Постанова № 70489859, 20.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

20 листопада 2017 р. №820/3628/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників 1-го відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Харківській області, Східної обєднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання неправомірними та скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішеннь,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 05.07.2017р. №38989-1309, від 12.07.2017р. №49710-1309, а також рішення контролюючого органу у формі податкової вимоги Східної обєднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 06.09.2016р. №9849-17.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що здійснює оподаткування фінансових результатів господарської діяльності з надання послуг по ремонту автомобілів як платник єдиного податку. На спірній земельній ділянці розташоване належне платнику приміщення СТО. Вважає, що як платник єдиного податку не має обовязку сплачувати земельний податок за ту ділянку, котра використовується платником єдиного податку у межах власної господарської діяльності.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що платник не оформив у встановленому законом порядку право власності чи право користування спірною земельною ділянкою, а, відтак, повинен сплачувати земельний податок на загальних підставах.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 року залучено в якості другого відповідача у справі - Східну обєднану державну податкову інспекцію міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Відповідач, Східна обєднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області правом на подачу письмових заперечень не скористався, уповноваженого представника до суду не направив.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації господарської діяльності, набув правового статусу фізичної особи підприємця, з 01.01.2012р. є платником єдиного податку за видами діяльності обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, є власником обєкта нерухомого майна одноповерхового нежитлового приміщення площею 285,6кв.м. за адресою місто Харків, вїзд Новаторський, 1/3, у вказаному обєкті розмістив станцію технічного обслуговування, одержав дозвіл №248 від 16.09.2009р. на початок роботи цієї СТО від сектора з питань НПД Комінтернівського РВ ГУ МНСУ в Харківській області, одержав висновок Комінтернівського райсанепідемстанції від 03.07.2008р. на розміщення цієї СТО, зареєстрував обєкт сфери послуг СТО у Департаменті підприємництва та споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради.

Податковими повідомленнями рішеннями ГУ ДФС у Харківській області від 05.07.2017р. №38989-1309, від 12.07.2017р. №49710-1309 позивачу було нараховано земельний податок у розмірах 12.009,93грн. та 7.906,58грн. за використання земельної ділянки, на якій розміщено СТО.

Перевіряючи відповідність закону, зокрема, і ч.3 ст.2 КАС України, перелічених рішень контролюючого органу суд відмічає, що правовідносини з приводу внесення особою плати за користування землею унормовані, насамперед, приписами ст.ст.116, 120, 125, 206 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Так, за правилом п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України законодавець також встановив, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288); об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288); розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288).

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що між позивачем (в якості орендаря) та міською радою (в якості орендодавця) не укладався договір оренди земельної ділянки, на якій розміщено належний позивачеві обєкт нерухомості - одноповерхове нежитлове приміщення площею 285,6кв.м. за адресою місто Харків, вїзд Новаторський, 1/3.

Проте, суд вважає, що вказана обставина не звільняє позивача від виконання податкового обовязку у спірних правовідносинах, позаяк у розумінні ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України розташування на земельній ділянці обєкта нерухомості однозначно та безумовно доводить факт використання особою цієї земельної ділянки.

Обставина наявності у громадянки ОСОБА_1 права власності на одноповерхове нежитлове приміщення площею 285,6кв.м. за адресою місто Харків, вїзд Новаторський, 1/3, підтверджена матеріалами справи, зокрема, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.03.2008р. по цивільній справі №22-ц-791/08, витягом КП «Харківське МБТІ» від 01.07.2008р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач як громадянин відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України обтяжений обовязком оплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розміщено належний йому на праві власності обєкт нерухомості - одноповерхове нежитлове приміщення площею 285,6кв.м. за адресою місто Харків, вїзд Новаторський, 1/3, з дати проведення державної реєстрації права власності на обєкт нерухомості (п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України).

Водночас з цим, суд бере до уваги, що облаштоване у такому обєкті нерухомості СТО, а, відтак, і земельна ділянка під СТО, використовується позивачем у межах господарської діяльності з надання послуг по обслуговуванню автотранспортних засобів.

Цю господарську діяльність позивач провадить як платник єдиного податку.

Оскільки за правилами ст.ст.2, 24, 50 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах в одній особі збігається статус позивача як фізичної особи громадянина та як фізичної особи підприємця і вказані статуси обєктивно не можуть бути відмежовані один від одного, то у силу п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України позивач як ФОП - платник єдиного податку звільняється від обовязку сплачувати земельний податок за земельну ділянку за адресою місто Харків, вїзд Новаторський, 1/3.

При цьому, обставини відсутності укладеного та діючого договору оренди земельної ділянки чи належно зареєстрованого права користування вказаною земельною ділянкою не зумовлюють виникнення обовязку по оплаті земельного податку за згадану земельну ділянку, адже п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України є спеціальною нормою права відносно спірних правовідносин.

З огляду на викладене, спірні податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у Харківській області підлягають скасуванню, оскільки були винесені контролюючим органом без урахування обставин наявності у позивача статусу платника єдиного податку та використання земельної ділянки у межах підприємницької діяльності, результати котрої оподатковуються саме шляхом оплати єдиного податку.

Вирішуючи спір в частині податкової вимоги Східної обєднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 06.09.2016р. №9849-17, суд відзначає, що згідно з ст.59 Податкового кодексу України підставою для винесення контролюючим органом рішення у формі податкової вимоги є факт виникнення податкового боргу.

За визначення п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Відповідно до п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За правилами ст.ст.48, 49, 50, 54, 58, 86, 113, 298 Податкового кодексу України грошове зобовязання визначається платником податків самостійно у документах обовязкової податкової звітності, визначається контролюючим органом у спосіб винесення податкових повідомлень рішень або береться платником податків за власним самостійним рішенням шляхом подачі до контролюючого органу заяви про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Оглянувши спірну податкову вимогу, суд відмічає, що згідно з текстом даного письмового рішення платник податків станом на 05.09.2016р. мав податковий борг у розмірі 11.330,12грн.

Суд на виконання вимог ст.11 КАС України з метою встановлення істини по справі неодноразово витребовував у відповідачів копії складених ФОП ОСОБА_1 податкових декларацій (з урахуванням уточнюючих розрахунків), копії винесених контролюючим органом податкових повідомлень рішень.

При цьому, суд бере до уваги, що код бюджетної класифікації платежу згідно з спірними податковими повідомленнями рішення та згідно з спірною податковою вимогою є ідентичним 18010700, тобто спірна вимога була виставлена контролюючим органом по земельному податку.

І лише 20.11.2017 року у судовому засіданні представник відповідача надав роздруківку податкового повідомлення-рішення від 11.05.2016 року №631-1303 із електронної бази ІС "Податковий блок", яке не містило підпису уповноваженої особи та не було скріплено печаткою.

Відповідно до п.1-3 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. №1204, структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов'язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу. При складанні у передбачених Кодексом випадках податкових повідомлень-рішень в електронній формі необхідно дотримуватись вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". Податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.

У судовому засіданні позивачем неодноразово було зазначено, що жодного податкового повідомлення-рішення на суму 11.330,12 грн. не отримувала.

Оскільки відповідачами у ході розгляду справи не подано до суду належних та допустимих у розумінні ст.70 КАС України доказів виникнення станом на 05.09.2016р. податкового боргу з земельного податку у сумі 11.330,12грн. (належної копії податкового повідомлення рішення разом з документами про його направлення у порядку ст.ст.42 і 45 Податкового кодексу України за податковою адресою платника податків), то вказане рішення субєкта владних повноважень слід визнати безпідставно винесеним.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Проведеним судовим розглядом встановлено факт порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, що є визначеною процесуальним законом підставою для їх скасування. Вимоги про скасування спірних рішень з урахуванням ст..102 Податкового кодексу, ч.4 ст.99 КАС України, а також зясованих судом обставин спірних правовідносин заявлені своєчасно у звязку з чим відповідне клопотання позивача розгляду не підлягає.

Розподіл судових витрат має бути проведений за правилами ст.94 Податкового кодексу України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Харківській області, Східної обєднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання неправомірними та скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 05.07.2017р. №38989-1309, від 12.07.2017р. №49710-1309.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Східної обєднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 06.09.2016р. №9849-17.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код.2435817543, АДРЕСА_1) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 426 грн. (чотириста двадцять шість грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код.2435817543, АДРЕСА_1) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 213 грн. (двісті тринадцять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Східної обєднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Б.Хмельницького, 17, м.Харків, 61001, код 39858581).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2017року.

Суддя Старосєльцева О.В.