Постанова № 70507416, 27.11.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року Справа № П/811/1674/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням змін просили:

- визнати протиправними та скасувати рішення Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладені в листах №№02-23/259, 02-23/265, 02-23/262, 02-23/258, 02-23/261, 02-23/260, 02-23/263, 02-23/264 від 17.08.2017р. щодо відмови в наданні погодження стосовно виділення земельних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладені у листах №Г-16831/0-12170/0/6-17 від 13.09.2017р., №Г-16505/0-11940/0/6-17 від 07.09.2017р., №Д-16508/0-11939/0/6-17 від 07.09.2017р., №З-16837/0-12173/0/6-17 від 13.09.2017р., №К-16838/0-12174/0/6-17 від 13.09.2017р., №К-16834/0-12172/0/6-17 від 13.09.2017р., №С-16503/0-11941/0/6-17 від 07.09.2017р., №Т-16514/0-11979/0/6-17 від 08.09.2017р., відповідно до яких відмовлено позивачам в наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути питання щодо надання позивачам дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею не більше 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та надати відповідні дозволи.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" мають право на безоплатне одержання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. В зв'язку з чим були направлені клопотання до сільського голови Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області щодо погодження надання земельної ділянки, як учасникам АТО, площею 2 га кожному, для ведення особистого селянського господарства. Голова сільської ради листами повідомив позивачів, що не може погодити виділення їм земельних ділянок, оскільки останні зарезервовано для учасників АТО, які проживають на підвідомчій території. Така відмова, на думку позивачів є протиправною. Також, зазначали, що в подальшому у відповідності до вимог ст.118, ч.1 ст.121, ст.122 Земельного кодексу України звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило у наданні вказаного дозволу посилаючись на норми Закону України "Про охорону земель". Позивачі вважають протиправною таку відмову, оскільки ними виконано всі вимоги передбачені законодавством для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, тому просили суд зобов'язати повторно розглянути заяви позивачів та надати дозволи на розробку проекту землеустрою.

Представник позивачів в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.23).

Представник відповідача-1 - Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (а.с.216). Згідно наданих до суду заперечень, позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність прийнятого відповідачем рішення (а.с.218-219).

Представник відповідача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (а.с.222). Згідно наданих до суду заперечень, позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення (а.с.179-181).

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що представник позивачів подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неявку представників відповідачів в судове засідання, які про розгляд справи були повідомлені належним чином, суд вважає можливим здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до довідки №1370 від 19.05.2017 та посвідчень, позивачі мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.19, 37, 50, 63, 79, 96, 111, 121).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися із запитом на отримання публічної інформації від 23.08.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання інформації про вільні земельні ділянки, які зарезервовані для учасників АТО на території Знам'янського та Компаніївського районах Кіровоградської області з призначенням для ведення особистого селянського господарства, які перебувають у державній або комунальній власності, у розмірі 2,0 га (а.с.27, 44, 71, 87, 104, .

У відповідь на вказаний запит відповідач-2 листом від 01.09.2017 №31-11-0.3-7979/2-17, повідомив зокрема, що за інформацією відділу у Компаніївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області інвентаризація земельних ділянок, які зарезервовані для учасників АТО та інформацію про які розміщено на офіційному сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо земельної ділянки на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району площею 11,50 га та 16, 64 га, не проводилась (а.с.29, 45, 57, 72, 89, 91, 105).

Позивачами були направлені клопотання до сільського голови Лозуватської сільської ради Компаніївського району щодо погодження надання земельної ділянки, як учасникам АТО, площею 2 га кожному, для ведення особистого селянського господарства, згідно графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, які зарезервовані для учасників АТО (а.с.20, 38, 51, 64, 80, 97, 112, 122).

Сільським головою надано позивачам листами від 17.08.2017 за №№02-23/259, 02-23/265, 02-23/262, 02-23/258, 02-23/261, 02-23/260, 02-23/263, 02-23/264 відповіді, що сільська рада не може надати погодження щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, так як вільні земельні ділянки зарезервовано для учасників АТО, які проживають на підвідомчій території (а.с.24, 41, 54, 68, 84, 101, 115, 124).

На думку позивачів така відповідь відповідача - 1 є протиправною.

Пунктом 20 частиною 4 статті 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень. Аналогічні норми містить ч.8 ст.59 вказаного Закону.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, свобод та інтересів, а не способом відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах. За таких умов встановлення судом відсутності порушеного права позивача є підставою для прийняття судового рішення про відмову позові в цій частині.

Тому відповіді надані сільським головою не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків у осіб чи суб'єктів владних повноважень. А тому, вони не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в цій частині позовна заява не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с.32, 48, 60, 75, 94, 108, 118, 127).

