Рішення № 70458152, 15.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/6299/15-ц Головуючий суддя І інстанції Ізмайлов І. К.

Провадження № 22-ц/790/4183/17 Суддя доповідач Пилипчук Н. П.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого – судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Колтунової А.І., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря: Плахотнікової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 22 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого щодо усіх прав та обов’язків є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №11303346000 на суму 35000,00 доларів США до 19.02.2038 року з оплатою за процентною ставкою 12,4 % річних. В забезпечення кредитного договору між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11303346000 П від 22 лютого 2008 року. ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № 11303346000 на суму 35000,00 доларів США, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності з оплатою за процентів зі строком повернення до 19 лютого 2038 року. Договором поруки передбачена солідарна відповідальність поручителів з позичальником перед кредитором по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі що і позичальник за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань в повному обсязі.

Позивач зазначав, що свої зобов’язання виконав, видавши 22 лютого 2008 року кошти, однак відповідач ОСОБА_4 який брав на себе зобов’язання повернути кредитні ресурси, в строк до 19 лютого 2038 р., сплачуючи основну заборгованість, та протягом 30 календарних днів, з дня видачі кредиту, проценти за користування ним у розмірі 12,4 % річних, а по закінченню цього строку кожного наступного місяця, з можливістю перегляду, порушив умови кредитування та з червня 2014 року не здійснював платежів для погашення кредиту. У зв'язку з порушеннями умов договору відповідачам 01 квітня 2015 року направлені вимоги про погашення заборгованості, які станом на 27 травня 2015 року проігноровані.

Позивач вказував, що станом на 27 травня 2015 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 28701,46 доларів США яка складається з 25762,52 доларів США - заборгованості за кредитом, 2938,94 доларів США - заборгованості по процентам, в тому числі простроченої заборгованості з червня 2014 року 2672,73 доларів США. Крім того,згідно до договору за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/або комісії відповідач сплачує додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, що станом на 27.05.2015 року складає 10109,31 грн.

Зважаючи на викладене, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11303346000 від 22 лютого 2008 року стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 28701,46 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в розмірі 10109,31 грн.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" – задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 701,46 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в сумі 10 109,31 грн.

Стягнуто з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" по 1 827 грн. з кожного, понесених витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 – представник ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаного заочного рішення суду першої інстанції та про ухвалення нового, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог Банку в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що позивачем не було надано до суду виписки про рух коштів на рахунках, а подано лише розрахунки, складені представником Банку, у зв’язку з чим, місцевий суд не мав можливості дослідити рух коштів на рахунках по кредиту та встановити розмір оплат, які були здійснені за тілом кредиту, відсотками та пенею, визначити періоди таких оплат та моменти виникнення прострочень. Також, вказує, що у наданих позивачем розрахунках наявні розбіжності між датами зарахування коштів, що, в свою чергу, спричинило штучне збільшення заборгованості. Звертає увагу, що районний суд не перевірив розмір нарахованої пені, що також призвело до збільшення стягнутої суми. Вказує, що ОСОБА_2 вимог Банку про дострокове погашення кредиту не отримувала.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги. Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого щодо усіх прав та обов’язків є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №11303346000 на суму 35000,00 доларів США до 19 лютого 2038 року з оплатою за процентною ставкою 12,4 % річних. Відповідно до узгодженого сторонами графіку повернення кредиту та сплата процентів за його користування повинна проводитись у вигляді щомісячних платежів.

Позивач свої зобов’язання виконав видавши 22 лютого 2008 року кошти, однак відповідач ОСОБА_4 який брав на себе зобов’язання повернути кредитні ресурси, в строк до 19 лютого 2038 року, сплачуючи основну заборгованість, та протягом 30 календарних днів, з дня видачі кредиту, проценти за користування ним у розмірі 12,4 % річних, а по закінченню цього строку кожного наступного місяця, з можливістю перегляду, порушив умови кредитування та з 27 травня 2015 року не здійснював платежів для погашення кредиту.

В забезпечення кредитного договору між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11303346000 П від 22 лютого 2008 року, за умовами якого ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № 11303346000 на суму 35000,00 доларів США, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, з оплатою процентів, зі строком повернення кредиту до 19 лютого 2038 року.

Відповідач ОСОБА_4 умови зазначеного договору про щомісячне погашення основної заборгованості та сплату процентів не виконував.

У зв'язку з порушеннями умов договорів відповідачам 01 квітня 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 направлені вимоги про погашення заборгованості, що підтверджується копіями вимог за № 30-11/23914 та за №.30-11/23915, а також квитанцією про оплату поштових послуг від 02 квітня 2015 р. та списком № 053150996366 згрупованих рекомендованих відправлень.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст.611, ч.1 ст.612 ЦК України.

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно положень ст. ст. 553, 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

За розрахунками ПАТ "УкрСиббанк" станом на 27 травня 2015 року заборгованість ОСОБА_4 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 28701,46 доларів США яка складається з 25762,52 доларів США - заборгованості за кредитом, 2938,94 доларів США - заборгованості по процентам, в тому числі простроченої заборгованості з червня 2014 року 2672,73 доларів США.

