Ухвала суду № 70598045, 15.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної екологічної служби в Одеській області на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 27 червня 2017р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної служби в Одеській області, Державного інспектора з ОНПС Державної екологічної служби в Одеській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до інспектора ДЕС в Одеській області, Державного інспектора з ОНПС ДЕС в Одеській області ОСОБА_3, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що державним інспектором з ОНПС ДЕС в Одеській області ОСОБА_3 31.05.2017р. винесена Постанову за №000123 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі 1700грн.. (далі Постанова) за порушення передбачене ст.82 КУпАП

Згідно з описовою частиною оскаржуваної постанови позивача звинувачують у тому, що він порушив вимоги щодо поводження з відходами під час їх перевезення та видалення, а саме, вивіз відходи підвищеної небезпечності (пісочна суміш із нафтою) на територію Одеської області, Біляївського району, с.Дальник (Дальницькі кар’єри).

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, оскільки в його діях відсутня обов’язкова ознака складу адміністративного правопорушення прямий умисел, так як підприємство, яке він очолює спеціалізується на поводженні з безпечними відходами, про що отримані всі необхідні дозвільні документи, а 17.05.2017р. було отримано замовлення на вивезення саме безпечних будівельних відходів. Також позивач зазначає, що відповідачами належним чином не доведено обставину незаконного поводження з відходами підвищеної небезпечності. Позивач вважає, що при притягненні його до адміністративної відповідальності державним інспектором було порушено, встановлений законом порядок збирання проб ґрунтів, а тому протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів за №09 від 24.05.2017р. з результатами дослідження цих проб є недопустимим доказом. В порушення положень ч.1 ст.268 КУпАП справу було розглянуто без його участі, за наявності його клопотання про відкладення розгляду справи. Отже при складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне стягнення було порушено його право на захист, у зв’язку із чим він звернувся до суду із відповідним позовом.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 27 червня 2017р. адміністративний позов частково задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення №000123 від 31.05.2017р. у вигляді штрафу відносно ОСОБА_2 за ст.82 КУпАП.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено наявність порушення ОСОБА_2 норм ЗУ «Про відходи» та правомірність винесення оскаржуваної постанови. Також, відповідачами не доведено, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що державним інспектором з ОНПС ДЕС в Одеській області ОСОБА_3 17.05.2017р. складено Протокол про адміністративне правопорушення за №000123 по факту порушення ОСОБА_2 вимоги щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, а саме, вивезення відходів підвищеної небезпечності (пісочна суміш із нафтою) на територію Одеської області, Біляївського району, с.Дальник (Дальницькі карєри).

В подальшому, державним інспектором Петровським О.О. прийнято Постанову №000123 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700грн..

Відповідно до вищевказаної постанови позивач звинувачується у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх перевезення та видалення, а саме, вивезення відходів підвищеної небезпечності (пісочна суміш із нафтою) на територію Одеської області, Біляївського району, с.Дальник (Дальницькі карєри).

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою, позивач звернувся в суду із відповідним адміністративним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення ДЕС Одеської області за №000123 від 31.05.2017р., з урахуванням підстав, за якими позивач просить її скасувати, судова колегія виходить з наступного.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони природи визначається КУпАП, «Інструкцією з оформлення органами Держекоінспекції України матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №264 від 5.07.2004р. (далі - Інструкція) та іншими нормативними і законодавчими актами.

Статтею 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

У відповідності до ст.256 КУпАП, п.2.4. Інструкції, при складанні протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У протоколі обов'язково зазначаються в тому числі місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов'язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об'єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності).

Згідно із п.2.10 Інструкції, якщо правопорушення пов'язане зі шкодою, заподіяною навколишньому природному середовищу (забруднення або засмічення земель, вод тощо), то про це зазначається в протоколі.

