Ухвала суду № 70691532, 17.11.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 4-с/490/106/2017 Справа № 490/5371/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі :

головуючого – судді Гуденко О.А.

при секретарі - Кваші С.О.,

за участю представника субєкта оскаржєення — начальника Заводського ВДВС м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області – ОСОБА_1, стягувача ОСОБА_2, представника боржника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії головного державного виконавця м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області та скасування акту про виконання рішення суду та постанови від 06 червня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 20928344, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2017 року стягувач у виконавчому провадженні звернулася до суду з вказаною скаргою, в якій просить визнати неправомірним дії головного державного виконавця Заводського ВДВС ОСОБА_4 щодо складання ОСОБА_5 від 24 травня 2017 року про виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва по справі № ц2-157\2010, та винесення Постанови від 06.06.2017 року про закінчення виконавчого провадження з примуслвого виконання даного рішення суду, яким суд ухвалив усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні належним їй житловим будинком з відповідними господарськими та побутовими спорудами та будівлями по пров.Зустрічному, 5 в м.Миколаєві шляхом зобов'язання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за свій рахунок знести житловий будинок № 33А по вул.Одеське шосе в м.Миколаєві.; та скасувати ОСОБА_5 від 24 травня 2017 року про викогнання рішення суду та Постанову від 06.06.2-17 року про закінчення виконавчого провадження № 20928344.

В обгрунтування вимог скарги посилалася на те, що Постановою головного державного виконавця від 06.06.2017 року ВП № 20928344 — виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-157\10 виданого 06.08.2010 року Центральним районним судом м.Миколаєва — закінчено на підставі п.9 ч.1.ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження” . В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_5 державного виконавця від 24 травня 2017 року встановлено, що за адресою м.Миколаїв, провулок Зустрічний, 5А відсутні будь-які нежитлові споруди, знаходиться лише будівля, яка згідно технічного паспорту від 05.02.2016 року є житловим будинком № 33А по Одеському шосе в м.Миколаєві , право власності на який та на земельну ділянку зареєстровано з ОСОБА_8 . Таким чином у зв'язку з відсутністю об'єкта нерухомого майна , який необхідно знести , виконавчне провадження підлягає закінченню.

Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала вимоги скарги та звернула увагу суду на те, що цей житловий будинок фактично є реконструйованою автомайстернею, отже підлягає знесенню в межах примусового виконавчого провадження саме ОСОБА_7, яка його незаконно збудувала. Отже фактично рішення суду так і не виконано, з вини державного виконавця внаслідок тривалого невиконання рішення суду допущено незаконно будівництво та реєстрація права власності на житловий будинок.

Начальник Заводського ВДВС у судовому засіданні заперечував проти вимог скарги , просила про відмову у задоволення, посилаючись на неможливість виконання рішення суду та вичерпання державним виконавцем усіх законних способов його виконання, що підтверджується численими рішеннями судів за поданнями державного виконавця.

Представник боржника ОСОБА_7 у судовому засіданні вимоги не визнав та просив суд залишити скаргу без задоволення, оскільки фактично автомайстерні вже не існує, збудовано новий об'єкт — житловий будинок, який введено в експлуатацію в установленому законом порядку , цей будинок ніяким чином не порушує прав стягувача, до того ж на теперішній час власником будинку є інша особа, яка не є учасником виконавчого провадження .

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши подання й додані до нього матеріали, суд приходить до висновку про відмову з таких підстав.

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 25 лютого 2010 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2010 року, ухвалено усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні належним їй житловим будинком з відповідними господарськими та побутовими спорудами та будівлями по пров.Зустрічному, 5. Зобов'язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за свій рахунок знести самочинно побудований об'єкт нерухомого майна - нежитлові одно- та двоповерхові споруди, пристосовані під автомайстерню - пункт технічного обслуговування автомобілів по пров.Зустрічному, 5 “а” та звільнити самовільно зайняту під ним земельну ділянку площею 35 кв.м.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 29 березня 2016 року, частково зміненою ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18.05.2016 року , скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано постанову головного державного виконавця Заводського ВДВС ОСОБА_4 від 29 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №20928344. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_4 щодо складання акту від 25 грудня 2015 року про встановлення факту знесення об'єкту нерухомого майна, зазначеного у рішенні Центрального районного суду м.Миколаєва від 25 лютого 2010 року, та винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень №№20928344 та 20929578.

З тексту наведених судових рішень вбачається, що наявними у справі доказами доведено, що рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 25 лютого 2010 року станом на день винесення державним виконавцем акту від 25.12.2015 р. та постанов про закінчення виконавчих проваджень від 29.12.2015 р. повністю не виконано.

Відповідно до п.8 ч.1, ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Пункт 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, передбачає, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення серед іншого постанов та складання актів. Акт - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2014 року, яке набрало законної сили 21 травня 2015 року, належна боржникам земельна ділянка за адресою пров.Зустрічний, 5а площею 448 кв.м була поділена. Кожен з співвласників отримав у власність 224 кв.м.: ОСОБА_7 з окремим виїздом з боку вул.Одеське шосе, ОСОБА_6 - з окремим виїздом з боку пров.Зустрічного.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26 грудня 2014 року №1272 земельній ділянці ОСОБА_7 було надано адресу вул.Одеське шосе, 33а .

