Ухвала суду № 70691531, 15.11.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2456/2017 Справа № 490/7691/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

УХВАЛА

15 листопада 2017 року Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого – судді Гуденко О.А.,

при секретарі – Кваша С.О.,

за участі позивача та його представника, представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про призначення судової психологічної ескпертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району, Служба у справах дітей Адміністрації Корабельного району про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04 липня 2003 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 20 серпня 2004 року від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_4, 05 квітня 2006 року - народився син ОСОБА_5 . 26 серпня 2014 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з матиір'ю , також рішенням виконкому Миколаївської міської ради було визначено участь батька у спілкуванні з дітьми. З січня 2016 року син, а з березня — і донька проживають разом з позивачем, для дітей створені належні умови проживання, діти знаходяться на його повному утриманні, мати матеріальної допомоги не надає. Діти відвідують школу біля місця проживання позивача, бажають проживати з батьком та не бажають проживати з матір'ю, хоча він ніколи у цьому не перешкоджав. Дійсно, мати проживає в чотрикімнатній квартирі , яку вони спільно придбавали для проживання сімї, проте діти проживають з ним у найманому однокімнатному будинку і не бажають повертатися до матері через відсутність порозуміння.

05 грудня 2016 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на свою користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1\3 частини її заробітку (доходу) , але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з лютого 2016 року ( час , з якого діти проживають з ним) і до досягнення дітьми повноліття; а також припинити право ОСОБА_3 на отримання аліментів на утримання неповнолітніх дітей .

Справа прийнята до провадження судді Гуденко О.А. 13 лютого 2017 року.

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові. Свої вимоги позивач мотивує тим, що з початку 2016 року діти перебувають повністю на його утриманні, відповідачка дітьми цікавиться рідко, обмежуючись лише спілкування в школі, де вона працює вчителем , самі діти відвідують її нечасто. Відповідачка не може знайти спільну мову з дітьми, не прислухається до їх думки, примушує відвідувати зібрання Свідків ОСОБА_7 . Відповідачка періодично виїзжає на заробітки, навчання, залишаючи дітей зфі старшим сином, ІНФОРМАЦІЯ_4, за той час діти нелоглянуті, плохо харчуються, були випадки вживання ними алкоголю з друзями старшого брата. Зазначає, що проживати разом з ним — це особистий вибір дітей , а він робить усе можливе, щоб дітям було з ним добре. Має достатній дохід для утримання дітей, проте мають невирішену житлову проблему з ОСОБА_3Г, щодо поділу спільної квартири.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечували проти позову, просила про відмову у його задоволенні. Зазначила, що має можливість забезпечити дітей усім необхідним , оскільки має власне житло, де для сина та доньки облаштовані окремі кімнати, в той час як зараз вони проживають з батьком в одній кімнаті. Батько чинить на дітей психологічний тиск, погрожує їм, налаштовує проти неїх.Діти постійно їй дзвонять та вимагають продати квартиру , щоб батько мав змогу купити приватний будинок. Хоча вона працює в чителем в школі, де навчаються діти, вони побоюються з нею нормально спілкуватися саме через тиск батька. Вважає, що ця ситуація склалася виключно через матеріальні претензії до неї з боку позивача через розподіл спільної квартири.

Представник органу опіки та піклування у судовому засіданні надав висновок, у якому орган опіки та піклування вважає про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком.

Згідно соціально-психологічного висновку від 18.07.2016 року ОСОБА_4 , дитина як свою сімю сприймає себе, свого батька та молодшого брата ОСОБА_6 , стосунки з батьком комфортні та доброзичливі, відчуває себе захищеною поряд з ним. Стосунки з матірю є напруженими ,конфліктними, має злість та образу через дії та негативні висловлювання матері щодо її особистісних якостей . Відчуває емоційний контакт з батьком , з матірю відсутній психїоемоційний звязок. Такий же за змістом висновок складений відносно і ОСОБА_6.

А згідно соціально-психологічних висновків від 08.04.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6, діти відчувають дискомфорт , дивлячись на негативні взаємовідносини між матірю та батьком , з обома батьками існує тісний емоційний звязок.

Згідно психологічної характеристики учнів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від шкільного практичного психолога ОСОБА_8 , діти залежать від батька, у спілкуванні з батьком втрачають свою власну думку, сприймаючи думку батька як свою власну, а абатько перешкоджає їм у спілкуванні з матір'ю.

Відповідно до висновку від 21.03.2017 року, якій складений органом опіки та піклування виконкому Миколаївської міської, неповнолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_2 проживають разом з батьком за адресою м. Миколаїв, вул. Ватутіна, 91 , керуючись інтересами дитини , вважається за доцільне проживання дітей разом з батьком .

Під час судового розгляду судом була заслухана думка дітей.

Зокрема, ОСОБА_2 пояснив, що він проживає разом із батьком, який здійснює за ним піклування, при цьому батько не забороняє йому спілкуватися з мамою. Мати працює вчителем в школі, де він навчається, проте нормального спілкування у них не виходить. Бажає проживати разом з батьком, жити з мамою не бажає, усвідомлює свій вибірі однозначно його висловлює. З мамою у нього відсутнє порозуміння, тоді я к батько його поважає.

ОСОБА_4 суду пояснила, що вона проживає разом із батьком, який піклується про неї, утримує її належно, допомагає робити уроки, купляє одежу і завжди цікавиться її з братом думкою. Батько не забороняє йому спілкуватися з мамою. Мати працює вчителем в школі, де вони навчаються, проте нтам спілкуватися у неї не виходить, до того ж мати постійно наполягає, щоб вони ходили до шкільного психолога. Бажає проживати разом з батьком, жити з мамою не бажає, усвідомлює свій вибірі однозначно його висловлює. З мамою у неї відсутнє порозуміння, мама до неї не дослухається, часто ображала її , тоді як поважає її особистість.

В останньому судовому засіданні представником відповідачки заявлено клопотання про призначення судово-психолоргічної ескпертизи, на вирішення кої слід поставити питання — які маються психологічні особливості у дітей, яке психологічне ставлення кожної дитини до кожного з батьків, чи є вичловлювання дітей про бажання проживати з батьком результатом психологічного чи будь-якого іншого впливу на дітей з боку батька, з ким з батьків реально бажають проживати кожен з дітей, з ким з батьків доцільніше визначити подальше постійне місце проживання дітей?

Вислухавши пояснення позивача, який заперечував проти призначення експертизи, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень ст. 143 ЦПК України, суд призначає експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Питання, поставлені стороною відповідача для вирішення експертом, мають правовий характер ( останнє питання), а також не є конкретними , що не доводить необхідність їх вирішення для зясування обсягу вирішення заявлених вимог до відповідача.

До того ж заявник ставить питання про призначення експертизи судовому експерту МОПЛ № 1 після більш ніж року слухання справи у суді, коли суд в минулому судовому засіданні попереджав сторони про необхідність підготовки до судових дебатів, що суперечитеме принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи — тим більше , що на виіршення поставлені вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Керуючись ст. 143, 212 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової психологічної експертизи.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Гуденко О.А.