Ухвала суду № 70460496, 09.11.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Сімоненко В.М., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року в справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дію,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19 жовтня 2016 року, позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено: зобов'язано ОСОБА_4 відновити централізоване теплопостачання у належній їй на праві власності квартирі; стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 тис. 218 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 19 жовтня 2016 року залишено без змін.

У жовтні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року, з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 15, частини другої статті 383 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 6 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року, Порядку відключення окремих житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та п.п. 1.4.1, 1.4.2, 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції заявниця посилається на постанову Вищого господарського суду України від 30 жовтня 2008 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня, 28 березня та 31 травня 2012 року, від 26 березня та 16 червня 2014 року та 26 березня 2015 року, в яких, на її думку, зазначені норми права застосовані по-іншому.

Одночасно заявниця подала клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року, пропущеного з поважних причин, зокрема, направлення судом касаційної інстанції копії оскаржуваної ухвали заявниці лише 27 липня 2017 року й отримання нею у серпні 2017 року, що підтверджено доданою копією супроводжувального листа вих. № 41570/0/0-17 від 27 липня 2017 року та копією конверту.

Частиною 4 статті 356 ЦПК України передбачено, що у разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Питання про поновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання допуску справи до провадження.

Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року, підлягає задоволенню, оскільки надані заявницею докази свідчать про поважність причин пропущення вказаного процесуального строку, зокрема, направлення судом касаційної інстанції копії оскаржуваної ухвали заявниці лише 27 липня 2017 року й отримання нею у серпні 2017 року, згідно з доданою копією супроводжувального листа вих. № 41570/0/0-17 від 27 липня 2017 року та копією конверту.

Разом з тим, перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, встановивши, що відповідачем відключено квартиру від мережі централізованого теплопостачання самовільно та враховуючи відсутність на таке відключення належного дозволу та відповідного рішення міжвідомчої комісії по розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення і влаштування індивідуального опалення у квартирах багатоповерхових житлових будинків, що є порушенням Порядку відключення окремих житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, дійшов висновку про зобов'язання відповідача відновити централізоване теплопостачання в належній на праві власності квартирі.

У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2014 року, суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити систему опалення, оскільки відповідачем не здійснювалось відключення належної йому на праві власності квартири від системи централізованого опалення.

В ухвалі від 26 березня 2015 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову про зобов'язання відповідача відновити централізоване опалення з огляду на те, що відповідачем не здійснювалось відключення належної йому на праві власності квартири від мережі централізованого опалення, а проводилися працівниками позивача, за заявою відповідача, роботи по заміні металевих труб опалення у його квартирі, які перебували у непридатному стані.

Отже, в судових рішеннях, наданих заявником для порівняння, та в судовому рішенні про перегляд якого подано заяву, судами встановлені різні фактичні обставини справи, що не свідчить про неоднакове застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня та 31 травня 2012 року та від 16 червня 2014 року, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про відновлення та приведення в належний стан системи опалення, однак із змісту зазначених судових рішень суду касаційної інстанції не вбачається, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ за тотожних підстав позову та за аналогічних обставин, застосовував норми матеріального права, які зазначає заявниця у своїй заяві.

У наданих для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року та постанові Вищого господарського суду України від 30 жовтня 2008 року, суди касаційних інстанцій, погодилися з висновками попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів привести систему централізованого опалення в попередній стан з огляду на те, що позивачами не надано доказів того, що самовільне відключення відповідачами належних їм на праві власності приміщень від мереж централізованого опалення може призвести або призвело до порушень системи централізованого опалення будинку в цілому, або може спричинити або спричинило порушення санітарно-технічних норм або правил протипожежної безпеки будинку.

Отже, викладене у вказаних судових рішеннях, наданих заявником для порівняння, та в судовому рішенні про перегляд якого подано заяву, свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції Порядку відключення окремих житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Разом з тим, Верховний Суд України вже вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених заявником норм права у подібних правовідносинах та висловлював свою правову позицію, зокрема в постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-96цс12) та від 11 листопада 2015 року (справа № 6-1192 цс15), міститься висновок, відповідно до якого питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, зі змінами, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268, в яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 25 зазначених Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Крім того, внесені зміни унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку та дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, судове рішення суду касаційної інстанції про перегляд, якого подано заяву відповідає висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах вказаних заявником норм матеріального права, викладених у постановах Верховного Суду України.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у вищезазначеній справі.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дію за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Сімоненко

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук