Рішення № 70554674, 23.11.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/144/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017 Справа № 908/2154/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 20 від 17.01.2017 р.

від відповідача: ОСОБА_2 директор, рішення № 21 від 27.05.2011 р.

За позовом Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя

до відповідача: Комунального підприємства «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області», Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка

про стягнення заборгованості в розмірі 409967,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

30.10.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство «Водоканал» з позовом до Комунального підприємства «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012р. у сумі 409967,84 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 03.01.2012р. між КП «Водоканал» та КП «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області», було укладено Договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4, відповідно до умов якого позивач забезпечує подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам абонента.

На виконання умов Договору № 5386/4 позивач за період з 01 квітня 2017р. по 30 червня 2017р. надав вищевказані послуги абоненту на загальну суму 524463,40 грн.

Відповідач, за надані за Договором послуги здійснив лише часткову оплату на суму 114495,56 грн.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012р. у сумі 409 967,84 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.11.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/144/17 та призначено розгляд справи на 09.11.2017р. об 11 год. 15 хв.

В судовому засіданні 09.11.2017р. представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи в звязку із зайнятістю адвоката відповідача ОСОБА_3 у іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 09.11.2017 р. клопотання Комунального підприємства «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області» про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено. Судове засідання призначено на 23.11.2017р. об 11 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2017 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2017 р. заперечив проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, який був наданий суду 22.11.2017 р., відповідно до якого зазначено, що абоненту виставлялись рахунки не за показами лічильника, а шляхом математичних відрахувань показів других лічильників, які не мають відношення до укладеного Договору. Також зазначає, що на дільниці від с. Михайлівка до с. Георгіївське витрати на їх обслуговування повинні були сплачуватись рівними частинами абонентом, КП «Гнаровський сількомунгосп» та КП «Петро-Михайлівський сількомунгосп», але відшкодування з боку останніх не відбувається, тому всі витоки води були незаконно покладені тільки на абонента, в звязку з чим, відповідач вказує на те, що з метою врегулювання розбіжностей між показами лічильників необхідно виключити механізм підрахунку спожитої води, яку застосовує Водоканал, встановити лічильник на межі балансової належності та на мережі водопостачання між Водоканалом та абонентом.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 23.11.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 р. між Комунальним підприємством «Водоканал» (Водоканал) та Комунальним підприємством «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області» (абонент), було укладено Договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам КП «Михайлівський сількомунгосп»; населення Михайлівської сільради, незвітуючі споживачі; звітуючи споживачі.

Згідно п. 3.2.1 Договору, абонент зобовязаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 Договору.

Основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються абоненту представником водоканалу при наявності особистого посвідчення 29, 30, 31 числа кожного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, абоненту виписується акт-рахунок. На протязі 3-х робочих днів з дня виписки акту-рахунку абонент зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо абонент відмовляється підписати акт та акт-розрахунок, вони підписуються представником водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обовязковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та водовідведення (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договір укладається з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення дії Договору сторони не надали. Отже, на час розгляду справи судом умови договору є чинними.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. позивач виписав відповідачу акти та акти-рахунки з надання послуг водопостачання та приймання стічних вод на суму 524463,40 грн., що підтверджується актами та актами-рахунками:

- акт № 5386 від 30.04.2017 р.;

- акт-рахунок № 5386 від 30.04.2017р. на суму 175755,80 грн.;

- акт № 5386/4 від 31.05.2017 р.;

- акт-рахунок № 5386 від 31.05.2017р. на суму 167782,40 грн.;

- акт № 5386/4 від 30.06.2017р.;

- акт-рахунок № 5386 від 30.06.2017р. на суму 180925,20 грн.

Зазначені акти підписані уповноваженою особою абонента без зауважень, крім акту-рахунку № 5386 від 30.04.2017р., який оформлено відповідно до умов Договору та надіслано абоненту поштою, про що свідчить супровідний лист № 5684 від 10.05.2017 р., опис вкладення та фіскальний чек № 7178 від 12.05.2017 р., проте оплата за спожиті послуги до КП «Водоканал» у повному обсязі не надійшла.

За період з 01.04.2017 року по 30.06.2017 року абоненту за надання послуг з водопостачання та водовідведення нараховано до сплати 524463,40 грн., з яких сплачено 114495,56 грн. (в т. ч. субвенції, докази проведення яких міститься в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість абонента за період з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. становить 409967,84 грн.

Частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 5.1 Договору відповідач не оплатив повну вартість послуг протягом 3-х банківських днів з дня виписки актів-рахунків за спірний період, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 409967,84 грн.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд не приймає їх до уваги, оскільки викладені абонентом твердження не підтверджуються жодним документальним доказом, а тому відповідач не довів існування порушення нарахувань з боку позивача. Крім того, судом вбачається, що умови Договору є законними та діючим, та таким, що виконуються сторонами, в тому числі в частині нарахування плати за постачання води. Факт наявності заборгованості також підтверджується двосторонньо підписаними актами звірки взаємних розрахунків від 10.04.2017 р., від 09.06.2017 р., від 11.07.2017 р., які додано позивачем до матеріалів справи.

В силу приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 409967,84 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 17, код ЄДРПОУ 33622933) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121) основний борг в сумі 409967 (чотириста девять тисяч девятсот шістдесят сім) грн. 84 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6149 (шість тисяч сто сорок девять) грн. 51 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.11.2017 р.

Суддя О.А. Топчій