Із розрахунків позивача (а. с. 33-40 том 1), крім іншого, вбачається порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, тіла кредиту, комісії та пені, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.

Згідно п.5.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 року за № 559/7880, особові рахунки та виписки з них є регістрами, які Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п.5.1. цього Положення).

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджений виписками по особовим рахункам в яких міститься повна інформація про рух коштів на рахунках, відображення всіх операцій за кредитними договорами за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.

Представник відповідача в апеляційній скарзі звертає увагу на несвоєчасне зарахування коштів, сплачених на погашення кредиту, що призвело до штучного збільшення заборгованості.

Між тим, за умовами п. 3.4. договору про надання споживчого кредиту, позичальник зобов*язується повернути суму кредиту і сплатити плату за кредит на рахунок Банку в порядку та на умовах, визначених договором, а саме на рахунок № 3739111303346 в АКІБ «УкрСиббанк». Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений рахунок Банку.

Отже розмір заборгованості зменшувався після зарахування коштів саме на рахунок зазначений в договорі, тому мають місце розбіжності між датами валютування, зазначеними у квитанціях відповідача та датами нарахування відсотків.

Представник відповідача вказує на те, що в розрахунках позивача не відображені платежі за квитанціями від 17.07.2009 року (а.с. 142 том 1), від 13.03.2014 року (а.с. 171 том 1), від 16.04.2014 року (а.с. 172 том 1), від 16.05.2014 року (а.с. 173 том 1). Між тим, із змісту вказаних квитанцій вбачається, що призначенням цих платежів є зарахування коштів на певні рахунки фізичної особи ОСОБА_3, а не погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором №11303346000, як вказано в решті квитанцій, що враховані у розрахунку.

Клопотання про призначення економічної експертизи відповідачі не заявляли.

Отже розрахунки заборгованості за тілом кредиту та процентами, надані позивачем, є прийнятними, не спростовані відповідачами.

Між тим, погодитися із розрахунками позивача щодо нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом судова колегія не може.

Згідно умов п. 4.1. Договору за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/або комісії відповідач сплачує додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

У постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року (№ 3-29гс15) зазначено про те, що оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти, то пеня повинна обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише в національній валюті України - гривні.

Між тим, при обчисленні пені у доларах за певні періоди і після цього приведенні цих сум до еквівалента у гривні суд не звернув уваги на ч. 3 ст. 549 ЦК України, відповідно до якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто відповідальність за прострочення. При цьому у національній валюті пеня повинна обчислюватись за кожен день прострочення і переводитись у гривню на час прострочення, а не на кінцевий строк періодів нарахування пені, що впливає на кінцеву суму у зв'язку із зміною курсу іноземної валюти.

Перевіряючи розрахунок позивача, пеня за кожен день розраховувалась колегією суддів за формулою: розмір простроченої заборгованості у долларах США помножити на курс НБУ за 1 долар США на день нарахування, розділити на 100%, помножити на подвійну облікову ставку НБУ та розділити на 365 днів. Результат додавання отриманих результатів нарахування пені за кожен день прострочення періоду з 25.07.2014 року по 27.05.2014 року становить 9105,66 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_3

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заборгованість за кредитом у сумі 25 762 доларів США 52 центи підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Між тим, погодитися із висновками суду щодо стягнення всієї суми пені та процентів солідарно з відповідачів за весь період прострочення судова колегія не може виходячи з наступного.

За замістом ч. 1ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4ст. 559ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Отже, виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір №11303346000 від 22 серпня 2008 року укладений між сторонами із встановленим терміном повернення кредиту до 19 лютого 2038 року.

Останній платіж ОСОБА_3 був здійснений 27 травня 2015 року, останній платіж, що передував зверненню до суду - 08 жовтня 2014 року.

01 квітня 2015 року відповідачам були направлені вимоги про погашення заборгованості, між тим доказів того, що такі вимоги були отримані матеріали справи не містять.

До суду позивача звернувся 11 червня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта щодо припинення поруки частково знайшли своє підтвердження.

Порука припинена частково, у зв’язку із чим, стягненню з поручителя підлягає заборгованість, що не була прострочена станом на 11 грудня 2014 року: а саме заборгованість по тілу кредиту у сумі 25 762 дол. США 52 цента, проценти за користування кредитом за період з 11 грудня 2014 року по 27 травня 2015 року у сумі 1484 дол. США 95 центів, пеня за період з 11 грудня 2014 року по 27 травня 2015 року у сумі 4647 грн. 57 коп., при цьому пеня розрахована за формулою, приведенною вище.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині суми стягнення, підставою для чого, згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Керуючись ч.1 ст. 289, 303, 304, 305, 307, п.4 ч.1 ст.309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року – змінити.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором №11303346000 від 22 лютого 2008 року у розмірі 25762,52 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за процентами за кредитним договором №11303346000 від 22 лютого 2008 року у розмірі 2938,94 доларів США та пеню у розмірі 9105,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 за її солідарним обов*язком із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за процентами за кредитним договором №11303346000 від 22 лютого 2008 року у розмірі 1484,95 доларів США та пеню у розмірі 4647,57 грн.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий – Н.П.Пилипчук

Судді – А.І. Колтунова

ОСОБА_5