Апеляційний суд зазначає, що в порушення наведених положень Закону, в Протоколі про адміністративне правопорушення за №000123 від 17.05.2017р., складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області ОСОБА_3, суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, не зазначена таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, в тому числі і в ЗУ «Про відходи».

Безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, є встановлений порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення або захоронення відходів (встановлений порядок поводження з відходами). Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення (формальний склад).

У відповідності до ст.1 ЗУ «Про відходи», відходи будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

Державний класифікатор відходівсистематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів.

Поводження з відходами дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Згідно із ст.31 ЗУ «Про охорону земель», нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів визначаються з метою встановлення критеріїв придатності земель для використанняїх за цільовим призначенням.

До нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів належать: гранично допустимі концентрації у ґрунтах хімічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо; максимально допустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами.

Відповідно до ст.45 ЗУ «Про охорону земель», господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин встановлює КМУ.

Статтею ст.52 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовищаі продуктів харчування.

В Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища за №71 від 27.10.1997р., надано наступні визначення термінів (далі Методика).

Так, в п.3.1. Методики зазначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а ізбільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

В п.3.2. Методики зазначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.3.3. Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

В п.4.5. Методики встановлено, що забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із п.2 Акту відбору проб ґрунтів за №09, від 17.05.2017р. державний інспектор здійснював відбір проб ґрунтів тільки із застосуванням металевої вимірювальної рулетки. Інших способів відбору грунту інспектор не застосовував.

Зі змісту карти-схеми розміщення місць відбору проб ґрунтів (Додаток №1 до Акту відбору ґрунтів за №09 від 17.05.2017р.) взагалі не зрозумілі координати місцевості, на якій відбиралися проби.

Так, ГОСТ 17.4.4.02-84 встановлює методи відбору і підготовки проб ґрунту природного і порушеного складу для хімічного, бактеріологічного і гельмінтологічного аналізу. Відбір проб проводять для контролю забруднення ґрунту, оцінки якісного стану ґрунтів природного і порушеного складу (п.2.1). На території, що підлягає контролю, проводять рекогносцирувальні виїзди. За даними рекогносцирувального виїзду і на підставі наявної документації заповнюютьпаспорт обстежуваного ділянки відповідно до обов'язкового додатка 1 і роблять опис ґрунтів в відповідності з додатком 4.На карти або плани наносять розташування джерела забруднення, пробних майданчиків та місць відбору точкових проб. Пробні площадки розташовують відповідно до ГОСТ 17.4.3.01-83 (п.2.2.).

Пробні площадки закладають на ділянках з однорідним ґрунтовим і рослинним покривом, а також з урахуванням господарського використання основних ґрунтових різниць. Опис пробного майданчики роблять відповідно до обов'язкового додатка2 (п.2.3.). Точкові проби відбирають на пробному майданчику з одного або декількох шарів або горизонтів методом конверта, по діагоналі або будь-яким іншим способом з таким розрахунком, щоб кожна проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. Кількість точкових проб повинна відповідати ГОСТ 17.4.3.01-83. Точкові проби відбирають ножем або шпателем з прикопок ґрунтовим буром (п.3.1.). Об'єднану пробу складають змішуванням точкових проб, відібраних на одному пробному майданчику (п.3.2.). Для хімічного аналізу об'єднану пробу складають не менше, ніж з п'яти точкових проб, узятих з одного пробного майданчика.

Маса об'єднаної проби повинна бути не менше 1 кг (п.3.3.). При відборі точкових проб і складання об'єднаної проби повинна бути виключена можливість їх вторинного забруднення (п.3.3.1.). Всі об'єднані проби повинні бути зареєстровані в журналі і пронумеровані. На кожну пробу повинен бути заповнений супровідний талон відповідно до обов'язкового додатку 3 (п.3.6.). У процесі транспортування і зберігання ґрунтових проб повинні бути вжиті заходи щодо попередження можливості їх вторинного забруднення (п.3.7.).

