Рішення № 70749861, 24.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред’явили до суду позов до виконавчого комітету Тернопільської міської ради та Тернопільської міської ради про визнання права власності на квартиру №148а, загальною площею 90,4 кв.м., житловою площею 54,60 кв.м., що знаходиться в будинку №11 по проспекту Злуки в м. Тернопіль, по ? її частині. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 25 жовтня 2000 року ОСОБА_1 видано ордер на склад сім’ї: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (дочка) на зайняття жилого приміщення №148а в гуртожитку за адресою: проспект Злуки, 11, м. Тернопіль, житловою площею 21,5 кв.м. У помешканні за адресою: проспект Злуки, 11/148а, м. Тернопіль сім’я позивачів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_4 зареєстрована та фактично проживає з квітня 2001 року. Вказаний гуртожиток належав виробничому об"єднанню “Текстерно”, на даний час його власником є Тернопільська міська рада. Вказують, що 11 липня 2017 року вони (ОСОБА_1, ОСОБА_2 Я.) звернулися до Тернопільської міської ради із заявою про отримання у власність займаного ними житла в гуртожитку за адресою: проспект Злуки, 11/148а, м. Тернопіль, долучивши до заяви усі необхідні документи. Однак, Тернопільська міська рада відмовила їм у приватизації вказаного помешкання, у зв'язку з чим просять визнати за ними право власності на згадувану квартиру.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, однак їх представник ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради у судове засідання не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, долучивши до заяви письмові заперечення, у яких покликається на те, що в даній ситуації, позивачам необхідно узаконити існуючу добудову шляхом подання Тернопільській міській раді через ЦНАП наступні документи: звіт про проведення технічного обстеження; засвідчену в установленому порядку копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; засвідчену в установленому порядку копія технічного паспорта (з відміткою про проведене технічне обстеження; заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта; два примірники декларації про готовність об'єкта до експлуатації. На підставі поданих документів відбувається реєстрація Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що у свою чергу дає можливість заявнику провести реєстрацію прав власності на об'єкт кімната №148 а по проспекту Злуки,11.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти:

25 жовтня 2000 року виробничим об’єднанням “Текстерно” на ім’я ОСОБА_1, який прцює столярем ЖКВ видано ордер на житлову площу в гуртожитку №131, який дає на право зайняття з сім’єю з трьох осіб житлової площі в кімнаті №148 по проспекту Злуки, 11, розміром 21,5 кв.м. До складу сім’ї ОСОБА_1 входять: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – дружина та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка.

17 липня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до голови правління ВАТ “Текстерно” із заявою про надання дозволу на добудову до квартири по вул. Злуки, 11/148.

Із інформації за №150 від 02 серпня 2004 року направленої на ім’я міського голови м. Тернополя ОСОБА_6 вбачається, що ВАТ “Текстерно” в особі голови правління дає дозвіл ОСОБА_1 на добудову балкону на першому поверсі до квартири №148 “а” по проспекті Злуки, 11.

Як вбачається із експертного висновку №215 виданого 16 червня 2009 року Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Тернопільській області, проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів у проекті “На відповідність будівельним та санітарним нормам здійсненої самочинної добудови до квартири по вул. Злуки, 11/148 а в м. Тернополі” порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.

Згідно проекту на відповідність будівельним та санітарним нормам здійсненої самочинної добудови до квартири по вул. Злуки, 11/148а в м.Тернополі, виготовленим приватно-вишукувальним кооперативом “Віраж”, самочинна добудова до квартири по вул. Злуки, 11/148а в м. Тернополі в цілому, відповідає містобудівельним, протипожежним, санітарним нормам і правилам. Будівля і будівельні конструкції придатні для подальшої експлуатації

Довідкою №15/17 виданою 10 серпня 2009 року відкритим акціонерним товариством “Тернопільське об’єднання “Текстерно” стверджується, що згідно рішення адміністрації та профспілкового комітету працівнику об’єднання ОСОБА_1 в 2000 році було виділено площу 21,5 кв.м. під житлове приміщення за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 11 на підставі чого було видано ордер №131 на кімнату №148“а”. ОСОБА_1 прописаний за даною адресою з 26 квітня 2001 року.

03 вересня 2015 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7, про що складено відповідний актовий запис №1538 Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище “Дяків”.

Приміщення гуртожитку №11 на проспекті Злуки в м. Тернополі передане Тернопільській міській раді та перебуває у її власності.

11 липня 2017 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Тернопільської міської ради про передачу йому у приватну власність житлового приміщення в гуртожитку, яке він займає на умовах найму разом із членами сім’ї – дочкою ОСОБА_2.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16 серпня 2017 року №585 “Про затвердження протоколу засідання міської комісії із забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків” затверджено рішення міської комісії із забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків, яким відмовлено ОСОБА_1 в передачі у власність жилого приміщення №148а в гуртожитку за адресою: проспект Злуки, 11, у зв’язку із добудовою додаткових приміщень.

Довідкою №3489 виданою 08 червня 2017 року ПП “Тернопількомсервіс” стверджується, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3/148а. Власником особового рахунку цієї житлової площі є ОСОБА_1. Будинок знаходиться на балансі ПП “Тернопількомсервіс”. Сім’я складається із двох осіб: ОСОБА_1, зареєстрований за вказаною адресою з 26 квітня 2001 року та ОСОБА_2 – дочка, зареєстрована за вказаною адресою з 26 квітня 2001 року.