До вказаних заяв позивачами додані: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорта та ідентифікаційного номера, посвідчення учасника АТО.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листами від 13.09.2017 №Г-16831/0-12170/0/6-17, 07.09.2017 №Г-16505/0-11940/0/6-17, 07.09.2017 №Д-16508/0-11939/0/6-17, 13.09.2017 №3-16837/0-12173/0/6-17, 13.09.2017 №К-16838/0-12174/0/6-17, 13.09.2017 №К-16834/0-12172/0/6-17, 07.09.2017 №С-16503/0-11941/0/6-17, 08.09.2017 №Т-16514/0-11979/0/6-17 повідомило позивача, що за результатами розгляду поданих матеріалів, вважає за доцільне відмовити у задоволенні їх заяв, посилаючись на Закон України "Про охорону земель" та про затверджений перелік земельних ділянок, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області (а.с.205-212).

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Матеріали справи свідчать про наявність у позивачів статусу учасників бойових дій, що відповідачем не оспорюється.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону №3551-ХІІ учасникам бойових дій надаються, зокрема, такі пільги як першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

З наведеного випливає наявність в учасників бойових дій права на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Крім цього, суд звертає увагу, що у відповідності до окремого доручення голови Держземагентства України від 01 липня 2014 року №349/3-14-0.1 щодо забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції, які ще не скористалися правом безкоштовної приватизації землі, зазначені особи мають першочергову можливість отримати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва та для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, частинами 1, 2, пункту "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" ч. 3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, органом уповноваженим на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності є відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом досліджено матеріали, які подавались позивачами разом із заявами, а саме: графічні матеріали, на яких зазначено розташування бажаного місця земельної ділянки; копія паспорта громадянина, ідентифікаційного номера, посвідчення учасника АТО.

Таким чином, позивачі, при зверненні до відповідача-2 із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, подали всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України.

Крім того, у своєму листі відповідач-2 взагалі не конкретизує підставу для відмови у задоволенні заяв позивачів, а лише інформує про наявність переліку земельних ділянок, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області. При цьому, відповідач-2 посилається на Закон України "Про охорону земель". Проте, вказаним законом не наділено відповідача-2 повноваженнями здійснювати розроблення таких переліків земельних ділянок.

Така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як включення/не включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області, Земельним кодексом або іншим законом не передбачена.

Відповідач-2 відмовив позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством, тому суд визнає такі відмови протиправними.

Щодо вимоги позивачів про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяви та надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, то суд вважає, що ці вимоги є похідними від вимог про визнання протиправною відмови відповідача-2 у наданні таких дозволів, тому також підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що суд не може перебирати на себе повноваження відповідача, вирішуючи замість нього, які рішення він повинен приймати та перевіряти наявність підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає таким, що не відноситься до даної справи.

Відповідач посилається на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, у відповідності до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.

До того ж, запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", зазначив, що "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 162 КАС України, відповідно до пункту 2 частини 1 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, проте відповідний спосіб захисту має бути законним та відповідати певній нормі права.

В даному випадку суд вважає, що правильним способом захисту порушених прав позивачів є зобов'язання відповідача-2 розглянути повторно заяви позивачів та надати їм дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Суд зазначає, що покладення такого обов'язку на відповідача-2 не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Позивачі правомірно очікували на розгляд їх заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, та отримання позитивного рішення на свої заяви.

Так, в абз.10 п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

До того ж, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Саме такою є правова позиція Верховного Суду України, викладена 07.06.2016 року у справі №820/3507/15.

У зв'язку з викладеним, враховуючи встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивачів під час розгляду їх заяв, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяви позивачів та надати їм дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь ОСОБА_1 здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в задоволенні заяви ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену у листі від 13.09.2017 №Г-16831/0-12170/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2017 та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в задоволенні заяви ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену у листі від 07.09.2017 №Г-16505/0-11940/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 10.08.2017 та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в задоволенні заяви ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену у листі від 07.09.2017 №Д-16508/0-11939/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 10.08.2017 та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в задоволенні заяви ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену у листі від 13.09.2017 №З-16837/0-12173/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 05.09.2017 та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в задоволенні заяви ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену у листі від 13.09.2017 №К-16838/0-12174/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 05.09.2017 та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в задоволенні заяви ОСОБА_6 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену у листі від 13.09.2017 №К-16834/0-12172/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_6 від 05.09.2017 та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в задоволенні заяви ОСОБА_7 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену у листі від 07.09.2017 №С-16503/0-11941/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_7 від 10.08.2017 та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в задоволенні заяви ОСОБА_8 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену у листі від 08.09.2017 №Т-16514/0-11979/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_8 від 10.08.2017 та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина