Рішення № 70691542, 20.11.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2180/2017 Справа № 490/14627/14-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого – судді Гуденко О.А.

при секретарі – Кваші С.О.,

за участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, –

ВСТАНОВИВ :

28 листопада 2014 року позивач звернувся до суду з наданням в подальшому уточненої позовної заяви до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення (нежитлові приміщення на 3-му поверсі загальною площею 165,0 кв.м. в літ.А), які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Радянська (Соборна), буд. 4/9 та належить на праві власності ОСОБА_1, для задоволення вимог АТ "УкрСиббанк", які виникли внаслідок невиконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11228956000 від 05.10.2007 року в розмірі 251830,98 дол. США станом на 04.11.2014 року, з яких: 145 771,64 дол. США - заборгованість за кредитом; 88 615,06 дол. США - заборгованість за процентами; 2 796,21 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 14 648,07 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, визначеною сторонами в договорі іпотеки від 21.04.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_2 за реєстровим № 994, на рівні 2 049 316,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити з викладених в позові підстав.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та просив відмовити у позові з підстав які викладені в запереченнях, також просила суд застосувати строк позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 05 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11228956000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 149000,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 752 450,00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, зі сплатою відсотків за користування кредитом, розмір яких передбачений умовами договору, строком до 05.10.2028 року. Згідно вимог ЗУ "Про акціонерні товариства" №514-VІ від 17.09.2008 року були внесені зміни у Статут АКІБ "УкрСиббанк", відповідно до яких нове повне найменування Банку стало ПАТ "УкрСиббанк".

Виходячи з умов кредитного договору, сплата кредиту та відсотків за його користування здійснюється щомісячно згідно графіку погашення кредиту безготівковими платежами або готівкою в касу кредитора.

Відповідно до п. 1.2.2 умов Договору, Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути позивачу кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 05 жовтня 2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

За користування кредитними коштами відповідач зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 10,5% річних у порядку, встановленому п.1.3, п.1.6 кредитного договору. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку.

За порушення Відповідачем термінів погашення чергового ануїтетного платежу, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, починаючи з 32 календарного дня (п.4.1. кредитного договору).

В забезпечення виконання кредитного договору 05.10.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 147325, відповідно до умов якого ОСОБА_3, як поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань. Відповідно до умов договору поруки, а саме п.2.1 банк не в праві без згоди ОСОБА_3 змінювати умови кредитного договору з ОСОБА_1 Під згодою поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до осиного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Відповідно до п.4.1 умов Договору, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеня у порядку, вказаному в даному пункті.

Відповідно до п.8.1. Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником зобов'язання в частині не сплати чергового платежу в установлений день сплати чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено Кредитним договором Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу.

05.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про надання кредиту, відповідно до п. 1.1. якої сторони домовилися додати до кредитного договору додаток № 2 "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту". Згідно граф 6.1, 6.3, 6.4 цього графіку ОСОБА_1 окрім ануїтет них платежів, які складалися із щомісячної частини осиної суми кредиту та процентів за користування кредитом, повинна сплатити ще платежі за надані супутні послуги на користь третіх осіб, пов'язані із страхуванням, послугами нотаріуса, сплатою вартості послуг за проведення незалежної експертної оцінки предмету забезпечення. Всі ці платежі збільшують сукупну вартість кредиту на 49831,69 грн. Пунктом 1.2 додаткової угоди сторони додали до кредитного договору додаток № 3 "Тарифи Банку", яким обумовили нові комісії, за управління кредитом при внесені змін в кредитний договір за ініціативою клієнта у розмірі 0,1% від суми кредиту, що дорівнює 149 дол.США, за управління кредитом при внесені змін в кредитний договір за ініціативою клієнта у розмірі 0,99%, що дорівнює 1475,10 дол.США. Пунктом 1.5 додаткової угоди сторони доповнили п.5.2 кредитного договору умовами щодо збільшення розміру процентної ставки у випадках, передбачених кредитним договором. В порушення умов кредитного договору згода ОСОБА_3 на внесення вказаних вище змін і доповнень до кредитного договору отримана не була.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2008 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення основною площею 578,2 м2, загальною площею на 605,0 м2, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Радянська (Соборна), 4.

21 квітня 2009 року між позивачем та Позичальником була укладена Додаткова угода №1 до вищевказаного кредитного договору, відповідно до п. 2.1 відповідно з яким у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком приймається: застава нерухомості, а саме 2-х кімнатної квартири за адресою - м. Миколаїв, вул. Радянська (Соборна)АДРЕСА_1; застава нежитлового приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Радянська (Соборна), буд. 4/9; порука, а саме порука ОСОБА_3

У якості забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним кредитним договором 05 жовтня 2007 року між сторонами був укладений Іпотечний договір, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 88,1 кв.м., житловою площею 61,4 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом ММНО Миколаївської області ОСОБА_2 05.10.2007 року за реєстр.№2599,зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 05.10.2007 року за №2397238, зареєстрованого КП ММБТІ в реєстровій книзі 93, номер запису 16866 та в ЕРПВНМ за р. № 19941804, і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі Іпотекодавець набув право власності на Предмет іпотеки. (п.п.1.1., 1.2. договору іпотеки).

