Постанова № 7075282, 08.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Логойда Т.В.

Суддя-доповідач Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

8 грудня 2009 року справа № 2а-13041/09

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Нікуліна О.А.

при секретарі

за участі

представників позивача

представників відповідача Кондрашовій Н.М.

Щербакової Н.В., Бодягіна Є.Є.

Ткаченка П.І., Незамова В.Л., Ястремського В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Маріуполі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року в адміністративній справі № 2а-13041/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Державної податкової інспекції в м. Маріуполі про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ВАТ «ММК ім. Ілліча») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у місті Маріуполі Донецької області (далі ДПІ в м. Маріуполі) перевірки з питань дотримання лікувально-діагностичним центром товариства порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій складено акт від 14 травня 2009 року №0112/05/19/23/00191129, в якому вказувалося на порушення товариством вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилося в незабезпеченні сум готівкових грошових коштів на місті проведення розрахунків сумі грошових коштів, що вказана в денному звіті РРО.

На підставі акту 10 червня 2009 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692304, яким нараховано штраф на суму 2000 грн.

26 червня 2009 року вказане рішення оскаржено до Державної податкової адміністрації Донецької області, за результатами розгляду скарги 16 липня 2009 року залишено без змін.

Вважав, що перевірку податковим органом проведено з порушенням вимог законодавства, оскільки ні письмового повідомлення, ні судового рішення про проведення перевірки отримано не було.

В порушення пп. 7.8 п. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, та вимог пп. 3.1 п. З Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 23 квітня 2009 року №210, було проігноровано наявність касової книги, прибуткових та видаткових касових ордерів, журналів реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, які належним чином велися у відокремленому підрозділі товариства, де проводилася перевірка.

Крім того, в підрозділі, що перевірявся, готівкові розрахунки проводяться виключно за надання послуг власного виробництва (надання медичних послуг) в прядку, передбаченому п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО). Під час проведення перевірки грошові кошти в сумі 400 грн. були своєчасно оприбутковані шляхом оформлення прибуткового касового ордеру від 14 травня 2009 року №14 з наступним відображенням в касовій книзі та відповідно не могли бути проведені через РРО, що встановлений у касі структурного підрозділу. Особі, що внесла ці кошті в касу, видана квитанція до прибуткового касового ордеру, що було відображено в поясненнях касира.

В порушення вимог п.п. 4.11 п. 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було прийнято через 16 днів після вручення акту перевірки.

Просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2009 року №0000692304.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-13041/09 позов задоволений.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: в підрозділі, який перевірявся, готівкові розрахунки повинні проводитися виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, який зареєстрований за ним, а саме - Datecз МР-500 Т-05, заводський №ДГ 090010565, фіскальний № 0519001206. Касиром було надано квитанцію форми 557 ЛДЦ, яка не передбачена законодавством. Факт порушення законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлено актом. Просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечували представники позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є юридичною особою і як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у місті Маріуполі Донецької області. Має відокремлений підрозділ - лікувально-діагностичний центр.

На господарську одиницю ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зареєстрований реєстратор розрахункових операцій Datecз МР-500 Т-05, заводський №ДГ 090010565, фіскальний № 0519001206 (реєстраційне посвідчення від 29 листопада 2004 року).

14 травня 2009 року о 9 год. 30 хв. лікувально-діагностичним центром ВАТ «ММК ім. Ілліча» надано послугу на суму 400 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Як стверджує позивач та з чим погодився місцевий суду, розрахунок за послугу було проведено через касу з оформленням прибуткового касового ордеру від 14 травня 2009 року №14 і видаткового касового ордеру від 14 травня 2009 року №14 та видачею покупцю послуги квитанції про оплату, підписаної і завіреної печаткою у встановленому порядку. Прибуткові та видаткові касові ордери зареєстровані у журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. Разом з квитанцією покупцю була надана квитанція форми 557 ЛДЦ, яка не є документом бухгалтерського обліку, а є внутрішнім документом, який надається пацієнту для наступного пред'явлення його лікарю в підтвердження сплати коштів за надання певної лікувально-діагностичної послуги. При цьому грошові кошти не проводилися через реєстратор розрахункових операцій.

За результатами проведеної податковим органом перевірки з питань дотримання лікувально-діагностичним центром ВАТ «ММК ім. Ілліча» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій складено акт від 14 травня 2009 року №0112/05/19/23/00191129, в якому вказувалося на порушення ним вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилося в незабезпеченні сум готівкових грошових коштів на місті проведення розрахунків сумі грошових коштів, що вказана в денному звіті РРО у сумі 400 грн. (1627 грн. - 1227 грн.).

Перевірка проводилася згідно наказу від 05 травня 2009 року №114 «Про проведення перевірок суб'єктами господарської діяльності у травні 2009 року» та на підставі направлень від 06 травня 2009 року № 231 і 236, в яких замість лікувально-діагностичного центру зазначено, що вони видані на проведення перевірки медичного центру «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Від отримання направлень касир відмовилася, що податковим органом відображено в самих направленнях.

Касир надала письмові пояснення, в яких зазначила, що сума 400 грн. не була проведена через касовий апарат, а на вказану суму була виписана квитанція про оплату.

18 травня 2009 року через відмову від ознайомлення та підписання акт направлено на адресу товариства та запропоновано прибути до податкового органу для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання пояснень і документів щодо фактів, викладених в акті.

На підставі акту 10 червня 2009 року та згідно зі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692304 на суму 2 000 грн.

