Ухвала суду № 70578606, 16.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

16 листопада 2017 року м. Київ № 826/26767/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши у письмовому провадженні заяву Міністерства юстиції України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправними та скасування рішення,

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 2 Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерства юстиції від 20 листопада 2015 року про притягнення судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва за спеціальністю 10.6 строком на 6 місяців з зобов'язанням пройти стажування в науково - дослідній установі судових експертиз Мінюсту за відповідною програмою підготовки та повторно пройти атестацію в ЦЕКК.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року залишено в силі.

Судом касаційної інстанції вказано, що в оскаржуваному рішенні відповідача відсутні чіткі і конкретні висновки щодо допущених позивачем порушень, які були б підкріплені належним обґрунтуванням, та оцінка ступеню тяжкості проступку, а також неповнота встановлення обставин, які підтверджують вчинення експертом дисциплінарного проступку.

В подальшому до суду через відділ документообігу від представника відповідача (далі - заявник) надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (далі - заява про перегляд). Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначив істотні для справи обставини, що не були і не могли бути їм відомі на час розгляду справи.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2016 року відкрито провадження за заявою про перегляд та призначено її розгляд та перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у судовому засіданні.

Позивач через відділ документообігу суду подав письмові заперечення проти заяви про перегляд рішення в яких просив залишити заяву без задоволення.

Суд на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалив про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 252 КАС України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Суд не погоджується із доводами заявника щодо наявності підстав для задоволення заяви про перегляд, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тобто вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010 року у справі №К-45458/09, «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

У ході розгляду заяви про перегляд судом з'ясовано, що як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на звернення ОСОБА_3, яке 14.09.2016 надійшло на адресу Міністерства та до якого було додано ряд документів, що на думку заявника підтверджують обґрунтованість рішення Міністерства про притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 та помилковість висновків Окружного адміністративного суду м. Києва, зазначених у постанові суду від 26.02.2016 р.

А саме, заявник вказує, що листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 24.12.2014 № 7/10-53/2412/08/02 повідомляється, що відстань побутовий розрив) між будинком ОСОБА_3 та спірним багатоквартирним будинком має складати не менше 20 метрів, а не 10 метрів, як зазначено у висновку судового експерта ОСОБА_2

Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 8/14-393-15 від 18.05.2015 на запит ОСОБА_3 підтверджено, що «Між двома довгими сторонами житлових будинків заввишки 4 поверхи і більше треба приймати побутові відстані (побутові розриви) не менше 20 м., між довгими сторонами торця з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.».

Таким чином, заявник вважає, що позивач по справі ОСОБА_2, дійшов хибного висновку щодо відстані між досліджуваними спорудами, невірно застосував положення ДБН 360-92** (Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень та ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень».

Так, Вищий адміністративний суд України під час перегляду судових рішень вказав, що відповідачем неповно проведено перевірку інформації про порушення судовим, експертом, вимог законодавства України, а також про те, що рішення Центральної експертної кваліфікаційної, комісії при Міністерстві юстиції України від 20 листопада 2015 року № 2 не узгоджується з даними, що відображені у роз'ясненні Міністерства, яке забезпечує організацію роботи з перевірки державних будівельних норм щодо відповідності вимогам законодавства».

Вищевказані обставини у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ще раз підтверджують висновки суду касаційної інстанції, на що не звернуто увагу відповідачем.

Також, заявник як на ново виявлену обставину посилається на те, що у відповідності до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2015 по цивільній справі № 369/8269/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання будівництва самочинним та зобов'язати вчинити дії, була проведена судова будівельно-технічна експертиза за результатами якої складено висновок експертів КНДІСЕ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 29.04.2016 р. № 11828/11829/15-43, який повністю спростовує висновки, до яких дійшов судовий експерт ОСОБА_2 в аналогічному дослідженні.

Однак, вказаний висновок не є належним доказом оскільки містить в собі інформацію про обставини справи в даному цивільному процесі.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановленім рішення суду.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. (Ухвала ВАС України від 11.10.2010 року).

Крім цього, на думку заявника, ще одним доказом некомпетентності експерта ОСОБА_8, що не був відомий відповідачу раніше, є висновок Секції Атестаційної Архітектурно-будівельної комісії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (за спеціальністю «Архітектура») щодо якості проектних рішень житлового будинку в АДРЕСА_1, яким встановлено численні грубі порушення при проектуванні житлового будинку, на які позивач не звернув уваги.

Однак, матеріали справи свідчать, що даний висновок був досліджений судами під час розгляду справи та йому надано правову оцінку під час постановлення рішення суду (т.1 а.с. 158-159).

Проаналізувавши усе вище викладене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд не підлягає задоволенню, обставини, зазначені заявником як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не являються.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення інші особи, які брали участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими обставинами.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 160, 165, 167, 252, 253 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву представника Міністерства юстиції України про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 року в адміністративній справі №826/26767/15 за нововиявленими обставинами.

Копії ухвали направити сторонам.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуйчий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов