 21. договору).

04.02.2016 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибув поїзд у складі 55 порожніх вагонів, як вантаж на своїх осях.

Прийомоздавальник залізниці Сорокун негайно по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів та готовність подавання їх на під'їзну колію 04.02.2016 об 08:20. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_1 Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 302 у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Відповідачем повідомлено про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею складено акт загальної форми № 574 від 04.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримано на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 04.02.2016 о 8:40. Представник відповідача ОСОБА_1 від підпису в акті загальної форми відмовився, про що додатково складено акт загальної форми № 5888 від 04.02.2016.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідачем прийнято зазначені вагони із запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 610 від 05.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів 05.02.2016 - 15:00 Від підпису акта загальної форми представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 5898 від 05.02.2016.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу складено акт загальної форми № 4886 від 09.02.2016.

Плату за зберігання вантажу у сумі 649,60 грн. (без ПДВ) включено до накопичувальної картки № 09029045 від 08.02.2016. Проте відповідачем нараховану суму повністю не визнано, про що зазначено у зауваженні до накопичувальної картки.

06.02.2016 на станцію Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибув поїзд у складі 65 вагонів з вантажем "вугілля кам'яне".

Прийомоздавальник залізниці Демченко негайно по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів із вугіллям та готовність подавання їх на під'їзну колію 06.02.2016 о 03:15. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_1 Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 324 у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Відповідачем повідомлено про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею складено акт загальної форми № 623 від 06.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримано на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 06.02.2016 - 05:15 год. Представник відповідача ОСОБА_1 від підпису в акті загальної форми відмовився, про що складено акт загальної форми № 6355 від 06.02.2016.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідачем прийнято вагони із значним запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 666 від 07.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів - 07.02.2016 - 06:30. Від підпису акта загальної форми представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 6365 від 07.02.2016.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу складено акт загальної форми № 4884 від 09.02.2016; 36004,00 грн. (без ПДВ) включено до накопичувальної картки № 09029051 від 09.02.2016. Проте відповідачем нараховану суму повністю не визнано, про що зазначено у зауваженні до накопичувальної картки.

12.02.2016 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибув поїзд у складі 50 вагонів з вантажем "вапняк для флюсування".

Прийомоздавальник залізниці Сорокун негайно по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів та готовність подавання їх на під'їзну колію 12.02.2016 о 02:35. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_2. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 432 у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Відповідачем повідомлено про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею складено акт загальної форми №743 від 12.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримано на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 12.02.2016 о 2:35. Представник відповідача від підпису в акті загальної форми відмовився, про що додатково складено акт загальної форми № 6679 від 12.02.2016.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідачем прийнято зазначені вагони із запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 766 від 13.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів-13.02.2016 о 14:00. Від підпису акта загальної форми представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 6689 від 13.02.2016.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу складено акт загальної форми № 4891 від 12.02.2016.

Плату за зберігання вантажу у сумі 29781,80 грн. включено до накопичувальної картки № 16029073 від 15.02.2016. Проте відповідачем нараховану суму повністю не визнано, про що зазначено у зауваженні до накопичувальної картки.

14.02.2016 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибув поїзд у складі 51 вагону з вантажем "вапняк для флюсування".

Прийомоздавальник залізниці Демченко по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів з вантажем та готовність подавання їх на під'їзну колію 14.02.2016 о 07:20. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_2. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 461 у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Відповідач повідомив про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею складено акт загальної форми № 795 від 14.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримано на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 14.02.2016 о 09:20. Представник відповідача ОСОБА_2 від підпису в акті загальної форми відмовився, про що складено акт загальної форми № 7009 від 14.02.2016.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідачем прийнято зазначені вагони із значним запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 817 від 15.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів -15.02.2016 о 12:10 год. Від підпису акта загальної форми представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 7022 від 15.02.2016.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу складено акт загальної форми № 4900 від 16.02.2016.

Плату за зберігання вантажу у сумі 28004,00 грн. включено до накопичувальної картки № 16029077 від 16.02.2016. Проте відповідачем нараховану суму повністю не визнано, про що зазначено у зауваженні до накопичувальної картки.

