Ухвала суду № 70677208, 23.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

з участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Бояна Д.В.

власника майна ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Україна-Баїв» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України Кудрі І.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бояна Д.В., та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Україна-Баїв», а саме на: комбайн зернозбиральний Claas Lexion 480, 2002 р.в., 26182 АС; трактор колісний МТЗ-80, 1989 р.в., 08716 АС; екскаватор ЄО 2629, 1993 р.в., 08717 АС; трактор колісний ХТЗ - 17021, 1999 р.в., 08715 АС; трактор колісний Zetor-Forterra 140, 2013 р.в., 22468 АС; трактор колісний Т-157К, 1986 р.в., 20381 АС; трактор колісний МТЗ - 82, 1998 р.в., 20377 АС; трактор колісний К - 701, 1993 р.в., 20377 АС.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Україна-Баїв» просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так, апелянт посилається на відсутність підстав для застування даного заходу забезпечення кримінального провадження. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що стороною обвинувачення не доведено тих обставин, що ТОВ «Україна-Баїв» є юридичною особою відносно якої здійснюється кримінальне провадження, оскільки жодній його посадові особі про підозру не повідомлено, а даних, які б вказували на ймовірну причетність їх до злочину, слідчим не надано. Крім того, власник майна вказує і на ті обставини, що в рамках даного кримінального провадження цивільний позов не заявлено, а факту отримання неправомірної вигоди слідчим не доведено.

Також апелянт зазначає про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання слідчого відбувся без повідомлення особи, яка подала скаргу, а копію постановленого судом рішення на її адресу не надсилалось.

Заслухавши доповідь судді, власника майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На переконання колегії суддів, вказаних вимог закону слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, дотримався.

Так, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016030130000253 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364 КК України.

Згідно наданих суду матеріалів в березні 2016 року посадовими особами ТОВ «Україна-Баїв» на території Одерадівської сільської ради Луцького району, а саме поблизу с. Сьомаки, Луцького району, самовільно зайнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 29, 48 га.

В рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про арешт сільськогосподарської техніки, яка перебуває у власності ТОВ «Україна-Баїв», а саме: комбайну зернозбирального Claas Lexion 480, 2002 р.в., 26182 АС; трактора колісного МТЗ-80, 1989 р.в., 08716 АС; екскаватора ЄО 2629, 1993 р.в., 08717 АС; трактора колісного ХТЗ - 17021, 1999 р.в., 08715 АС; трактора колісного Zetor-Forterra 140, 2013 р.в., 22468 АС; трактора колісного Т-157К, 1986 р.в., 20381 АС; трактора колісного МТЗ - 82, 1998 р.в., 20377 АС; трактора колісного К - 701, 1993 р.в., 20377 АС.

Постановою слідчого другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Пахолюка О.І. від 29 березня 2017 року вказане майно було визнано речовим доказом.

Встановивши вище зазначені обставини, дослідивши доводи клопотання і матеріали, які були надані слідчим на обґрунтування своїх вимог, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для його задоволення та накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що слідчим доведена необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження цього майна як речового доказу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на відповідність сільськогосподарської техніки критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що це майно може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з приводу недоведеності слідчим тих обставин, що арештоване майно має ознаки речових доказів, є безпідставними.

Також слід зазначити, що згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, а тому неповідомлення посадових осіб ТОВ «Україна-Баїв» про підозру у рамках даного кримінального провадження, не є підставою для відмови в накладенні арешту на майно з метою збереження його як речового доказу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді та вважає, що вона постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Істотних порушень вимог КПК які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегією суддів не встановлено.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України Кудрі І.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бояна Д.В., та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Баїв-Україна», а саме на: комбайн зернозбиральний Claas Lexion 480, 2002 р.в., 26182 АС; трактор колісний МТЗ-80, 1989 р.в., 08716 АС; екскаватор ЄО 2629, 1993 р.в., 08717 АС; трактор колісний ХТЗ - 17021, 1999 р.в., 08715 АС; трактор колісний Zetor-Forterra 140, 2013 р.в., 22468 АС; трактор колісний Т-157К, 1986 р.в., 20381 АС; трактор колісний МТЗ - 82, 1998 р.в., 20377 АС; трактор колісний К - 701, 1993 р.в., 20377 АС, залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Україна-Баїв» ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/4273/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїКарабань В.М.

Доповідач Карабань В.М.