У відповідності до довідки №3488 виданої 08 червня 2017 року ПП “Тернопількомсервіс” у квартирі за адресою: проспект Злуки, 11/148а мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України “Про приватизацію Державного житлового фонду”: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно акту обстеження житлових умов заявника від 08 червня 2017 року складеного головним інженером ОСОБА_8, майстром дільниці ОСОБА_9 паспортистом ОСОБА_10, при перевірці житлових умов квартири за адресою: проспект Злуки, 11/148а, м. Тернопіль встановлено, що жила площа складається з: 3 кімнат житловими площами: 12,9 кв.м., 13,9 кв.м., 25,8 кв.м.; 3 коридори: 7, кв. м., 2,0 кв.м., 8,8 кв.м.; кухня – 8,8 кв.м., гардероб – 4,1 кв.м, кухня – 8,8; туалет – 1,3 кв.м.; ванна – 2,3 кв.м; 2 кладови: 0,4 кв.м., 0,3 кв.м. на першому поверсі. Квартира належить місцевій раді, квартира окрема. На даній площі проживає: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Таким чином, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 фактично проживають та зареєстровані в кімнаті №148а в гуртожитку за адресою проспект Злуки, 11 в м.Тернопіль упродовж тривалого періоду часу понад 16 років.

Записами трудової книжки серії БТ-ІІ №1663354 стверджується, що ОСОБА_1 30 січня 1989 року прийнятий в ЖКВ столярем 3 розряду у ВАТ “Текстерно”.

01 жовтня 2008 року звільнений з роботи по ст. 38 КЗПП України за власним бажанням, згідно наказу №137 від 01 жовтня 2008 року.

Як убачається із записів трудової книжки серії АН №181464 ОСОБА_4 17 червня 2014 року прийнята на роботу у ВАТ “Текстерно” на посаду бухгалтера, згідно наказу №81-00 від 16 червня 2014 року.

08 грудня 2015 року звільнена за власним бажанням, згідно наказу №145-00 від 07 грудня 2015 року.

У відповідності до довідки №3491 виданої 09 червня 2017 року ПП “Тернопількомсервіс” ОСОБА_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3/148а, дійсно прописаний за вищевказаною адресою. Не працює, згідно наказу №7021 від 30 вересня 2016 року, згідно запису в трудовій книжці.

Згідно довідки №3487 виданої 09 червня 2017 року ПП “Тернопількомсервіс” ОСОБА_2, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3/148а, дійсно прописана за вищевказаною адресою. Не працює, згідно наказу №145-ос від 07 грудня 2015 року, згідно запису в трудовій книжці.

Відповідно до довідок №1259, №1260 виданих 09 червня 2017 року ТзОВ “Міське бюро технічної інвентаризації”, згідно обліку бюро технічної інвентеразації позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не мають зареєстрованого права власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.

Довідкою виданою ТВБВ №10019/08 філії – Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” №239 від 04 липня 2017 року стверджується, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 включені в списки для приватизації житла за адресою: м. Тернопіль, вул. Злуки, 11/148а в ТВБВ №10019/08 філії – Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк”. Житлові чеки не використано.

Як вбачається із відповіді голови ОСНБК “Добробут” №29 від 25 вересня 2017 року, орган самоорганізації населення будинковий комітет “Добробут” будинку №11 по проспекту Злуки в м. Тернополі не заперечує проти оформлення права власності на квартиру №148а загальною площею 90,4 кв.м., житловою площею 54,6 кв.м. в гуртожитку за адресою: проспект Злуки,11 в м. Тернопіль.

09 червня 2017 року приватним підприємством проектне бюро “Євростиль” виготовлено технічний паспорт на квартиру №148а в багатоквартирному житловому будинку №11 по проспекту Злуки в м. Тернопіль. Замовником технічної інвентаризації у вказаному технічному паспорті зазначено ОСОБА_1.

Згідно технічної характеристики житлових і допоміжних приміщень квартири №148а на проспекті Злуки, 11 в м. Тернопіль, квартира посімейного заселення розташована на першому поверсі п’ятиповерхового цегляного будинку та складається з трьох кімнат житловою площею 54, 6 кв.м., загальна площа квартири становить 90,4 кв.м.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Конституцією України серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

Вимогами ст. 1 Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” встановлено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

В силу вимог ч.1 ст. 4 указаного Закону, громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради. Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Приватизація жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад, які раніше були самовільно переплановані, може відбуватися після визнання перепланування таким, що відповідає законодавству України щодо технічних умов і будівельних норм до житла.

Статтею 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” передбачено, що до об'єктів приватизації належать квартири

багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові

приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції),

кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і

більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються

громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Згідно п. 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 N 396, передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" ( 500-17 ) перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Житлового Кодексу Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

В силу ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист права власності, відповідно до ст.16 ч.2 п.1 Цивільного кодексу України, здійснюється, зокрема, шляхом його визнання.

Стаття 331 ЦК України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16, у ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об’єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об’єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об’єкт будівництва» (статті 876, 877, 879881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва) це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб’єктивних цивільних прав стосовно об’єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Судом установлено, що здійсненням перепланування помешкання позивачем не порушені права інших осіб.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оскільки позивачі не мають власного житла, правомірно проживають та користуються гуртожитком, зареєстровані та проживають в ньому понад 16 років, гуртожиток перебуває у комунальній власності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання за позивачами права власності по 1/2 частині на квартиру №148а, загальною площею 90,4 кв.м., житловою площею 54,6 кв.м., що знаходиться в будинку №11 по проспекту Злуки в м. Тернопіль.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 213, 215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири №148а, загальною площею 90,4 кв.м., житловою площею 54,6 кв.м., що знаходиться в будинку №11 на проспекті Злуки в м. Тернополі.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири №148а, загальною площею 90,4 кв.м., житловою площею 54,6 кв.м., що знаходиться в будинку №11 на проспекті Злуки в м. Тернополі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.