Рішення № 7061978, 02.12.2009, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-1236/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2009 року                                          Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді             Франчук О.Д.

                при секретарі                      Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного  інноваційного банку "УкрСиббанк" про визнання договору поруки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі по тексту АКІБ "УкрСиббанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в сумі 27557,14 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 210306 грн. 64 коп., судового збору в сумі 1700 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи.

ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до АКІБ "УкрСиббанк" в якому просить визнати договір поруки від 23 вересня 2008 року недійсним.

В судовому засіданні представник АКІБ "УкрСиббанк" заявлені позовні вимоги зменшив та пояснив, що 27 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11224186000 на строк до 26 вересня 2026 року, відповідно до якого останній отримав кредит розміром 27000 дол. США, що у гривневому еквіваленті складало 136350,00 грн., взявши на себе зобов’язання здійснювати погашення заборгованості в терміни  та розміри, що встановлені графіком погашення кредиту. 27 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Однак, у встановлені строки ОСОБА_1 не виконував належним чином взятого на себе зобов’язання, регулярно порушуючи строки погашення кредиту та не реагуючи на неодноразові попередження, що направлялися йому банком про необхідність погашення заборгованості.

Крім того з метою забезпечення виконання відповідачем своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором, 25 вересня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов’язалася нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі взятих ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та штрафних санкцій, передбачених умовами зазначеного кредитного договору. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АКІБ "УкрСиббанк" станом на 01.12.2009 року заборгованість в сумі 13056,68 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 104294 грн. 22 коп. в тому числі: заборгованість за простроченим кредитом – 12668,27 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 99640,70 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом – 194,16 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 1550,91 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 388,41 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 3102,61 грн., а також судові витрати понесені при зверненні до суду, що складаються з судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 106024 грн. 22 коп.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 не визнав та просив відмовити в її задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно 25.08.2007 року в АКІБ "УкрСиббанк" отримав кредит розміром 27000 до. США. Вважає, що оскільки курс долару зріс, то ним повністю виконанні зобов’язання за кредитним договором  в повному обсязі, так як він продав квартиру, а виручені кошти внесені ним в рахунок погашення кредиту. Просив в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_2 позов АКІБ "УкрСиббанк" не визнала та пояснила, що дійсно, коли вона проживала з ОСОБА_1 у цивільному шлюбі, останній для проживання їх сім’ї придбав однокімнатну квартиру. Для цього 27.09.2007 року ОСОБА_1 в АКІБ "УкрСиббанк" отримав кредит у розмірі 27000 дол. США, за які і купив квартиру АДРЕСА_2. Так, як у 2009 році припинили проживання однією сім’єю, предметом судового розгляду був її позов до ОСОБА_1 про визнання вищезазначеного жилого приміщення таким, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Рішенням Южноукраїнського міського суду від 02.09.2009 року за нею було визнано право власності на ? частину зазначеної квартири. Після набрання рішення суду законної сили вона звернулася до АКІБ "УкрСиббанк", щоб вирішити питання про погашення кредиту та відсотків до нього, пропорційно до належної її частки нерухомості, працівники АКІБ "УкрСиббанк" запропонували їй украсти договір поруки. Стверджувала, що в неї не було наміру брати на себе зобов’язання ОСОБА_1, оскільки вони вже однією сім’єю не проживали, а тому її звернення до банку було пов’язано з тим, що вона мала за мету виплатити банку грошові кошти за належну їй за рішенням суду частку квартири. Укладаючи 23.09.2008 року договір поруки у варіанті, запропонованому АКІБ "УкрСиббанком", вона не розуміла його юридичних наслідків, та їй їх не було роз’яснено. Просила визнати договір поруки від 23.09.2008 року недійсним, оскільки її воля про укладення договору поруки була сформована від впливом працівників АКІБ "УкрСиббанку".

Вислухавши пояснення представника АКІБ "УкрСиббанк", відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її представника, яка підтримала доводи своєї довірительки, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов АКІБ «УкрСиббанку» підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 – повному задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11224186000 /а.с.6-12/, відповідно до якого останній одержав від банку терміном з 27.09.2007 року по 26.09.2026 року кредит в сумі 27000 долара США, що дорівнює еквіваленту 136350,00 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, при цьому зобов’язався повернути надані йому в кредит грошові кошти, сплативши відсотки за користування кредитом в розмірі 11,90 відсотків річних.

Відповідно до п. 1.2.2. та 3.4.1  вищезазначеного кредитного договору ОСОБА_1, як позичальник зобов’язався повернути одержаний кредит у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, відповідно до Додатку №1 до цього договору, сплатити кошти за кредит, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені умовами кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 було прострочено погашення кредиту та нарахованих відсотків, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості /а.с.18-19/, при цьому з серпня 2008 року ОСОБА_1 почав допускати порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків по ньому, а з 17.11.2008 року взагалі перестав виконувати передбачені кредитним договором зобов’язання.

