Рішення № 70707970, 29.11.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6894/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Городецької Л.М.,

при секретарі - Думичі Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, Буський районний відділ державної реєстрації Актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, факту неправильності (неповноти) запису про національність ОСОБА_2 в актовому записі №1 від 20 січня 1916 року, неправильності запису про національність ОСОБА_3 в актовому записі №15 від 06 серпня 1942 року, неправильність запису про національність ОСОБА_1 в актовому записі №4484 від 28 травня 1979 року.

В обґрунтування поданої заяви заявник покликається на те, що народився 28 травня 1979 року виховувався відповідно до польських традицій, сповідує римо-католицьку віру, підтримує стосунки зі своїми родичами – поляками, які проживають на території Польщі, святкує польські свята та вважає себе поляком. Його бабця, ОСОБА_4 народилась 20 січня 1916 року в с. Переволочне, про що в церковній книзі села Переволочно, було зроблено актовий запис №1 від 20 січня 1916 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00012166813 від 16 травня 2013 року. 6 серпня 1942 року Заболотцівським Райбюро ЗАГС Львівської області зареєстровано народження мого батька ОСОБА_3, про що було видано свідоцтво про народження ЯР № 311018, та складено відповідний актовий запис №15 від 26.08.1942 року, де у графі національність батьків вказана не була. Маючи відомості про те, що моя прабабця ОСОБА_5 (Sachno Marja) , була полькою, що підтверджується архівною довідкою № Г-67 від 14.09.2016 року. Проcить встановити юридичні факти, які мають істотне значення для встановлення його сімейного походження. Він, його батько та бабця відносять себе до польської національності і на даний час він бажаю відновити та підтвердити свою, батька та бабці дійсну національність, як передбачено ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Просить позов задоволити.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує у повному обсязі, просить таку задоволити.

Представники заінтересованих осіб - Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, Буський районний відділ державної реєстрації Актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу можна слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення з огляду на наступне. .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 28 травня 1979 року у м. Львові в сім’ї ОСОБА_3 та ОСОБА_6, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії 1-СГ №563217 виданим Львівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, та про що зроблено відповідний актовий запис №4484. (а.с.6)

ОСОБА_3 народився 06 серпня 1942 року в с. Переволочне Заболотівського району Львівської області. Згідно копії свідоцтва про народження ЯР № 311018, батьками ОСОБА_3 були ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в графах про національність проставлений прочерк. (а.с.7)

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження та Центрального державного історичного архіву вбачається, що ОСОБА_2 народилась 20 січня 1916 року в с. Переволочне, про що в церковній книзі села Переволочно, було зроблено актовий запис №1 від 20 січня 1916 року. (а.с.8, 28)

Відповідно до довідки №18/2014 від 10.08.2014 року, виданої Релігійною громадою римо-католицької церкви парафії св.. Антонія у Личаківському районі м. Львова, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. – католик, регулярно дотримується традицій і польських обрядів.

Згідно зі статтею 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду та віросповідання.

Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при ньому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про національні меншини в Україні» Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід’ємною частиною загальновизнаних прав людини. До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Згідно ст. 11 ЗУ «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

В статті 1 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин від 01.02.1995, ратифікованої ЗУ «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», встановлено, що захист національних меншин та прав і свобод осіб, які належать до цих меншин, є невід’ємною частиною міжнародного захисту прав людини і як такий є одним з напрямків міжнародного співробітництва. Стаття 3 Конвенції визначає, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв’язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Відповідно до абз.2 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року №12 «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності в актах громадянського стану», суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану у випадках допущення органами реєстрації актів громадянського стану помилок при складанні актового запису (прізвища, імені, по батькові, національності і громадянства батьків тощо).

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України N 12 від 07.07.95 р. «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану», при розгляді справ про встановлення неправильності в актовому записі про народження суди мають враховувати, що він зокрема повинен містити відомості про національність і громадянство батьків, а якщо їх не було внесено - актовий запис має бути доповнено.

Зі змісту пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема: рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

У відповідності до п. 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 259 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в державних органах реєстрації актів громадянського стану або оформленню в нотаріальних органах, не замінює документів, що видаються цими органами, а є лише підставою для їх одержання. Після набрання рішенням законної сили воно згідно ст. 14 ЦПК України стає обов'язковим для органів, які реєструють факти, що мають юридичне значення, або оформлюють права, які виникають в зв'язку з встановленням судом фактів.

Статтею 300 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

При вирішенні питання щодо неправильності запису про національність батьків слід враховувати, що згідно з Указом Президента України від 31 грудня 1991 року № 24/91 «Про порядок зміни громадянами України національності» у паспорт громадянина вносяться відомості про національність відповідно до національності одного з батьків.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Заявник заперечує будь-які домовленості і зобов'язання стосовно зацікавлених осіб (крім передбачених законом), не законні дії відносно нього та предмета спору, а зацікавлена особа не довела зворотнього, можливе твердження вказаної особи про наявність будь-яких інших зобов'язань стосовно вимог заяви є припущенням.

Таким чином, оцінюючи письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає до задоволення, оскільки заявником представлено достатньо доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 209, 212-215, 218, 256, 259 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт неправильності (неповноти) запису про національність ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначений в актовому записі № 1.

Зобов'язати Буський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області внести доповнення в актовому записі №1 про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, доповнивши графою національність матері ОСОБА_5 – «полька».

Встановити факт неправильності запису про національність ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у актовому записі №15, вчиненого Заболотцівським Райбюро ЗАГС Львівської області;

Зобов'язати Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести виправлення в актовому записі №15 у графі національність матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, вказати національність - «полька».

Встановити факт неправильності запису про національність ОСОБА_1 28 травня 1979 року у актовому записі №4484;

Зобов'язати Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції в актовому записі №4484 про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, у графі національність батька ОСОБА_3 з «українець» на «поляк».

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М.Городецька