Відповідно до п.1.2 умов Іпотечного договору, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності, становить 752830,00 грн.

Відповідно до п.1.5 Іпотечного договору, іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід'ємні від нього поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладення договору та виникнуть в майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом договору - предметом іпотеки - і не потребують внесення змін до договору.

Відповідно до договору іпотеки від 21.04.2009 року в забезпечення виконання кредитних зобов'язань по кредитному договору в іпотеку банку передано нерухоме майно - нежитлові приміщення на 3-му поверсі загальною площею 165,00 кв.м. літ А, що знаходиться за адресою ОСОБА_4, вул. Радянська, буд. 4/9 що належитьСааковій О.М. на праві власності на нерухоме майно серія САС № 506428, виданого 11.03.2009 року на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради Миколаївської області № 581 від 27.02.2009 року. Ринкова вартість приміщень становить 2049316,50 грн. (п.п.1.1., 1.2. договору іпотеки).

У випадку невиконання позичальником положень кредитного договору іпотекодержатель має право на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі. (п.2.1.1, 4.1, 4.2 договір іпотеки).

Відповідно до п.4.4. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися за рішенням суду відповідно до Закону України "Про іпотеку".

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.04.2014 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11228956000 від 05.10.2007 року в розмірі 1301406,30 грн., судовий збір в розмірі 1700,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задоволено. Визнано правовідносини поруки за договором поруки № 147325 від 05.07.2007 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_3 припиненим. Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21.07.2014 року, апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" відхилено, а рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 10.04.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.11.2014 року, касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" відхилено, Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.042014 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21.07.2014 року залишено без змін.

Позивач направив відповідачу вимогу від 18.09.2014 року про усунення порушень договору та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 35 ЗУ "Про іпотеку". Відповідач вимогу отримав 25.09.2014 року, однак порушень не усунув.

Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором станом на 04.11.2014 року загальна сума заборгованість за кредитним договором становить: 251 830,98 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 3 261 399 грн. 05 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 145 771,64 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 1887851 грн. 48 коп.; заборгованість по процентам - 88 615,00 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 1147631 грн. 13 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 2 796,21 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 36213 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 14 648,07 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 189703 грн. 44 коп.

Відповідно до висновку № 1263 судової оціночно-будівельної експертизи від 03.04.2017 року, предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 21.04.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в реєстрі за № 994, є нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Радянська (Соборна) 4/9, які належать ОСОБА_1 Початкова ціна для подальшої реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни складає - з урахуванням ПДВ 2 896 339 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» вказує на форму захисту - шляхом пред'явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред'явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об'єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб'єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права.

Суб'єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Оскільки метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об'єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб'єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Судом встановлено, що сторони кредитних правовідносин змінили строк виконання основного зобов'язання в липні 2010 року , тоді ж Банк звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та рішенням суду від 10.04.2014 року на користь банку стягнуто заборгованість з відповідачки за цим договором.

Так, з рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.04.2014 р. слідує, що Банк звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором 05 липня 2010 року , а рішення суду по цій справі набуло законної сили 21 липня 2014 року. Після набуття рішенням суду законної сили в липні 2014 року та неповернення суми заборгованості боржником, Банк звернувся до суду з цим позовом через чотири місяці, отже без пропуску строку позовної давності.

Відповідно до статті 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч.3.ст. 33 Закону України "Про іпотеку", п. 4.5. Іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

Відповідно до п.41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про іпотеку”у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Враховуючи те, що розмір заборгованості за кредитним договором становить 251 830,98 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 3 261 399 грн. 05 коп., а вартість об'єкту оцінки нежитлового майна відповідно до іпотечного договору від 21.04.2009 року та висновку експерта становить 2 896 339 грн. 00 коп. сума заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна є співмірними.

Що стосується вимог відповідача про застосування строку позовної давності, то суд не може погодитись з такою заявою.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності зі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 572,589, 611, 612, 615, 1049, 1050, 1054, ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11228956000 від 05 жовтня 2007 року в сумі 251 830,98 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 3 261 399 грн. 05 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 145 771,64 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 1887851 грн. 48 коп.; заборгованість по процентам - 88 615,00 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 1147631 грн. 13 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 2 796,21 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 36213 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 14 648,07 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 189703 грн. 44 коп., слід звернути стягнення на нежитлове приміщення на 3-му поверсі загальною площею 165,00 кв.м. в літ. А, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна буд. 4/9, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу відповідно до рівня цін, не нижчого за звичайні ціни, відповідно до висновку ескперта у розмірі 2 896 339 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на 3-му поверсі загальною площею 165,0 кв.м. в літ. А, які знаходиться за адресою: м.Миколаєв, вул. Соборна, буд. 4/9, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни, у розмірі 2 896 339 грн., в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №11228956000 від 05 жовтня 2007 року в сумі 251 830,98 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 3 261 399 грн. 05 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 145 771,64 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 1887851 грн. 48 коп.; заборгованість по процентам - 88 615,00 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 1147631 грн. 13 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 2 796,21 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 36213 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 14 648,07 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ – 189703 грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя Центрального районного суду

м. Миколаєва ОСОБА_5