Таким  чином  в  судовому  засіданні повністю знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 525, 526, 530, 1050 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону, так як одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. В порушення зазначених норм Закону та умов Договору Відповідач зобов’язання за Договором належним чином не виконав. Наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору від 27.09.2007 року за порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, невиконання ОСОБА_1 взятого на себе зобов’язання спричинило заборгованість останнього перед АКІБ "УкрСиббанк", яка станом на 01.12.2009 року становить 13056,68 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 104294 грн. 22 коп. по курсу встановленому  НБУ  України,   в  тому числі: заборгованість за простроченим кредитом – 12668,27 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу встановленому НБУ України складає 99640,70 грн.,  заборгованість  за  простроченими  процентами  за  користування кредитом – 194,16 дол. США, що у гривневому еквіваленті по курсу встановленому НБУ України складає 1550,91 грн.,  пені  за  несвоєчасне  погашення  заборгованості  за кредитом та процентами – 388,41 дол. США, що у гривневому еквіваленті по курсу встановленому НБУ України складає 3102,61 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до п.11 кредитного договору, ОСОБА_1, при укладанні такого договору в іноземній валюті, усвідомлював можливість виникнення курсових різниць (коливань валюти кредиту, внаслідок чого може виникнути потреба у доплаті позичальником за рахунок  власних коштів, продукції (товару, робіт, послуг), яку останній придбаває за рахунок кредитних коштів Банку, тому суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що він повністю виконав свої кредитні зобов’язання сплачуючи плату за кредит у гривневому  еквіваленті, за курсом НБУ на день укладення договору.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору з метою забезпечення зобов’язань позичальника банком  була прийнята застава нерухомості, а саме однокімнатна квартира, загальною площею 35,7 м2, що належала ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Тому 27 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір (нерухоме майно) /а.с. 15-17/, відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_1 з метою забезпечення усіх його грошових зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту від 27.09.2007 року, передає в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

На підставі розділу 2 та 4 іпотечного договору від 27.09.2007 року у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, звернувши на нього стягнення.

 В судовому засіданні встановлено ОСОБА_2 у вересні 2008 року звернулася до АКІБ "УкрСиббанк" щоб вирішити питання погашення частини кредитних зобов’язань ОСОБА_1 від 27.09.2007 року, оскільки рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02.09.2008 року /а.с. 42-43/ за нею визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4, яка являлася предметом іпотеки.

 Тоді ж працівники АКІБ "УкрСиббанк" запропонували ОСОБА_2 укласти договір поруки, пояснивши, що це єдина підстава для погашення нею кредиту за ? частину квартири, належної її на той час на праві власності.

Тому договір поруки між ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк" був укладений лише через рік після укладення ОСОБА_1 кредитного договору, а саме 25.09.2008 року за №230991, згідно якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені  та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного боргу.

Проте в договорі про надання споживчого кредиту №1122418600 від 27.09.2007 року  про необхідність укладення договору поруки не зазначено, додаткові угоди до договору про надання споживчого кредиту між сторонами не укладались.

Отже в судовому засіданні встановлено, що основним видом забезпечення кредитного зобов’язання є іпотечний договір.

Крім того в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_2 укладаючи запропонований АКІБ "УкрСиббанк" договір поруки не розуміла, що за умовами даного договору вона нестиме відповідальність за зобов’язаннями по кредитному договору ОСОБА_1 в повному обсязі,  а  не  матиме  можливість  виплатити  кредит  за  належну  їй  на праві власності ? частину квартири АДРЕСА_4

В судовому засіданні також знайшло своє підтвердження, що в порушення ч. 3 ст. 203 ЦК України внутрішня воля ОСОБА_2 про необхідності укладення договору поруки була сформована під впливом працівників АКІБ "УкрСиббанк".

Крім того судом встановлено, що підставою для зменшення позовних вимог стало те, що ОСОБА_1 16.11.2009 року вніс на рахунок банку  16000 доларів США, що еквівалентно 127936 грн. за курсом встановленим НБУ України на вищезазначену дату. Як пояснили суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та не заперечувалися  представником позивача по основному позову, зазначені грошові кошти були отримані від продажу квартири, яка належала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві сумісної власності.

А тому відповідно до ст. 215 ЦК України недодержання вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину, який в силу ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

 За таких підстав позовні вимоги АКІБ "УкрСиббанк" щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11224186000 від 27.09.2007 року в сумі 104294 грн. 22 коп. та судові витрати в сумі 1730 грн. підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 до АКІБ "УкрСиббанк"  про визнання договору поруки від 23.09.2008 року недійсним – задоволенню.

На  підставі  викладеного, керуючись ст.ст.203,215,216,526,527,530,553,1054 ЦК України, ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (61005, м. Харків, пр. Московський, 60, к/р № 32009100100 в УНБУ по Харківській області, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість договором про надання  споживчого  кредиту  №11224186000   від  27  вересня 2007 року станом на 01 грудня 2009 року в сумі 104294 грн. 22 коп., в тому числі в тому числі: заборгованість за простроченим кредитом - 99640,70 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом – 1550,91 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами –  3102,61 грн., крім того витрати по сплаті судового збору 1700 гривень та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 106024 (сто шість тисяч двадцять чотири) гривні 22 копійки.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2  заборгованості за кредитом в солідарному порядку – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного  інноваційного банку "УкрСиббанк" про визнання договору поруки недійсним – задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки №230991 від 23 вересня 2009 року укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                            ОСОБА_4

Справа № 2-1236/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

02 грудня 2009 року                Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді             Франчук О.Д.

                при секретарі                      Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного  інноваційного банку "УкрСиббанк" про визнання договору поруки недійсним,

Керуючись ст.ст. 203,215,216,526,527,530,553,1054 ЦК України, ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (61005, м. Харків, пр. Московський, 60, к/р № 32009100100 в УНБУ по Харківській області, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість договором про надання споживчого кредиту №11224186000 від 27 вересня 2007 року станом на 01 грудня 2009 року в сумі 104294 грн. 22 коп., в тому числі в тому числі: заборгованість за простроченим кредитом - 99640,70 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом – 1550,91 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами –  3102,61 грн., крім того витрати по сплаті судового збору 1700 гривень та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 106024 (сто шість тисяч двадцять чотири) гривні 22 копійки.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2  заборгованості за кредитом в солідарному порядку – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного  інноваційного банку "УкрСиббанк" про визнання договору поруки недійсним – задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки №230991 від 23 вересня 2009 року укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                            ОСОБА_4