20 квітня 2015 року ОСОБА_7 отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку, яка їй була виділена рішенням суду від 17.09.2014 р.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 листопада 2015 року №1076 вищевказане рішення виконкому в частині надання нової адреси земельній ділянці ОСОБА_7 було скасовано, отже на даний час земельні ділянки боржників мають єдину адресу — пров.Зустрічний 5а.

Постановами державного виконавця від 01.06.2016 року виконавчі провадження були відновлені.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 13.09.2016р. по справі 490/6761/16-ц у задоволенні подання державного виконавця Заводського ВДВС ММУЮ про зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовлено.

Ухвалою від 25.10.2016 року Центрального районного суду м.Миколаєва по справі №490/ 8795/16-ц, яка залишена буз змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 01.12.2016р., у задоволені подання про заміну сторони виконавчого провадження з ОСОБА_7П, на власника майна ОСОБА_8 -відмовлено. З вказаних судових рішень вбачається, що вказаний житловий будинок є новоствореним майном та належав ОСОБА_7 на праві власності, що підтверджується даними технічного паспорту, виданого ТОВ «Бюро Генерального планування» 5 лютого 2016 року; декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, виданої Управлінням ДАБІ у Миколаївській області 17 лютого 2016 року; свідоцтвом про право власності, виданого реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції 20 квітня 2015 року . Отже, як правильно зазначено районним судом, об'єкт, який підлягає знесенню за виконавчим документом, не існує. 11 березня 2016 року ОСОБА_7 за договором дарування передала безоплатно у власність своєму сину — ОСОБА_8 зазначений житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами разом з земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0224 га. З огляду на встановлені районним судом обставини, правовідносини, які випливають з цих обставин та наведені правові норми, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив державному виконавцю в задоволенні його подання з підстав відсутності певних обставин, що мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки правонаступника.

Як вбачається з ОСОБА_5 державного виконавця від 24.05.2017 року, будь-які нежитлові приміщення за адресою м.Миколаїв, пров.Зустрічний ,5А відсутні, проте знаходиться будівля , яка згідно технічного паспорту , виготовленого станом на 25.02.2016 року є житловим будинком № 33А по вул.Одеське шосе в м.Миколаєві , право власності на який та на земельну ділянку за вказаною адресою зареєстровано за ОСОБА_8.

Право власності на підставі договору дарування від 11.03.2016 року, за реєстровим номером № 121 ( дарувальник - ОСОБА_7П.) зареєстровано на час розгляду подання за ОСОБА_8,, а саме на житловий будинок літер А-2, загальною площею 247,7 кв.м., житловою 84,6 кв.м.

Відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 29 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 19 травня 2017 року, заяву ОСОБА_7 про визнання виконавчого листа, виданого 18.01.2011р. Центральним районним судом м.Миколаєва у цивільній справі № ц2-157/10 таким, що не підлягає виконанню, - залишено без задоволення. З наведених судових рішень вбачається, що обставини на які вона посилається, як заявник у даній справі, а саме на реконструкцію обєкту нерухомості, який підлягав знесенню, а також, на те, що власником реконструйованого обєкту є інша особа, не вказують на припинення зобовязання у сенсі наведеної процесуальної норми.

Постановою головного державного виконавця від 06.06.2017 року ВП № 20928344 — виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-157\10 виданого 06.08.2010 року Центральним районним судом м.Миколаєва — закінчено на підставі п.9 ч.1.ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження” . В оскаржуваній постанові зазначено, що у зв'язку з відсутністю об'єкта нерухомого майна , який необхідно знести , виконавче провадження підлягає закінченню.

На підставі вищенаведеного суд не вбачає підстав для задоволення вимог скарги, оскільки з наведених судових рішень та матеріалів справи вбачається, що дійсно об'єкт, про знесення якого зазначено у рішенні суду , яке підлягає примусовому виконанню, - фактично не існує на день винесення оскаржуваної Постанови , що унеможливолює його примусове знесення. Як і відсутні підставі для заміни сторони виокнавчого провадження та зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Доводи скаржника про те, що ОСОБА_7 неправомірно набула право власності на будинок і взагалі цей будинок фактично не є житловим не заслуговують на уваги, оскільки при розгляді даної скарги суд оцінює докази, що надані особами, які беруть участь у її розгляді , дає їм відповідну правову оцінку ( в тому числі й доказів щодо правомірності набуття права власності боржницею на нерухоме майно) та встановлює правовідносини, що склалися внаслідок встановлених судом обставин. Наведене може бути підставою для звернення до суду з іншими позовними вимогами до боржників — в разі наявності до тогго, на думку позивачки, підстав.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 39,40 Закону України “Про виконавче провадження” та ст. 383 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії та постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця Заводського ВДВС — відмовити.

Ухвала може бути оскаржена через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів.

Суддя Центрального районного суду

м. Миколаєва ОСОБА_9