Постанова № 70658726, 15.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2017 року № 826/1291/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики» Публічного

акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Правобережного об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Правобережного об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії Правобережного об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо відмови у поверненні помилково сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів у розмірі 19040,85 грн.; зобов'язати Правобережне об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві повернути Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» в особі філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз» помилково сплачену суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів у розмірі 19040,85 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26000300002870 ПАТ «Діамантбанк», м. Київ, МФО 320854.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідачем протиправно відмовлено у поверненні надмірно сплаченого збору у розмірі 19040,85 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву наданих представником Відповідача, в яких останній зазначає, що разом із заявою про повернення надміру сплачених коштів не надано документів, необхідних для встановлення обставин, викладених у ній, а лише додано копію платіжного доручення. Також, до заяви не надано документів, які б підтверджували наявність або відсутність реєстрації автомобілів у м. Києві. Отже, підстав для повернення спірної суми коштів Позивачу немає, а тому позов не підлягає задоволенню.

У відповідності до частини шостої статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ДП «Укртрансгаз» в особі директора філії «Науково-виробничий центр технічний діагностичний «Техдіагаз» ОСОБА_1 та Іноземним підприємством «Торговий дім «Автоцентр Харків» було укладено договір купівлі-продажу легкових автомобілів від 18.10.2010 року №УАЗ-23632-233 в кількості 6 штук.

На виконання вказаного договору 09.12.2010 року між сторонами було підписано акт №1 прийому-передачі транспортних засобів та видано накладну на загальну суму 1523268,00 грн.

В 2011 році Позивачем були проведені дії щодо реєстрації автотранспортних засобів та 18.02.2011 року проведено платіж в сумі 38081,70 грн., що є 3% збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні 6 легкових автомобілів.

Позивач зазначає, що Філією «Науково-виробничий центр технічної діагностики» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» здійснила переплату на суму 19040,85 грн., що виникла внаслідок помилки в розрахунках, а саме, замість збору за 6 автомобілів фактично сплачено за 9 автомобілів.

У зв'язку з вказаними обставинами Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 31.03.2011 року №421/60-24 з проханням повернути сплачені помилково кошти у розмірі 19040,85 грн.

Одночасно, Позивач звертався до Пенсійного фонду Листами від 20.04.2011 року №543/60-07 та від 16.09.2011 року №1308/60-07 із проханням зарахувати переплачені кошти в сумі 19040,85 грн., як сплату Єдиного соціального внеску 36,76% на рахунок Управління пенсійного фонду Солом'янського району м. Києва.

Листом від 01.04.2011 року №4190/03 Відповідачем було надано відповідь із підтвердженням про сплату 3% збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції по відчуженню 6 (шести) легкових автомобілів УАЗ-23632-233 у розмірі 38081,70 грн.

Листом від 22.09.2011 року №14805/03 Відповідачем було вказано про можливість проведення зарахування на підставі Акту перевірки.

В період з 2011 року по 2014 року між сторонами здійснювалась переписка щодо врегулювання спірного питання та листом від 24.09.2014 року № 12548/03 управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва повідомило Позивача, що підстав для повернення сплаченого збору у розмірі 3%, що відповідає19040,85 грн. не має.

Також, листом від 10.11.2016 року №37413/09 Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило Позивача, що законних підстав для повернення сплаченого збору у розмірі 3%, що відповідає 19040,85 грн., не має.

Позивач вважає, що Відповідачем в порушення вимог законодавства безпідставно відмовлено в повернення помилково сплачених коштів, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений в Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

У відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів, є особа яка набула права власності на автомобіль.

Зокрема, згідно з пунктом 12 вищезазначеного порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуженням легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій ( крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Згідно з пунктом 5 Порядку повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.

При цьому, в силу положень статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України. Платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України (пункт 9 статті 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік").

Відповідно до п.п. 7. п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно додатку постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140300 "Збір при відчуженні легкових автомобілів" покладено на Пенсійний фонд України.

Судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень були здійснені наступні операції: від 18.02.2011 року №23932 було сплачено суму збору 38081,70 грн. на рахунок УПФУ в Солом'янському районі (за 6 автомобілів), від 31.03.2011 року №21 було сплачено суму збору 6346,95 грн. на рахунок Державного бюджету в Калінінському районі Донецької області, від 31.03.2011 року №22 було сплачено суму збору 6346,95 грн. на рахунок ГУДК в м. Івано-Франківськ та від 31.03.3011 року №34 було сплачено суму збору 6346,95 грн. на рахунок Стрийського ВДК.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту №1 приймання-передачі транспортного засобу, Позивачу передано транспортні засоби автомобілі УАЗ моделі 23632-233:1) двигун №3035525, кузов №0001056, шасі №0566989, 2) двигун №3036426, кузов №0001051, шасі №0567046, 3) двигун №3036427, кузов №0001048, шасі №0567142, 4) двигун №3036561, кузов №0001059, шасі №0567002, 5) двигун №3037140, кузов №0001057, шасі №0567255, 6) двигун №3037223, кузов №0001049, шасі №0567299.

В подальшому, відповідно до тимчасового реєстраційного талону ДАП №752886 зареєстровано 01.04.2011 року в м. Києві автомобіль за номером кузова 0001059, відповідно до тимчасового реєстраційного талону ДАП №752887 зареєстровано 01.04.2011 року в м. Києві автомобіль за номером кузова 0001056 та відповідно до свідоцтва про реєстрацію №ААС838760 було зареєстровано 26.05.2011 року у м. Києві автомобіль за номером кузова 0001051.

Відповідно до тимчасового реєстраційного талону ДАП №902250 у Львівській області було зареєстровано 31.03.2011 року автомобіль за номером шасі 0567255; відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №САЕ471193 у Донецькій області 31.03.2011 року зареєстровано автомобіль за номером шасі 0567299 та номером кузова 0001049 та відповідно до тимчасового реєстраційного талону ДАП №796757 в м. Івано-Франківськ було зареєстровано 31.03.2011 року автомобіль за номером кузова 0001048.

Підсумовуючи вищезазначене, у м. Києві було зареєстровано лише 3 (три) транспортні засоби, а отже суд погоджується з доводами та посиланнями Позивача, що ним до УПФУ у Солом'янському районі м. Києва було надмірно перераховано суму збору в розмірі 19040,85 грн. (6346,95 грн. * 3 автомобілі).

Посилання Відповідача щодо нібито можливих попередніх реєстрацій у м. Києві спірних трьох автомобілів, а потім вже у м. Івано-Франківську, Львівській області та Донецькій області Судом не беруться до уваги, оскільки жодних доказів цим припущенням не надано.

При цьому слід наголосити, що Пенсійним фондом здійснено перевірку даних та надіслано запити до територіального сервісного центру МВС України в м. Києві та жодних відомостей щодо реєстрації спірних трьох автомобілів у м. Києві не було надано.

У листі - відмові від 10.11.2016 року Відповідачем не було вказано конкретних підстав відмови, натомість вказано на припущення перереєстрації Позивачем спірних автомобілів в регіонах після першочергової реєстрації в м. Києві.

З аналізу матеріалів справи та норм права вбачається, що дії Правобережного об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо відмови у поверненні помилково сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів у розмірі 19040,85 грн. є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправними дій Правобережного об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо відмови у поверненні помилково сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів у розмірі 19040,85 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Правобережне об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві вчинити дії щодо повернення Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» в особі філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз» помилково сплачену суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів у розмірі 19040,85 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26000300002870 ПАТ «Діамантбанк», м. Київ, МФО 320854.

Аналогічна позиція викладена в рішеннях Верховний Суд України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, від 02 лютого 2016 року у справі №804/14800/14 та в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 31 березня 2016 р. по справі №К/800/2372/16.

У відповідності до частини 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Правобережного об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо відмови у поверненні помилково сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів у розмірі 19040,85 грн.

3. Зобов'язати Правобережне об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві вчинити дії щодо повернення Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» в особі філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз» помилково сплачену суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів у розмірі 19040,85 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26000300002870 ПАТ «Діамантбанк», м. Київ, МФО 320854.

4. Стягнути із Правобережного об'єднання управління Пенсійного Фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук