Ухвала суду № 70518370, 22.11.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11110/17

Провадження № 2/201/2724/2017

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Трещов В.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області, прокуратури Дніпропетровської області, Міністерства юстиції України, Головного управління Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області, Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ходаківського М.П. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області, прокуратури Дніпропетровської області, Міністерства юстиції України, Головного управління Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області, КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

22.11.2017 року ухвалою судді Ходаківського М.П. було заявлено по справі самовідвід. Того ж дня дану цивільну справу було розподілено в провадження судді Трещова В.В.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Частиною 1 статті 23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у ст.ст. 20, 21, 22 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦПК України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Крім того, згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 року №10-72/0/4-13, обов'язок судді заявити вмотивований самовідвід визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України. На відміну від вирішення заяви про відвід у ЦПК України не визначено процедури подання та вирішення заяви про самовідвід у разі подання такої заяви суддею до початку розгляду справи.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що з метою уникнення сумніву в об'єктивності та неупередженості судді питання про його самовідвід може бути вирішено до відкриття провадження у справі, якщо із матеріалів справи, що передана судді вбачається наявність підстав для самовідводу, передбачених ст.ст. 20, 21 ЦПК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, питання про самовідвід судді може бути вирішено до відкриття провадження у справі, як шляхом постановлення ухвали про самовідвід судді, якому розподілено справу, так і шляхом подання відповідної заяви. Після цього справа підлягає повторному автоматичному розподілу без участі цього судді (ст. 25 ЦПК України). Аналогічна ситуація виникає і при вирішенні питання про прийняття цивільної справи до свого провадження, якщо провадження у справі вже відкрито іншим суддею.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію,в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи, одним із відповідачів виступає КП «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» головним лікарем якого є ОСОБА_2 (а.с. 70), який, в свою чергу, приходиться близьким родичем помічника судді Трещова В.В - ОСОБА_3

Враховуючи викладене та наявність обставин, які реально можуть викликати сумнів в об’єктивності та упередженності судді, з метою запобігання виникненню сумнівів у справедливому розгляді справи незалежним і безстороннім судом, вважаю за необхідне у даній справі заявити самовідвід.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 20, 23 - 25, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заявити у цивільній справі № 201/11110/17 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області, прокуратури Дніпропетровської області, Міністерства юстиції України, Головного управління Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області, Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди самовідвід.

Дану справу передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 11-1 ЦПК України.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя : В.В. Трещов