ГОСТ 17.4.3.01-83 встановлює вимоги до відбору проб ґрунту при загальних і локальних забрудненнях. При локальному забрудненні ґрунтів для визначення пробних майданчиків застосовують систему концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, вказуючи номери кіл і азимут місця відбору проб. У напрямку основного поширення забруднюючих речовин систему концентричних кіл продовжують у вигляді сегмента, розмір якого залежить від ступеня поширення забруднення (п.5.4.). Проби відбирають за профілем з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту (п.6). Відібрані проби необхідно пронумерувати і зареєструвати в журналі, вказавши наступні дані: порядковий номер і місце взяття проби, рельєф місцевості, тип ґрунту, цільове призначення території, вид забруднення, дату відбору (п.9). Проби повинні мати етикетку із зазначенням місця і дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту і глибини взяття проби, прізвище дослідника (п.10).

Отже, як вбачається із акту за №09 від 17.05.2017р., державним інспектором Петровським О.О. при відборі проб ґрунту не були дотримані вимоги Положення ГОСТ 17.4.4.02-84 та ГОСТ 17.4.3.01-83.

А саме, при відборі проб, використовувалася тільки металева рулетка, при цьому не складались затверджені в додатках обов'язкові документи, такі як паспорт обстежуваної ділянки, опис ґрунтів, опис пробного майданчику, що фактично унеможливлює встановлення розташування пробних майданчиків та визначення наявних на них ґрунтів. Не заповнений супровідний талон на кожну пробу. Для проб не зроблено етикетки з зазначенням місця і дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту і глибини взяття проби, прізвище дослідника. Відібрані проби не зареєстровані в журналі. Крім того, при відібранні проб не були враховані профіль з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. Точкові проби не відбирались ґрунтовим буром з прикопок ножем або шпателем. Крім того зі складеної державним інспектором карти-схеми взагалі неможливо встановити розташування майданчиків, де відбиралися проби, які ґрунти розташовані в містах відбору проб. Об’єднана проба складається тільки з однією точкової проби, в той час як ГОСТ вимагає пять.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що 17.05.2017р. проби ґрунтів були зібрані державним інспектором Петровським О.О. з порушенням ГОСТ 17.4.4.02-84 та ГОСТ 17.4.3.01-83., якими законодавчо врегульовано певний порядок їх відібрання.

За правилами ст.70 КАСУ, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак складу правопорушення: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності. Відсутність хоч би однієї з них означає відсутність складу в цілому.

Винність як обов’язкова ознака складу адміністративного правопорушення полягає у тому, що адміністративне правопорушення, скоєне особою має місце лише тоді, коли має місце вина у формі прямого умислу або необережності.

Відсутність в діяннях особи такої обовязкової ознаки складу правопорушення як вина, свідчить про відсутність самого складу правопорушення.

У відповідності до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно із ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Правопорушення передбачене ст.82 КУпАП за конструкцією диспозиції статті є правопорушеннями з формальним складом, оскільки не передбачає обов’язкового настання будь-яких наслідків протиправних дій.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що адміністративні правопорушення із формальним складом можуть вчинятися тільки з умисною формою вини. Оскільки лише умисна форма вини передбачає ставлення особи до своїх дій, а необережна форма вини характеризує ставлення особи тільки до наслідків своїх протиправних дій.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ЕП «Вторма Одеса»», директором якого є ОСОБА_2, згідно із статутним документам оптовій торгівлі відходами та брухтом (основний), збиранні безпечних відходів, оброблені та видалені безпечних відходів, відновленні відсортованих відходів.

У травні 2017р. підприємству надійшло замовлення на вивезення побутового безпечного сміття, у зв’язку із чим на завантаження був направлений водій товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова від 31.05.2017р. про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, винесена без належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування наявності його вини, об’єкту правопорушення - відходів, ступеню їх небезпечності тощо. А також, відповідачами не доведено, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної служби в Одеській області – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 27 червня 2017р. – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1