24.02.2016 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибув поїзд у складі 50 вагонів з вантажем "вапняк для флюсування" та "доломіт вогкий металургійний".

Прийомоздавальник залізниці Демченко по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів з вантажем та готовність подавання їх на під'їзну колію 24.02.2016 о 14:45. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_1. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 579 у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Відповідач повідомив про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею за участю представника відповідача Назаренко О.Н складено акт загальної форми № 1007 від 24.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримано на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 24.02.2016 о 06:45.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідачем прийнято зазначені вагони із значним запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 1039 від 25.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів -25.02.2016 о 16:50.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу складено акт загальної форми № 7116 від 29.02.2016.

Плату за зберігання вантажу у сумі 27996,00 грн. включено до накопичувальної картки № 01039099 від 29.02.2016. Проте відповідачем нараховану суму повністю не визнано, про що зазначено у зауваженні до накопичувальної картки.

У зв'язку з наявністю у накопичувальних картках зауважень відповідача, нараховані суми з його особового рахунку залишилися не списаними.

Судом апеляційної інстанції вказано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана із переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту та відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (ст. 46 статуту).

Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Відповідно до п. 8 Порядку збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача-з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці-з моменту затримки.

У пункті 1 Правил складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не складається комерційний акт.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317.

Після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу у розмірі 4,0 грн. за 1 т вантажу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 № 13 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у встановленому порядку повідомив відповідача про надходження вантажів на його адресу та час подавання вагонів з вантажем на залізничну під'їзну колію відповідача. Проте відповідачем подані вагони вчасно не прийнято на свою під'їзну колію. Час затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми, плата за зберігання вантажу, її розмір, визначено та зазначено у накопичувальній картці.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача у зв'язку з неприйняттям вагонів власником колії.

Позивачем своєчасно повідомлено відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача щодо яких складено вказані акти загальної форми.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності, передбаченої ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України та ст. 137 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку: матеріали справи свідчать про те, що подією, яка стала підставою для подання позову у даній справі є неприйняття вагонів вантажовласником (затримка вагонів), про що складено акти загальної форми ГУ-23, зокрема, від 05.02.2016 № 610 та від 06.02.2016 № 623. Саме з часу складання цих актів починається перебіг строку позовної давності. Відповідно шестимісячний строк позовної давності за вказаними актами закінчився 06.08.2016 та 07.08.2016 відповідно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовну заяву та додані до неї документи позивачем направлено до суду 08.08.2016, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що позов про стягнення плати за зберігання вантажу за актами загальної форми ГУ-23, зокрема, від 05.02.2016 № 610 та від 06.02.2016 № 623 пред'явлено з пропуском встановленого строку позовної давності. Відповідно висновок місцевого господарського суду щодо перебіг строку позовної давності починається з дати здійснення відповідачем напису на накопичувальній картці, є помилковим, оскільки підставою для нарахування плати за зберігання вантажу є саме акти загальної форми ГУ-23, які фіксують правопорушення, тому є підставою для подання позову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що накопичувальні картки не фіксують правопорушення, а є лише документом, який використовується при розрахунках за надані послуги.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що пред'явлення накопичувальних карток для оплати не може розцінюватися як поважна причина пропуску строку позовної давності, оскільки відноситься до суб'єктивних факторів та не може розцінюватись як об'єктивна обставина пропуску строку позовної давності.

Суд апеляційної інстанції правомірно не вбачає поважності причин пропуску строку позовної давності та позивачем доказів не надано.

Аналогічної правової позиції дотримується ВГСУ у постанові від 22.03.2017 № 904/7033/16.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято з повним дослідженням всіх обставин справи, тому постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 904/6706/16 Господарського суду Дніпропетровської області слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 904/6706/16 Господарського суду Дніпропетровської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 904/6706/16 Господарського суду Дніпропетровської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 904/6706/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 904/6706/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Карабань В.Я. Нєсвєтова Н.М.