26 червня 2009 року вказане рішення оскаржено до Державної податкової адміністрації Донецької області, і за результатами розгляду скарги 16 липня 2009 року залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що лікувально-діагностичний центр надав послугу на суму 400 грн., розрахунок за яку провів з оформленням прибуткового касового ордеру і видаткового касового ордеру та видачею покупцю послуги квитанції про оплату, підписаної і завіреної печаткою у встановленому порядку. Тобто, на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО лікувально-діагностичний центр при наданні послуг звільнений від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок і ним було дотримано процедуру проведення розрахунків, передбачену вказаними положеннями Закону.

Проте з такими висновками місцевого суду не може погодитися судова колегія.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.

Згідно ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності обставин, передбачених у цій статті.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем проведена перевірка дотримання позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі плану проведення перевірок, направлень на перевірку, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Твердження позивача щодо необхідності письмового повідомлення про перевірку не пізніше, ніж за 10 днів, не відповідає законодавству. До позапланових перевірок таке повідомлення не вимагається. Крім того, специфіка обставин, які слід зясовувати при проведенні таких перевірок, свідчить про необхідність їх проведення раптово, бо в іншому випадку доцільність їх проведення викликає сумнів.

Далі, з гідно п.1 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок .

Статтею 9 Закону про РРО передбачено виключний перелік розрахункових операцій, при здійсненні яких реєстратори та розрахункові книжки не застосовуються.

Дійсно, п унктом 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку .

Таким чином, не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункової операції можливе лише у випадку проведення розрахунку

1) у касах;

2) з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів;

3) видачею відповідної квитанції;

4) дотримання встановленого порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, пацієнту лікувально-діагностичного центру ОСОБА_8 була видана квитанція форми 557 ЛДЦ, на якій присутній підпис в графі «лікар» (а.с.59).

В письмових поясненнях касир ЛДЦ ВАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_9 зазначила, що людина, яка стажувалася, не провела суму в 400 гривень через касовий апарат, оскільки допустила помилку і виписала квитанцію про оплату (а.с.14).

Матеріали справи також містять дані про проведення спірної розрахункової операції через РРО об 11 годині 35 хвилин того ж дня (а.с.65).

Крім того, в матеріалах справи присутні також прибутковий касовий ордер №14 (містить підписи головного бухгалтера і касира) та видатковий касовий ордер №14 на суму 400 гривень, оформлені 14.05.2009 року, тобто в день перевірки (а.с. 77, 78).

В письмових поясненнях касир ОСОБА_9 не згадувала про використання прибуткових та видаткових касових ордерів, не надала їх перевіряючим.

Судом першої інстанції не були враховані приписи Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320.

Під час перевірки було з'ясовано, і це підтверджується висновками акту перевірки та залучених до нього документів, що ВАТ «ММК ім. Ілліча» не здійснював виписку прибуткового касового ордеру, який дає право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Місцевим судом не надана правова оцінка тому, що під час прийняття грошових коштів у сумі 400 грн. громадянину ОСОБА_8 був наданий не корінець (квитанція) прибуткового касового ордеру, а квитанція форми 557 ЛДЦ, яка свідчить про прийняття від зазначеного громадянина грошових коштів за проведення МРТ.

Відповідно до п. 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 (далі - Положення) касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України .

Відповідно до п. 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Приписами п. 3.3 Положення, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства . Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником .

Відповідно до п. 3.11 Положення, прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями.

Форму прибуткового касового ордера встановлено додатком 2 Положення, в якому визначені обов'язкові реквізити, які він повинен містити. ЛДЦ ВАТ «ММК ім. Ілліча» не надавався прибутковий касовий ордер, а видавалась квитанція форми 557 ЛДЦ, яка не містить таких реквізитів, та не містить підпису головного бухгалтера та печатки підприємства. Крім того, прибутковий касовий ордер повинен оформлюватися одночасно з касовою операцією.

Тобто, квитанція форми 557 ЛДЦ не є документом, який би відповідав положенням пункту 1 статті 9 Закону про РРО, відтак, позивач не дотримався зазначених положень закону, щоб звільняло його від застосування реєстратору розрахункових операцій.

Отже, ВАТ «ММК ім. Ілліча» у порушення вимог п.1 ст. 3 Закону про РРО проводив розрахункові операції при наданні вказаних послуг без застосування РРО та без видачі розрахункового документу встановленої форми.

Відповідальність за вказані правопорушення передбачена п.1 ст. 17 Закону про РРО у вигляді фінансової санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих послуг (які не проведені через РРО і на які не роздруковані відповідні розрахункові документи).

Державні податкові інспекції у містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України (п. 6 ст. 10, п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

За вказані правопорушення, на підставі ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ДПІ у м. Маріуполі застосовано до ВАТ «ММК ім. Ілліча» фінансові (штрафні) санкції в сумі 2000 гривень.

Враховуючи викладене, працівники ДПІ діяли в межах закону і рішення ДПІ від 10.06.2009 р. №0000692304 про застосування до ВАТ «ММК ім. Ілліча» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2000 грн. відповідає вимогам чинного законодавства, а отже є законним.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336, на який посилався представник відповідача, не підлягає застосуванню до підприємств, установ і організацій при наданні ними послуг у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Приписи статей 9 та 10 Закону про РОО містять різне правове навантаження.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні позову.

В повному обсязі постанова складена 11.12.2009 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Маріуполі - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі №2а-13041/09 - с касувати .

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Державної податкової інспекції в м. Маріуполі «про скасування рішення» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий І.В.Сіваченко

Судді С.П.Дяченко

О.А.Нікулін